Вирок від 07 квітня 2026 р. у справі №465/5114/19 — Франківський районний суд м. Львова

465/5114/19

1-кп/465/120/26

ВИРОК

Іменем України

08.04.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова

у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019140080002109 від 10 серпня 2019 року про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Львова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, раніше судимого вироком Пустомитівського районного суду від 04.09.2025 року за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч ) грн.,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 , 08.08.2019 близько 04:30 год., маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що його дії не були помічені іншими особами, використовуючи раніше викрадені ключі у ОСОБА_6 проник у квартиру АДРЕСА_2 , з якої викрав ноутбук марки «Lenovo G 700» вартістю 2200 грн. та телевізор марки «Samsung Led 32» вартістю 1500 гривень, які належать ОСОБА_6 , чим спричинив матеріальної шкоди на загальну суму 3700 грн.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав. Дав покази, які в повній мірі відповідають фабулі обвинувачення та вищенаведеним встановленим судом обставинам. Дії відбувались у період часу, у спосіб, за обставин, які зазначені в обвинувальному акті. Мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення, в обвинувальному акті відображені вірно. Зокрема, пояснив, що він дійсно 08.08.2019 близько 04:30 год., використовуючи раніше викрадені ключі у ОСОБА_6 проник у квартиру АДРЕСА_2 , з якої викрав ноутбук марки «Lenovo G 700» та телевізор марки «Samsung Led 32». З потерпілим примирився, шкода потерпілому відшкодована у повному обсязі, в тому чисті і моральна школа. Щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, відповідно до витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні за №12024141370001081 від 21.11.2024 року ОСОБА_6 вважається безвісно відсутнім у зв`язку з виконанням бойових завдань в лавах ЗСУ.

Відтак на підставі ст.55 КПК України та відповідно до ч.1 ст.325 КПК України суд ухвалює рішення про завершення судового розгляду у відсутності потерпілого.

Зважаючи на повне визнання обвинуваченим ОСОБА_5 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, суд, на підставі положень ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з`ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку.

Суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 , вірно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, оскільки ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України.

Під час судового розгляду судом детально проаналізовано поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 після вчинення кримінального правопорушення, рівень суспільної небезпеки обвинуваченого, наслідки суспільно-небезпечного діяння, особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію порушень, ймовірність вчинення ним нових кримінальних правопорушень, зважено на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності.

Пом`якшуючими покарання ОСОБА_5 обставинами суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди.

Обтяжуючих покарання ОСОБА_5 обставин, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує таке.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із вимог ст.50, 65 КК України щодо призначення покарання та з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти росії» від 29.11.2007 р.).

Згідно з положеннями ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Захисник та прокурор просили суд призначити покарання обвинуваченому в межах санкції ч.3 ст.185 КК України без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.75 КК України, враховуючи наявність щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, є учасником бойових дій, нагороджений пам`ятною медаллю «Хрест патріота України», наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, що підтверджується довідкою КНП «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» від 21.08.2019 року №2711д, на обліку у лікарня нарколога не перебуває, що підтверджується довідкою КНП «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» від 16.08.2019 року №3577, а також щире каяття обвинуваченого у вчиненому, відшкодування збитку потерпілому, його відношення до скоєного кримінального правопорушення, те, що обвинувачений дає критичну оцінку своїм діям, пом`якшуючі обставини: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 і запобігання скоєнню ним нових кримінальних правопорушень можливо без ізоляції його від суспільства, а тому необхідно призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, якщо протягом встановленого цим вироком іспитового строку обвинувачений не скоїть нових кримінальних правопорушень та виконає обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Крім цього суд враховує, що вироком Пустомитівського районного суду від 04.09.2025 року (справа №450/3400/25) ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ч.1 ст.70 КК України , та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

Згідно з долученою до матеріалів справи квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №16 від 11.03.2026 року ОСОБА_5 сплатив штраф в сумі 17000 грн за вироком Пустомитівського районного суду від 04.09.2025 року (справа №450/3400/25).

Згідно з ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Таким чином, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 72 КК України, покарання призначені цим вироком та вироком Пустомитівського районного суду від 04.09.2025 року не підлягають поглиненню, частковому чи повному складенню, а кожен вирок необхідно виконувати самостійно.

Відповідно до ст.76 КК України суд покладає на обвинуваченого певні обов`язки, як на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз відсутні.

Керуючись статтями 100, 349, 368, 370, 373, 374 , ч.15 ст. 615 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази:

-відеозапис з камер спостереження будинку АДРЕСА_3 , залишити при матеріалах кримінального провадження.

-ноутбук марки «Lenovo» чорного кольору, вважати таким, що повернутий власнику - ОСОБА_6 .

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Вирок виготовлений в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Головуючий суддя ОСОБА_1