Суд: Врадіївський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 07 квітня 2026 р.
Справа: №474/194/26
Суддя: Сокол Ф. Г.
Справа № 474/194/26
Провадження № 3/474/42/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.04.26р. с-ще Врадіївка
Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г., розглянув матеріали, які надійшли від Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , яка раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
встановив:
12.03.2026р. до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 874328 від 28.02.2026р., згідно яким ОСОБА_1 ухилялася від виконання передбачених законодавством вимог, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, щодо необхідних умов проживання своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме 24.02.2026р., близько 15 год. 53 хв. в приміщенні будинку по АДРЕСА_1 де проживають неповнолітні діти, брудно, антисанітарія, затхле повітря, малий запас продуктів харчування. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2026р. призначення судді не відбулося, не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи (хвороба).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.03.2026р. головуючим суддею визначено суддю Сокола Ф.Г.
ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 11 год. 00 хв. 08.04.2026р. не з`явився. Рекомендоване повідомленням № R067124229895, яким ОСОБА_1 направлялася судова повістка за адресою місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , яке повідомлено останньою під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, а саме: АДРЕСА_1 , повернулося до суду з довідкою поштового відділення “адресат відсутній”.
З огляду на вищевикладене, враховуючи приписи ст.ст. 7, 268 277-2 КУпАП, ОСОБА_4 належним чином повідомлений про час та місце проведення судового розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, із заявами чи клопотання на адресу суду не звертався. Водночас оскільки участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час судового розгляду справи є необов`язковою, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Розглянув матеріали справи, вважаю встановленим наступне.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, тощо.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Однак, в порушення вимог ст. 256 КУпАП, працівники поліції під час оформлення матеріалів справи не належним чином встановили особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 874328 від 28.02.2026р., оскільки протокол складено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той час як правильні анкетні дані згідно документу, що посвідчує особу, а саме паспорта громадянина України, виданого 13.01.2026р., орган що видав 4823 та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 23.12.2025р., є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У п. 7 Розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджене Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015р., визначено, що не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Тому зіпсований бланк протоколу підлягав списанню, а відносно ОСОБА_1 мав складатись інший протокол з зазначенням вірних анкетних даних особи, у тому числі роз`яснення їй прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Однак уповноваженою особою Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області вказаних вимог законодавства дотримано не було.
Встановивши вказані обставини приходжу до такого висновку.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010р. № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справах “Малофєєва проти Росії” (“Malofeyevav.Russia”, рішення від 30.05.2013р.) та “Карелін проти Росії” (“Karelinv.Russia”, рішення від 20.09.2016р.) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бочаров проти України” (остаточне рішення від 17.06.2011р.), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення “поза розумним сумнівом”. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.
У своєму рішенні від 10.02.1995р., у справі “Алене де Рібермон проти Франції” Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Таким чином суд позбавлений можливості змінити вказані у протоколі дані про особу, яка притягається до адміністративного правопорушення, тоді як уповноважена особа інспектор ЮПСП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області старший лейтенант поліції Іщенко Л.С. припустившись помилки, склала протокол на іншу особу.
На підставі вищевикладеного вважаю фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що має суттєве значення для вирішення справи по суті, та унеможливлює винесення постанови про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад і подія адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, за відсутності інших об`єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення, а відтак вказане є підставою для закриття провадження по справі, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу і події адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 23, 121, 247, 245, 280, 284 КУпАП, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити у зв`язку із відсутню складу і події адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ф.Г. Сокол
Оригінал: reyestr.court.gov.ua