Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №489/2984/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/2984/25

Провадження № 3-в/489/6/26

Інгульський районний суд міста Миколаєва

Постанова

іменем України

08 квітня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Гриненко Михайло Вікторович, за участю секретаря судового засідання Плаксіної В.О., розглянувши подання Інгульського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про вирішення питання, пов`язаного з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт щодо ОСОБА_1 ,

з участю представника органу пробації Іванка В.Г.,

встановив:

Постановою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 06.06.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк сто сорок годин. Вказана постанова набрала законної сили 16.06.2025 та була направлена на виконання до Інгульського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях. До суду надійшло подання органу пробації про припинення виконання вказаної постанови суду на тій підставі, що ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, що унеможливлює відбування ним призначеного судом стягнення.

В судовому засіданні представник органу пробації подання підтримав.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду подання не подавав. Про дату та час судового засідання повідомлявся.

Вислухавши представника органу пробації, дослідивши матеріали особової справи порушника та справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 31-1 КУпАП, суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування. Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми - не більше двох годин на день. Суспільно корисні роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

Згідно зі ст. 325-1 КУпАП, постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили. Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

Відповідно до пунктів 11.1, 11.2 Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 19.03.2013 № 474/5 (далі - Порядок), виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації. Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої та перелік об`єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначається відповідним органом місцевого самоврядування.

Із пунктів 13.1, 13.9 Порядку слідує, що підставою для виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт є постанова суду, яка набрала законної сили. Після отримання постанови суду порушнику надсилається виклик до уповноваженого органу з питань пробації (додаток 6). З порушником проводиться бесіда, під час якої роз`яснюються порядок та умови виконання стягнення, а також наслідки ухилення особи від виконання суспільно корисних робіт. Посадова особа уповноваженого органу з питань пробації складає довідку про проведену бесіду (додаток 22), в якій порушник власноруч зазначає про ознайомлення з порядком відбування суспільно корисних робіт. Порушник заповнює анкету особи, до якої застосовано адміністративне стягнення у вигляді громадських (виправних, суспільно корисних робіт) (додаток 8), що долучається до його особової справи.

Відповідно до пунктів 13.13, 15.1 Порядку, якщо після перевірки за місцем проживання порушника встановлено, що він за цим місцем не проживає, місцеперебування його невідоме або наявні підстави, що унеможливлюють виконання постанови суду, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду, який виніс постанову, подання щодо вирішення питань, пов`язаних з виконанням постанови. Виконання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт припиняється, а порушник знімається з обліку у зв`язку із: відбуттям призначеної судом кількості годин суспільно корисних робіт - за наявності табеля про відпрацьований час, завіреного підписом та печаткою власника підприємства; скасуванням постанови - за наявності постанови суду; наявністю підстав, що унеможливлюють виконання постанови суду,- після отримання відповідного судового рішення; смертю порушника - за наявності довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з пунктом 13.14 Порядку, усі питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідно до статті 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення вирішуються судом, який виніс постанову.

За положеннями ст. 304 КУпАП, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно зі ст. 305 КУпАП, контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 302 КУпАП, за наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.

Згідно з пунктами 5, 6 і 9 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

За такого, системний аналіз вищевказаних положень законодавства свідчить про те, що існує вичерпний перелік підстав для можливості прийняття рішення про припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, серед яких наявність підстав, що унеможливлюють виконання постанови суду.

При розгляді подання встановлено, що після набрання постановою суду 06.06.2025 законної сили остання була направлена та прийнята до виконання Інгульським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях, внаслідок чого визначений ст. 303 КУпАП тримісячний строк звернення постанови до виконання не сплив.

В подальшому посадова особа органу пробації відповідно до вищевказаних положень Порядку стала вживати заходи, направлені на встановлення місцезнаходження порушника та виклик його до органу пробації з метою роз`яснення порядку та умов виконання стягнення, а також наслідків ухилення від виконання суспільно корисних робіт.

За результатами вжитих заходів було отримано повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.03.2026 № 8/2/2/1692, відповідно до якого ОСОБА_1 30.01.2026 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 і відправлений до військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку з чим орган пробації зробив висновок про наявність підстав, що унеможливлюють виконання ОСОБА_1 вищевказаної постанови суду про накладення адміністративного стягнення.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Також статтею 298 КУпАП визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Таким чином, виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є обов`язковим та належить до завершальної стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Як встановлено вище, постанова суду, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт, після набрання нею законної сили у встановлений законом строк була звернута до виконання та на даний час перебуває на виконанні уповноваженого органу з питань пробації, у зв`язку з чим вищевказана особа зобов`язана відбувати застосоване щодо неї судом адміністративне стягнення.

Не змінює вказаних висновків суду щодо наявності у ОСОБА_1 обов`язку відбувати суспільно корисні роботи той факт, що останній був призваний на військову службу під час мобілізації та направлений до військової частини НОМЕР_1 , оскільки вказана обставина не належить до вичерпного переліку підстав, вказаних у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 КУпАП, за наявності яких суд, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, уповноважений припинити її виконання.

Також в матеріалах подання та особової справи порушника відсутні будь-які відомості про те, що, отримавши відомості про призов ОСОБА_1 на військову службу та відправлення його до військової частини, орган пробації вживав будь-які заходи, направлені на звернення до військової частини, в якій ОСОБА_1 проходить військову службу, з метою з`ясування можливості забезпечити її командиром відбуття порушником накладеного на нього адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт за місцем його фактичного перебування (несення військової служби) шляхом залучення до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування, та що за результатами отриманої з військової частини інформації вбачається наявність підстав, що унеможливлюють фактичне виконання ОСОБА_1 призначених йому суспільно корисних робіт за місцем його служби або в іншому місці, визначеному відповідним органом місцевого самоврядування за його місцезнаходженням.

При цьому, суддя звертає увагу, що ні положення ст. 31-1 КУпАП, ні норми Порядку не містять зазначення жодних обмежень щодо того, що адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт не може бути накладене на особу, яка призвана на військову службу, зокрема під час мобілізації. За такого, наявність лише факту призову особи на військову службу та направлення її до військової частини, без фактичного підтвердження існування обставин, що унеможливлюють виконання особою постанови суду про накладення адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, не може бути підставою для припинення виконання такої постанови.

За такого, встановлені обставини вказують на необґрунтованість подання та необхідність відмови в його задоволенні. Керуючись статями 283, 285, 302, 304, 305 КУпАП, суддя

постановив:

У задоволенні подання Інгульського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про вирішення питання, пов`язаного з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт щодо ОСОБА_1 – відмовити.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.

Суддя М.В. Гриненко