Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №466/2179/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2179/26

Провадження № 3/466/1084/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Невойт П.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працевлаштованої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 173-4 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 214252 від 12.03.2026 року, 01.09.2025 по 09.03.2026 з 09:00 по 15:00год ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , допустила систематичне здійснення булінгу стосовно учениці 5-А класу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що полягало у психологічному насильстві, а саме: цькуванні, приниженні, образах непристойними словами, чим порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України.

Такі дії ОСОБА_1 при складанні протоколу кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що її донька ОСОБА_4 навчається у 6-Б класі школи № 41. Також їй відомо, що ОСОБА_3 навчається в цій школі у 5-му класі. Від донький їй стало відомо, що у школі між дівчатками відбулася словесна перепалка, під час якої нібито були образи в сторону ОСОБА_5 , її обзивали та дразнили. В розмові з донькою також стало відомо, що працівник поліції з приводу інценденту самостійно викликав доньку ОСОБА_4 для пояснень та проводила з нею співбесіду без участі вчителя і батьків. При цьому її дитина має певн захворювання, за яких протипоказано хвилювання. Додатково пояснила, що вона візуально знає маму ОСОБА_5 , з якою неодноразово зустрічалася біля школи, коли діти приходили або виходили зі школи. З вересня і до березня жодного разу ні мама ОСОБА_5 – ОСОБА_6 , ні в школи вчителі, керівники, а також поліція не порушували питання та не повідомляли мамів про будь-які сварки між дітьми, приниження, обзивання. 10 березня це вперше були якісь непорозуміння між дітьми, про що зясовано з мамою ОСОБА_5 , а також проведено бесіду зі своєю донькою. На час розгляду справи між дітьми жодного конфлікту не існує.

В судовому засіданні ОСОБА_6 пояснила, що її донька ОСОБА_4 поскаржилася на дівчаток зі школи, які її обзивають та принижують. Можливо причиною цього є, що дитина трохи картавить. Також повідомила, що дійсно з вересня таких ситуацій не було, вона як мама не зверталася до вчителів з приводу неналежної поведінки інших дітей щодо ОСОБА_5 , також не зверталася до мами ОСОБА_4 – ОСОБА_7 з приводу поведінки її доньки. У березні вона також не зверталася до поліції, оскільки певний конфлікт був виявлений самостійно в школі. На час розгляду справи між дітьми немає негативних відносин. Ії старша донька також навчається в цій школі, однак з приводу якихось розмов або конфліктів за участі ОСОБА_5 вона не приймала участі.

Будучи в судовому засіданні ОСОБА_8 повідомила, що її донька ОСОБА_9 навчається в 5-А класі разом з ОСОБА_5 . Від доньки деколи чула, що ОСОБА_5 могла обзиватися в сторону ОСОБА_9 , а та могла відповісти. Однак, до березня 2026 року жодних звернень мами ОСОБА_5 , або вчителів, тим більше на зборах не порушувалося питання щодо неправомірної поведінки дітей.

Статтею 173-4 КУпАП передбачено відповідальність за булінг (цькування) учасника освітнього процесу.

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

Диспозицією ч.1 ст.173-4КУпАП встановлена відповідність за цькування, тобто булінг, а саме, діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Існують різні підходи до визначення поняття «булінг», зокрема, визначають булінг як довготривалий процес усвідомленого жорстокого поводження, фізичного або психічного, з боку індивіда або групи по відношенню до іншого індивіда, який не здатен себе захистити в даній ситуації, або умисну, систематично повторювану та агресивну поведінку, що включає нерівність соціальної влади або фізичної сили, або як соціальну систему, яка включає переслідувача, жертву, а також сторонніх спостерігачів. Основною характеристикою булінгу є емоційне приниження, образа почуттів людини, висловлювання принизливих оцінок щодо іншої людини, що призводить до виключення її з групи. Ознаки боулінгу, зокрема, це) емоційне приниження, що включає вербальні і невербальні способи вираження; продовження емоційно образливої і принизливої поведінки впродовж тривалого періоду; непривітна і недовірлива поведінка; втручання у приватне життя людини; погіршення психологічного і фізичного стану людини, на яку спрямована агресія; намір завдати шкоду іншій людині, що дозволяє чи сприяє, щоб ця людина пережила травмуючі події, та інше. Всі дії, які утворюють булінг, попри їх різноманіття, мають спільні риси: 1) дисбаланс влади, тобто кривдник та жертва обов`язково різні за соціальним статусом, фізичною чи психологічною адаптованістю до середовища, тощо; 2) намір нашкодити, тобто кривдник навмисно викликає емоційний або фізичний біль у потерпілого, насолоджується спостерігаючи; 3) погроза подальшої агресії, тобто кривдник і жертва розуміють, що це не перший і не останній випадок знущання. Тобто, істотними ознаками боулінгу є системність такого цькування та чітке розмежування ролей.

Відповідно до п. 3-1 ст.1 Закону України «Про освіту» типовими ознаками булінгу (цькування) є систематичність (повторюваність) діяння. При цьому кривдником має бути саме учасник/учасники освітнього процесу. Булінг (цькування) - це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого (п. 3-1 ч.1 ст.3 цього закону), а також зазначені типові ознаки булінгу, а саме, систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності), а також дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Протокол про адміністративне правопорушення не містить зазначення суті адміністративного правопорушення, тобто всієї його складової об`єктивної сторони. Зокрема, у протоколі не зазначається, чи мало діяння систематичний характер, якщо так, - то в який період часу, з конкретною вказівкою на час кожної події.

У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 : 01.09.2025 по 09.03.2026 з 09:00 по 15:00 год., будучи матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , допустила систематичне здійснення булінгу стосовно учениці 5-А класу ОСОБА_3 . Отже, в протоколі зазначені тільки часові рамки без конкретних дат та події впродовж вересня 25 та березень 26 років. До матеріалів протоколу також не додано належних письмових доказів про вчинення дітьми дій в інші дати, що підлягають кваліфікації як булінг. Судом також не здобуто інформації про звернення батьків до керівництва школи або поліції продовж зазначеного періоду з приводе неналежної поведінки дітей, в т.ч. ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 .

Батьки дітей також в судовому засіданні підтвердили, що не зверталися до вчителів в часі навчання дітей у 5-А класі щодо їх негативної поведінки. Отже, відсутні будь-які дані щодо системного порушення правил поведінки учнями.

Протокол про адміністративне правопорушення не містить конкретних вказівок на час кожної події булінгу, що б вказувало б на систематичний характер діяння, а згідно з п. 3-1 ст.1 Закону України «Про освіту», типовими ознаками булінгу (цькування) є систематичність (повторюваність) діяння.

Відповідно до вимог ст. 31 ЦК України, ОСОБА_2 є малолітньою особою, так як не досягла 14 років, а тому відповідальність за правопорушення покладається на батьків.

Щодо інценденту, про який зазначено в протоколі, то суд вважає, що суть правопорушення не розкрито повністю, не зазначено конкретну дату та час події. Як вбачається з протоколу № 01 від 16.03.2026 року засідання комісії з розгляду заяви ОСОБА_10 , то в такому не зазначено жодної конкретної інформації щодо булінгу.

Під час розгляду протоколу судом з`ясовано, що прцівник поліції інспектор сектору СОБ ЛРУП № 1 ОСОБА_11 на власний розсуд проводила співбесіду з дітьми, зокрема і з ОСОБА_12 без участі та повідомлення батьків, при цьому не враховуючи особливостей здоровя дитини, що в подальшому слід прийняти до уваги.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до вимогст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно до вимогст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

У відповідності до положеньст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ч.1 ст.173-4 КУпАП встановлена відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» булінг (цькування) - психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов`язків.

Враховуючи, що з матеріалів адміністративної справи не вбачається, коли і які саме насильницькі дії були вчинені ОСОБА_2 по відношенню до потерпілої, які наслідки викликали, чи мало діяння систематичний характер, приходжу до висновку про відсутність ознак булінгу.

Із врахуванням положень і тлумаченьст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Оскільки будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, матеріали справи не містять, тому вважаю, що у її діях відсутній склад вказаного правопорушення.

Відповідно до п.1ст. 247 КУпАП обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.247, ст.280, ст.283, ст.284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях події та складу правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя П. С. Невойт