Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них
Дата: 07 квітня 2026 р.
Справа: №620/9738/25
Суддя: Василь НЕПОЧАТИХ
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2026 року Чернігів Справа № 620/9738/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 20.08.2025 № 099211 про застосування на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону «Про автомобільний транспорт» адміністративно-господарського штрафу на суму 17000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час проведення рейдової перевірки водієм була надана посадовим особам Укртрансбезпеки товарно-транспортна накладна, в якій вантажовідправником вказано реквізити автомобільного перевізника, водія, відомості про посвідчення водія, назву вантажу, вагу та інші відомості. Вказує, що відсутність інформації про довжину, ширину та висоту автомобіля не є перешкодою для ідентифікації особи перевізника та підставою для визнання товарно-транспортної накладної відсутньою. Тому оскаржувану постанову вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Державною службою України з безпеки на транспорті подано відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що водій після отримання вантажу перевіряє оформлення ТТН та підписує її. Відтак, водій, який здійснює перевезення вантажу, несе відповідальність за наявність належно оформленої товарно-транспортної накладної під час перевезення. При цьому, за наявності недоліків в заповненні товарно- транспортної накладної, посадові особи контролюючого органу уважають це відсутністю передбаченого законом документа. Вказує, що в графі товарно-транспортної накладної «Автомобільний перевізник» зазначено «ФОП « ОСОБА_2 ». Однак, надана водієм під час проведення перевірки товарно-транспортна накладна не містила всіх істотних даних, зокрема, коду ЄДРПОУ автомобільного перевізника та даних про транспортний засіб, а саме: ширини, довжини та висоти, як того вимагають положення статті 48 Закону № 2344-III. Тому проаналізувавши зазначені в Акті порушення, ознайомившись з відеозаписом проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі), керуючись положеннями абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», керівником територіального органу на позивача було винесено постанову про застосування адміністративно - господарського шрафу № 099211 від 20.08.2025.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На підставі направлення на рейдову перевірку від 24.07.2025 № 001116 Відділом державного нагляду (контролю) у Київській області проведено перевірку додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме транспортного засобу марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Під час перевірки водієм ОСОБА_3 старшому державному інспектору були надані посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортна накладна б/н від 31.07.2025 (а.с. 46-зворот-47, 47-зворот).
Проаналізувавши надані водієм документи було встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником транспортного засобу є ОСОБА_1 .
В графі товарно-транспортної накладної «Автомобільний перевізник» зазначено «ФОП «Федорок». В графі «Вантажовідправник» вказано ТОВ «Агро ресурс», а в графі «Вантажоодержувач» зазначено ТОВ «Ново Тех» м. Одеса.
Однак, надана товарно-транспортна накладна не містить всіх істотних даних, зокрема, коду ЄДРПОУ (податкового номера) автомобільного перевізника, місцезнаходження та податкового номера вантажовідправника та вантажоодержувача, даних про транспортний засіб, а саме: ширини, довжини та висоти, як того вимагають положення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За результатами перевірки був складений акт від 31.07.2025 № 029199 проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано наступне порушення: «перевезення вантажу (ріпак) на момент перевірки відсутня ТТН за 31.07.2025 з обов`язковими реквізитами щодо вимог статті 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», чим порушено ст. ст. 48, 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» (а.с. 46).
Водій з актом був ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис.
На електронну адресу адресу позивача було направлено повідомлення від 05.0.2025 № 68914/45/24-25 про запрошення позивача на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 20.08.2025 з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області. Додатком до повідомлення була надіслана копія Акту (а.с. 49-зворот).
В.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області 20.08.2025 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону «Про автомобільний транспорт», прийнято постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № 099211 на суму 17000,00 грн. (а.с. 50-зворот).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (підпункт 19 пункту 5 Положення).
Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Відповідно до абзаців другого, десятого пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку.
Пункт 21 вказаного Порядку передбачає, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Згідно з пунктами 26, 27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
У відповідності до вимог частин першої та другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Абзацом 2 частини другої статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Як встановлено судом, підставою для накладення штрафу на позивача стало відсутність належним чином оформленої товарно-транспортної накладної на вантаж, під час надання послуг з перевезень.
Так, згідно із пунктом 11.1 розділу 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила № 363) основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Частиною третьою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає обов`язкові реквізити автомобільного перевізника та вантажоодержувача, зокрема, повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) та код платника податків згідно з ЄДРПОУ або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення.
Також в товарно-транспортній накладній вказується транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.
Отже, чинним законодавством визначено істотні дані, що має містити ТТН, зокрема, найменування та код ЄДРПОУ автоперевізника та вантажоодержувача, відомості про транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто.
Таким чином, під час проведення перевірки водій, в порушення вимог статті 48 Закону № 2344-III, не надав належним чином заповнену ТТН.
Щодо доводів позивача про те, що він не може нести відповідальність за неналежне оформлення ТТН, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 11.3 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.
Пунктом 11.4 Правил № 363 регламентовано, що після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.
Таким чином, водій після отримання вантажу перевіряє оформлення ТТН та підписує її.
У відповідності до статті 18 Закону № 2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Згідно зі статтею 34 Закону автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Отже, з аналізу вказаних правових норм, вбачається, що контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 25.07.2024 у справі № 440/2334/23, від 01.02.2024 у справі № 600/3906/22-а, від 19.03.2020 у справі № 823/1199/17, від 19.08.2019 у справі № 823/5035/15.
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Так, відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За встановленими обставинами, під час перевірки виявлено порушення позивачем статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» а саме: при перевезенні вантажу (ріпак) на момент перевірки відсутня ТТН за 31.07.2025 з обов`язковими реквізитами щодо вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
З урахуванням викладеного, суд констатує, що позивачем було порушено вимоги абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Таким чином, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тому відсутні правові підстави для скасування спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08.04.2026.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua