Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №140/7553/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 рокуЛьвівСправа №140/7553/25 пров. №А/857/48998/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Димарчук Т.М., Затолочного В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року, ухвалене суддею Плахтій Н.Б. у м. Луцьку у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі № 140/7553/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2025 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - Головного управління Національної поліції у Волинській області, у якому просив суд: визнати незаконним повернення заяви про виплату одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності під час виконання службових обов`язків; зобов`язати оформити висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського.

Позивач в обґрунтування позову зазначив, що 14.02.2012 у м. Луцьку відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій автомобіль марки БМВ530І, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 допустив зіткнення зі службовим автомобілем «Фольксваген Пасат» д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував міліціонер спеціальної роти судової міліції «Грифон» УМВС України у Волинській області прапорщик міліції ОСОБА_1 , в результаті даної ДТП позивач отримав травму - закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м`яких тканин з гематомою лівого колінного суглобу. Обставини отримання позивачем даної травми підтверджуються актом розслідування нещасного випадку (форма №Н-5) від 15.07.2015, актом №4 про нещасний випадок (в тому числі поранення) (форма Н-1) від 15.07.2015 та висновком по матеріалах службового розслідування від 15.07.2015.

Довідкою №І94/с медичної (військово-лікарської) комісії від 27.02.2025 визначено, що травма, отримана позивачем, пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Також, рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №177/25/1534/В встановлено відсоток втрати професійної працездатності позивача – 25%.

Після звільнення зі служби за власним бажанням 05.03.2025, отримавши всі документи, які підтверджували факт отримання ним травми 14.02.2012 при виконанні службових обов`язків, він звернувся до ГУ НП у Волинській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності (травмою), що мало місце 14.02.2012 під час виконання службових обов`язків, відповідно до підпункту 5 частини першої статті 97 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про національну поліцію». До даної заяви додано усі необхідні документи, передбачені пунктом 12 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2024 року №646. Однак, відповідач листом від 30.05.2025 №81572-2025 відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги з вказівкою на те, що на день установлення втрати працездатності позивач уже був звільнений з поліції та не мав статусу поліцейського, а тому керуючись пунктом 15 Порядку №646 заяву з додатками повернуто без розгляду.

Позивач вважає, що такі дії Головного управління Національної поліції у Волинській області є протиправними, оскільки закон встановлює обмеження лише щодо часу отримання травми (виконання службових обов`язків) і не містить вимоги, що встановлення часткової втрати працездатності та призначення одноразової грошової допомоги повинно відбуватись під час проходження служби в поліції, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі №140/7553/25 позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, оскільки на день встановлення часткової втрати працездатності (29.04.2025) позивач вже був звільнений зі служби в поліції (05.03.2025), керуючись нормативними документами щодо виплати ОГД, Головним управлінням Національної поліції у Волинській області правомірно відмовлено у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. Листом від 30.05.2025 №81572-2025 Головне управління Національної поліції у Волинській області повідомило позивача про відсутність правових підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Покликаючись на положення порядку №646, зазначає, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата видачі довідки про результати визначення в застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках. Таким чином, зазначені положення Закону застосовуються виключно за обов`язкової одночасної наявності, щонайменше, двох умов (причина втрати працездатності, суб`єкт ОГД): 1. часткова втрата працездатності повинна наступити внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного з виконанням службових обов`язків; 2. наявність спеціального статусу поліцейського на момент встановлення ступеня втрати працездатності. При цьому положення пункту 5 частини першої статті 97 Закону №580-VIII не допускає невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, не містять ознак дискримінації при реалізації права на соціальний захист, є домірним, має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету. Зазначає, що зважаючи на висновки рішенні Конституційного Суду України від 22.10.2020 № 12-р/2020, одноразова грошова допомога, передбачена частиною першою статті 97 Закону №580, відрізняється від пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, оскільки не є основним джерелом існування для осіб, яким її надають. Суд у своєму Рішенні вказав, що пунктами 1–6 частини першої статті 97 Закону № 580 встановлено вичерпний та такий, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, до яких належать смерть (загибель) поліцейського; визначення поліцейському інвалідності, часткова втрата поліцейським працездатності без визначення інвалідності. Конституційний Суд України також вважає, що встановлений державою зазначений порядок забезпечує реалізацію права особи на отримання такої допомоги, і наголошує, що додержання визначених Законом № 580 вимог є обов`язком суб`єктів, які претендують на її отримання.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що 14 лютого 2012 року у м. Луцьку відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій автомобіль марки БМВ 5301 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 допустив зіткнення зі службовим автомобілем «Фольксваген Пасат» д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував міліціонер спеціальної роти судової міліції «Грифон» УМВС України у Волинській області прапорщик міліції ОСОБА_1 , в результаті даної ДТП позивач отримав травму - закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м`яких тканин з гематомою лівого колінного суглобу.

За результатами отримання позивачем травми при виконанні службових обов`язків було проведено службове розслідування, згідно довідки №І94/с медичної (військово-лікарської) комісії від 27.02.2025 року визначено, що травма, отримана позивачем (ЗЧМТ 14.02.2012 року, струс головного мозку у вигляді цефалгічного, вестибуло-атактичного та вираженого церабрастенічного синдромів) травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Обставини отримання позивачем даної травми підтверджуються актом розслідування нещасного випадку ( у тому числі поранення) від 15.07.2015 р. Форма Н-5*, актом №4 про нещасний випадок (в тому числі поранення) від 15.07.2015 р. Форма Н-1* та висновком по матеріалах службового розслідування від 15.07.2015 р.

Згідно з наказом ГУ НП у Волинській області від 05.03.2025 №121 о/с звільнений зі служби за пунктом 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 05.03.2025.

Після звільнення зі служби в поліції, позивач пройшов ВЛК, МСЕК, та витягом з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №177/25/1534/В від 29.04.2025 встановлено з 27.02.2025 (Національна поліція України: Травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків) відсоток втрати професійної працездатності позивача – 25 %.

Отримавши всі документи, які підтверджували факт отримання травми 14.02.2012 під час проходження служби, при виконанні службових обов`язків, позивач звернувся до ГУ НП у Волинській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності (травмою).

За результатами розгляду заяви відповідач листом від 30.05.2025 №81572-2025 повернув позивачу матеріали без розгляду у зв`язку з тим, що на день установлення втрати працездатності (29.04.2025) він був звільнений з поліції та не мав статусу «поліцейського», а тому підстави для призначення одноразової грошової допомоги згідно Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон №580-VIII) відсутні.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:

визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина 2 статті 97 Закону № 580-VIII).

Згідно зі статтею 100 Закону № 580-VIII визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.

У разі визначення інвалідності або часткової втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейському, особі, звільненій зі служби в органах поліції, який (яка) на день отримання інвалідності, визначення відсотка часткової втрати працездатності без визначення інвалідності або на день його (її) звільнення з органів поліції займав (займала) посаду в державному органі, установі, організації або у вищому навчальному закладі, які виконують роботу в інтересах держави та її безпеки, із залишенням на службі в поліції, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів тих органів державної влади, до яких вони були відряджені. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.

Підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, визначені статтею 101 Закону № 580-VIII, відповідно до частини першої якої призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:

а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

За приписами частини другої статті 101 Закону № 580-VIIІ одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення стосовно загиблої (померлої) особи, за рішенням суду, яке набрало законної сили.

У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

За наявності спору між особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на її призначення та отримання та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2024 року № 646 (далі - Порядок № 646).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 646 від 04 червня 2024 року ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 29 березня 2024 року.

Для призначення і виплати одноразової грошової допомоги заява (рапорт) за формою згідно з додатком подається керівникові органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби (пункт 10 Порядку № 646).

Пунктом 12 Порядку № 646 визначено, що для призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі визначення інвалідності чи часткової втрати працездатності поліцейського без визначення інвалідності поліцейський подає в паперовій або електронній формі на адресу електронної пошти з дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи:

1) заяву (рапорт) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням втрати працездатності чи інвалідності, до якої додаються:

копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченого частиною першою статті 13 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус; копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

2) довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

3) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

4) постанову відповідної медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

5) акт (акти) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формою, визначеною МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов`язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

6) довідку органу, установи, організації, підрозділу, якими попередньо було здійснено виплату одноразової грошової допомоги, із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати).

Достовірність зазначеної інформації в заяві (рапорті) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням втрати працездатності чи інвалідності або копій документів, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту, засвідчує своїм підписом особа, яка подає документи, та перевіряє особа, яка їх приймає. Засвідчення копій документів, зазначених у підпунктах 2-5 цього пункту, здійснює керівник установи, організації, підрозділу, що видав документ.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 646 у місячний строк з дня реєстрації заяви та визначення повного кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), бухгалтерська служба готує висновок про призначення одноразової грошової допомоги.

У разі відсутності підстав для призначення виплати одноразової грошової допомоги або у разі, коли документи (їх копії) подано не в повному обсязі чи не за належністю, керівник бухгалтерської служби органу поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій, письмово інформує заявника про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав чи повернення документів.

Оскарження відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги здійснюється в установленому законодавством порядку.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку дій суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

Так, відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 29.04.2025 №177/25/1534/В позивачу встановлено 25% втрати професійної працездатності, травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Однак, заяву позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою професійної працездатності у розмірі 25% у листі від 30.05.2025 №81572-2025 відповідач зазначив, що ОСОБА_1 на день встановлення втрати працездатності (29.04.2025) був звільнений зі служби в поліції, а тому його заява повертається без розгляду.

Разом з тим, як слушно зауважив суд першої інстанції, Закон №580-VIII не пов`язує право особи на отримання одноразової грошової допомоги зі встановленням часткової втрати працездатності під час безпосереднього проходження служби в поліції.

Таке право наступає у разі отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права (пункт 27 Порядку № 646).

Отже, в даному випадку основним елементом для визначення права на отримання одноразової грошової допомоги є наявність причинно-наслідкового зв`язку між отриманою травмою, яка пов`язана із проходженням служби, та частковою втратою працездатності незалежно від того, коли така втрата працездатності наступила (під час проходження служби чи ні).

Також, Закон №580-VIII не визначає таку правову підставу для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги як встановлення часткової втрати працездатності після звільнення зі служби в поліції.

Відтак, зазначена відповідачем підстава для повернення без розгляду позивачу його заяви не може бути визнана обґрунтованою.

Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що зазначена відповідачем підстава для повернення без розгляду позивачу його заяви не може бути визнана обґрунтованою, а дії суб`єкта владних повноважень не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст. 2 КАС України.

Так, питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях Верховного Суду і згідно усталеної судової практики випливає, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

«Ефективний засіб правового захисту» у розумінні ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає зазначеній нормі Конвенції (постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12).

Щодо обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача, суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції, що належним способом відновлення права позивача є визначення відповідачу зобов`язання вчинити кореспондуючі праву позивача дії: повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.05.2025 про виплату одноразової грошової допомоги і додані до неї документи і прийняти вмотивоване рішення з урахування наданих судом висновків.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі № 140/7553/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя І. В. Глушко

судді Т. М. Димарчук

В. С. Затолочний