Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №569/17485/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 рокуЛьвівСправа №569/17485/25 пров. №А/857/7531/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.

за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Виконавчого комітету Рівненської міської ради,

на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2025 року (суддя – Ковальов І.М., час ухвалення – 12:15 год., місце ухвалення – м.Рівне, дата складання повного тексту – не зазначена),

в адміністративній справі №569/17485/25 за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Рівненської міської ради,

про скасування постанови і закриття провадження у справі,

встановив:

У серпні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідача Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, в якому просила скасувати Постанову №476 Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради у справі про адміністративне правопорушення від 06.08.2025 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень, і закрити провадження у справі за відсутністю складу даного правопорушення в її діях.

Відповідач позову не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на адміністративний позов, просив у його задоволенні відмовити в повному обсязі.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19.12.2025 адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову №476 у справі про адміністративне правопорушення від 06 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП, а провадження по справі - закрито.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що позивач була ознайомлена із протоколом про адміністративне правопорушення, отримавши повістку 01 серпня 2025 року, мала можливість з`явитись на засідання адміністративної комісії для захисту своїх прав, та мала достатньо часу звернутись самостійно або через свого законного представника до адміністративної комісії про ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Але позивач на засідання адміністративної комісії не з`явилась, клопотання про відкладення розгляду справи, чи розгляду справи без її участі до адміністративної комісії не надходило. Також позивач не скористалась своїм правом щодо надання пояснень, чи доказів ні під час складання протоколу, ні безпосередньо на засіданні адміністративної комісії. Вчинення адміністративного правопорушення, та винність Позивача в її вчиненні підтверджується матеріалами справи. Вважає скаржник, що оскаржена постанова винесена адміністративною комісією про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ст.152 КУпАП у відповідності до вимог чинного законодавства, у межах повноважень адміністративної комісії.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 19.12.2025 та відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради №476 у справі про адміністративне правопорушення від 06 серпня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП та застосовано щодо неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп. (а.с. 4).

Вказана постанова від 06.08.2025 року винесена за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №000661 від 24 липня 2025 року та матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.152 КУпАП (а.с.8).

Із змісту вказаних постанови, протоколу та матеріалів справи видно, що позивача визнано винним в тому, що вона 24 липня 2025 року о 10 год. 50 хв. за адресою: м.Рівне, вул.Кулика і Гудачека, 42, самовільно встановила рекламоносій, а саме електронне табло, чим порушені вимоги п.п.5.1.13 Правил благоустрою, затверджених рішенням Рівненської міської ради від 28.04.2011 №512, відповідальність за що передбачена ст.152 КУпАП.

Не погодившись із постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернулася із цим позовом до суду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Згідно статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності за наявності доказів вини цієї особи у вчиненні адміністративного правопорушення (проступку).

Згідно з п.1 ст.247 КпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення та складу адміністративного правопорушення в діях відповідної особи.

Крім цього, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 152 КУпАП встановлена відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Тобто, відповідальність за вказаною статтею наступає в разі вчинення особою порушення існуючих державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Суть такого порушення, тобто вчинені особою фактичні дії (бездіяльність), зокрема їхня суть, час і місце вчинення, а також конкретні порушені правові норми (державні стандарти, норми і правила) повинні бути відображені (описані) в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.

Так, статтею 152 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Диспозиція статті 152 КУпАП є бланкетною, яка відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють державні стандарти, норми і правила у сфері благоустрою населених пунктів, правила благоустрою територій населених пунктів та є обов`язковими для виконання.

Рішенням Рівненської міської ради від 28 квітня 2011 року №512 затверджено Правила благоустрою міста Рівного.

Відповідно до пп.5.1.13 Правил благоустрою міста Рівного, на об`єктах благоустрою міста забороняється самовільно встановлювати рекламоносії, різноманітні конструкції, інформаційно-рекламні плакати, стаціонарні малі архітектурні форми, технічні пристрої та технічні елементи, лінійні споруди та антенно-фідерні системи.

Правила розміщення зовнішньої реклами у м.Рівному затверджені рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 12 листопада 2019 року №121 (далі –Правила №121).

Відповідно до п.2 розділу 2 Правил №121 - зовнішня реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена у будь-якій формі та у будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такої особи чи такого товару; самовільно встановлений рекламний засіб - рекламний засіб, розміщений без виданого у встановленому порядку дозволу або не демонтований власником після прийняття виконавчим органом ради рішення про його скасування у встановлений термін.

Згідно з п.4.1 розділу 4 Правил №121, зовнішня реклама розміщується виключно на підставі дозволу та у порядку, встановленому виконавчим органом ради відповідно до цих правил.

Розділ 8 Правил №121 встановлює порядок розміщення вивісок і табличок.

Відповідно до пп.8.1 Правил №121, вивіски чи таблички не є рекламою, якщо на них розміщена така інформація: про зареєстроване найменування особи; про знаки для товарів і послуг, що належать цій особі; про вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи); про час роботи.

Вивіски та таблички не є зовнішньою рекламою, якщо вони розташовані: на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення; на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху; на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення; біля входу в таке приміщення (пп. 8.2 Правил №121).

Апеляційний суд також враховує, що провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснюється органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, в межах фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та виходячи з матеріалів, наданих для розгляду, які були попередньо зібрані та належним чином процесуально закріплені уповноваженою на те посадовою особою. Вихід за вказані межі є недопустимим.

Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як видно з доданого до протоколу про адміністративне правопорушення №000661 фотоматеріалу, встановлений рекламоносій - електронне табло не містить текстової інформації.

Разом з тим, правильно вказав суд першої інстанції, що до адміністративних матеріалів про притягнення позивача до відповідальності за ст.152 КУпАП не долучено належних доказів, котрі б підтверджували винуватість позивача у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, зокрема: доказового підтвердження щодо здійснення господарської діяльності (реєстрації) позивача за адресою фіксації правопорушення; відомостей ДПС та інших доказів, які б свідчили про належність приміщення в будинку (магазину) саме позивачу.

Також відсутні докази, що саме позивач самовільно встановила рекламоносій – електронне табло.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що наявні у справі фотографічні дані (фотографії) електронного табло на фасаді будинку не містять жодних ідентифікаційних ознак щодо адреси місця його знаходження та щодо приналежності зафіксованого фасаду будинку до діяльності позивача (а.с. 9, 10).

Крім цього, із змісту Службового листа від 25.07.2025 за №03-12/588 видно, що під час опрацювання уповноваженими працівниками Управління контролю за благоустроєм Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради вулиць міста Рівне на дотримання Правил благоустрою, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 самовільно встановила рекламоносій (електронне табло) на фасаді будинку при вході в магазин квітів « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 . За результатами виявленого порушення було складено протокол про адміністративне правопорушення №000661 від 24 липня 2025 року за ст.152 КУпАП (а.с. 11).

Однак, із змісту цього протоколу про адміністративне правопорушення №000661 від 24 липня 2025 року та змісту спірної постанови адміністративної комісії №476 від 06 серпня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення видно, що позивача ОСОБА_1 визнано винною в тому, що вона самовільно встановила рекламоносій (електронне табло) за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 8, 4).

Тобто, матеріали справи містять різну інформацію щодо місця вчинення порушення (самовільне встановлення рекламоносія (електронне табло)).

Оцінивши докази, які є у справі, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не обґрунтовано, без повного дослідження фактичних обставин справи, без встановлення об`єктивної та суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суд першої інстанції врахував наявні у справі докази та норми правового регулювання у спірних правовідносинах, вірно керувався чинними нормами законодавства та дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність вчинення позивачем порушення Правил благоустрою м.Рівного та Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Рівне.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Рівненської міської ради – залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2025 року в адміністративній справі №569/17485/25 за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Рівненської міської ради про скасування постанови і закриття провадження у справі – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

З. М. Матковська

Повний текст постанови суду складено 07.04.2026 року