Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №477/1631/25 — Вітовський районний суд Миколаївської області

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1631/25

Провадження №2/477/66/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Семенової Л.М.,

за участю секретаря судового засідання – Сеніної В.О.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , Універсальна Товарна Біржа «РіКо-Альянс», про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, визначення часток співвласників,

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_3 , Універсальна Товарна Біржа «РіКо-Альянс», про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, визначення часток співвласників, відповідно до якої з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить: визнати дійсним договір №4-193 купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 , зареєстрований 28 грудня 2001 року Універсальною Товарною Біржею «РіКо-Альянс», укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ; встановити, що частки співвласників, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на будинок АДРЕСА_1 є рівними, тобто, що кожний з співвласників є власником по 1 /3 частці вказаного будинку.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що 28 грудня 2001 року між нею, її матір`ю ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 та відповідачем як власником будинку АДРЕСА_1 було укладено договір №4-193 купівлі-продажу.

Вказаний договір був укладений на Універсальній Товарній Біржі «РіКо-Альянс» та зареєстрований у Комунальномі підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 22 січня 2002 року за реєстровим номером 816.

Договір сторонами був повністю виконаний, а саме, продавець звільнила всі приміщення, а покупці вселилися до зазначеного будинку і проживали у ньому однією сім`єю до смерті ОСОБА_5 .

Однак, нотаріально договір не посвідчувався, та на даний час нотаріальне укладення даного договору неможливе.

На день відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зазначеному житловому будинку були зареєстровані позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Звернувшись до приватного нотаріуса Боненко Т.Л. для оформлення своїх спадкових прав після смерті матері ОСОБА_5 , позивач отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ на спадкове майно, а саме частку у праві спільної сумісної власності на будинок АДРЕСА_1 , нотаріально не засвідчений та відсутні відомості про розмір часток співвласників у праві спільної часткової власності на зазначений будинок, крім того, відповідно до договору купівлі-продажу №4-193, виданого Універсальною Товарною біржею «РіКо-Альянс» від 28 грудня 2001 року, співвласником будинку АДРЕСА_1 зазначено ОСОБА_4 , що не співпадає з паспортними даними ОСОБА_1 , що змусило позивача звернутися за захистом свого права до суду.

Ухвалою від 11 червня 2025 року позовна заява залишена без руху.

Ухвалою від 26 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 25 листопада 2025 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

24 листопада 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Михайлов Г.В. надав суду заяву, відповідно до якої просив розглядати справу за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, відзиву не подала.

Третя особа ОСОБА_3 про дату, час та місце судового засідання повідомлений належно, пояснень чи заперечень суду не надав.

Третя особа Універсальна Товарна Біржа «РіКо-Альянс» про дату, час та місце судового засідання повідомлена належно, пояснень чи заперечень суду не надала.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 19 травня 2016 року №1377-VІІІ «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» Жовтневий район Миколаївської області перейменовано на Вітовський район.

Згідно Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-ХІ «Про утворення та ліквідацію районів» ліквідовано Вітовський район Миколаївської області та утворено Миколаївський район Миколаївській області.

Відповідно до розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 26 липня 2024 року №273-р, вулицю Жовтнева у с.Пересадівка Миколаївського району Миколаївської області перейменовано на вул.Квітнева.

Відповідно до договору №4-193 купівлі-продажу від 28 грудня 2001 року ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 купили цілий житловий будинок з відповідними будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору, вказаний житловий будинок належав продавцю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Жовтневою державною нотаріальною конторою Миколаївської області за реєстровим №1-1099 від 25 жовтня 2001 року, зареєстрованого у Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 16 листопада 2001 року за реєстровим номером 816.

Відповідно до зазначеного договору продаж житлового будинку вчинено за 1700 грн., що отримані продавцями до підписання договору.

Відповідно до п.5 договору, продавці засвідчили, що вони зобов`язуються у термін до 29 грудня 2001 року звільнити будинок від усього побутового майна, здійснити виселення та виписку всіх проживаючих не пізніше 29 грудня 2001 року.

Вказаний договір укладений на Універсальній Товарній Біржі «РіКо-Альянс», зареєстрований у Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 22 січня 2002 року за реєстровим номером 816 та в подальшому нотаріально не посвідчувався.

Разом з тим, відповідно до відомостей Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 18 червня 2025 року, станом на 28.12.2012 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу за №4-193 від 28 грудня 2001 року, укладеного на Універсальній Товарній Біржі «РіКо-Альянс» та зареєстрованого у КП «ММБТІ» 22.01.2002 року, номер запису 816.

Рішенням Вітовського районного суду Миколаївської області від 11 лютого 2026 року встановлено факт належності ОСОБА_1 договору №4-193 купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 , зареєстрованого 28 грудня 2001 року Універсальною Товарною Біржею «РіКо-Альянс» за реєстровим №816.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 16 жовтня 2006 року виконкомом Пересадівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області.

Позивачка ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 , виданого міським відділом ЗАГС Миколаєва 13 лютого 1979 року, та копією свідоцтва про шлюб, виданого Михайло-Ларинською сільською радою Жовтневого району Миколаївської області 25 січня 2007 року, де зазначено дошлюбне прізвище позивачки – « ОСОБА_6 ».

Таким чином, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після померлої ОСОБА_5 .

Згідно частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за законом чи заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

До складу спадщини, у відповідності до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до Розділу ІІ глави 10 пунктів 4.12, 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів; видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Таким чином, для оформлення права на спадщину та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину у вигляді нерухомого майна спадкоємець повинен надати нотаріусу оригінал правовстановлюючого документа, який підтверджує, що на момент смерті спадкодавцю належала ця нерухомість.

Згідно з застереженнями, що містяться в ст. 5 ЦК України та п. 4 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України, правовий статус майна, а також права та обов`язки суб`єктів цивільних правовідносин щодо цього майна визначаються нормами матеріального права, які були чинними на час його створення або набуття.

Положеннями ст. 42 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), який має застосовуватися до спірних правовідносин, дозволялося укладення цивільно-правових угод у вигляді усної та письмової форми (простої або нотаріальної).

Згідно з вимогами ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути укладений у письмовій формі з обов`язковим нотаріальним посвідченням.

Невиконання цих вимог тягне недійсність такої угоди із застосуванням наслідків реституції, передбачених ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР (в редакції 1963 року).

В той же час, відповідно до правил ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» угоди, які укладені учасниками біржі щодо купівлі-продажу товарів або об`єктів нерухомості, допущених до обігу на товарній біржі та зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Така угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Згідно з частиною 2 статті 47 ЦК України в редакції 1963 року суд може визнати дійсною угоду, що потребує нотаріального посвідчення, коли сторони досягли згоди за всіма її істотними умовами і одна сторона ухиляється від нотаріального посвідчення останньої за відсутності передбачених законодавством перешкод для цього.

В цьому випадку не вимагається подальшого нотаріального посвідчення угоди.

Враховуючи, що біржова угода не була посвідчена нотаріально та на сьогодні вирішити вказане питання іншим шляхом неможливо, внаслідок чого позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права, суд вважає, що є підстави для визнання договору №4-193 купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 , зареєстрованого 28 грудня 2001 року Універсальною Товарною Біржею «РіКо-Альянс» за реєстровим №816, дійсним.

Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до частини 2 статті 355 ЦК України майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Частиною 3 статті 355 ЦК України визначено, що право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Згідно з частиною 4 статті 355 ЦК України, спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до частини 1 статті 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до статті 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

За життя спадкодавця ОСОБА_5 частки у праві спільної сумісної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не визначалися.

Виходячи із законодавчо встановленої рівності часток кожного із співвласників спільної сумісної власності, відсутності іншої домовленості між ними, суд прийшов до переконання, що частки співвласників за договором №4-193 купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 , зареєстрованого 28 грудня 2001 року Універсальною Товарною Біржею «РіКо-Альянс» за реєстровим №816, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на будинок АДРЕСА_1 є рівними, тобто, що кожний з співвласників є власником по 1 /3 частці вказаного будинку.

Таким чином, суд вважає можливим захист прав позивача шляхом визнання вказаного договору дійсним та встановлення, що частки співвласників за договором, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на будинок АДРЕСА_1 є рівними, тобто, що кожний з співвласників за договором №4-193 купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 , зареєстрованим 28 грудня 2001 року Універсальною Товарною Біржею «РіКо-Альянс» за реєстровим №816, є власником по 1 /3 частці вказаного будинку.

Керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати дійсним договір №4-193 купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 , зареєстрований 28 грудня 2001 року Універсальною Товарною Біржею «РіКо-Альянс», укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Встановити, що частки співвласників за договором №4-193 купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 , зареєстрованим 28 грудня 2001 року Універсальною Товарною Біржею «РіКо-Альянс» за реєстровим №816, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на будинок АДРЕСА_1 є рівними, тобто, що кожний з співвласників є власником по 1 /3 частці вказаного будинку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Л.М. Семенова