Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №128/426/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/426/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

головуючий суддя Карпінська Ю.Ф.,

розглянувши адміністративний матеріал, що поданий Управлінням патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з протоколом про адміністративне правопорушення адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , відповідно до клопотання адвоката Кравчук М.М. проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №580198 від 31.01.2026, «31.01.2026 о 18 год 25 хв на а/д М-30 388 км водій ОСОБА_1 керував тз Rover discovery д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у медичному закладі, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп`яніння №0071».

17.03.2026 захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокат Кравчук М.М. подала клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивоване тим, що «свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не визнає у повному обсязі. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп?яніння, який виявив наявність в його організмі 1,86 проміле алкоголю. Огляд на стан алкогольного сп?яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров?я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Будь-яких доказів, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння, відсутні. До матеріалів справи не долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у зв?язку з відмовою від проходження огляду на місці зупинки. Окрім того, з відеозапису, який долучено до протоколу, не убачається, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу. Не убачається і те, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти такий огляд у найближчому закладі охорони здоров`я. З долученого відео убачається, що початок відеофіксації здійснюється о 18 год 19 хв (працівники поліції підходять до транспортного засобу) та закінчується о 18 год 24 хв (перевірка документів водія). У подальшому відеозапис розпочинається о 18 год 54 хв (перебування працівника поліції у авто, рухаючись до закладу охорони здоров`я). Тобто відсутня фіксація: підстави зупинки транспортного засобу; оголошення працівниками поліції підстав вважати, що водій перебуває у стані алкогольного чи наркотичного сп?яніння; пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки; відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки; направлення водія до закладу охорони здоров?я для проходження огляду. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов?язково долучаються протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вищезазначених вимог, вважається недійсним. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов?язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він постійно переривається або він є неповним, то він вважається неналежним та недопустимим доказом по справі. Долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудних камер поліцейського виключає наявність 30 хв відео у період часу з 18 год 24 хв до 18 год 54 хв. Дані обставини виключають наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . Наявні у справі докази не вказують на те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу. Відсутність безперервної відеофіксації не дає змогу встановити усі обставини справи. Таким чином, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, є недійсним. Тобто працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду на стан сп?яніння, зазначену у Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров?я України від 09.11.2015 №1452/735. Тому просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв?язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення».

У судове засідання 08.04.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Кравчук М.М. не з`явилися, хоч у встановленому законом порядку повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду.

Попередньо захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокат Кравчук М.М. подала письмове клопотання, у якому просить провести розгляд справи за її відсутності та за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У частині другій статті 268 КУпАП визначено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, по яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Відповідно до зазначеної норми Закону, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою.

За таких обставин суд вважає за можливе прийняти рішення у справі 08.04.2026 у відсутність належним чином повідомленої особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, та його захисника на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, обсяг яких є достатніми для прийняття рішення у справі.

Оглянувши матеріали справи та клопотання про закриття провадження у справі, суд доходить такого висновку.

Згідно із статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, в тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно з вимогами статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У частині п`ятій статті 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій – це особа, яка керує транспортним засобом.

У частині першій статі 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За правилами частин першої та другої статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У частині третій статті 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі – Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103.

Так, згідно з пунктом 2 розділу І зазначеної Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 3 розділу І зазначеної Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

У пункті 6 розділу І вищевказаної Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з пунктом 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Тобто вищезазначені норми вказують на те, що огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачено, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Доказом того, що ОСОБА_1 нібито керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, є лише протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №580198 від 31.01.2026. Однак з відеозапису, який долучено до протоколу, убачається лише, що працівник поліції підходить до автомобіля, з якого виходить ОСОБА_1 та вимагає пред`явити документи, після чого відео призупиняється.

Слід зазначити, що для того, щоб виявити правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, у протилежному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія» .

Так, у своїй постанові від 15.03.2019 (справа № 686/11314/17) Верховний Суд вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред`явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.

Визначення терміну «керування транспортним засобом» наведене у п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом – виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, у постанові від 20.02.2019 (справа №404/4467/16-а) Верховний Суд зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Знаходження особи за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

У статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.

У п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 №28/32999, зазначено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

У Розділі ІІІ вищезазначеної Інструкції передбачено, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Отже, відеозапис з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, має бути безперервним.

Однак відеофіксація події інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення не є безперервною. Поліцейськими не зафіксовано моменту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зупинки транспортного засобу, встановлення осіб, роз`яснення процедури проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу або в медичному закладі.

З відеозапису не вбачається, які саме ознаки алкогольного сп`яніння були виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 , що в подальшому призвело для проведення огляду на стан сп`яніння.

Крім того, з матеріалів відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а він відмовився, тому такий огляд було проведено у лікарні.

Суд звертає увагу на те, що обов`язок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачена, позбавляючи статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в статті 62 Конституції України.

Вказане узгоджується із висновками, викладеними у постанові Вінницького апеляційного суду від 23.11.2023 (справа № 127/24921/23).

Оцінюючи докази у даній справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд враховує таке.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинно бути підтверджене належними та допустимими доказами

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З відеозапису з бодікамери, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №580198 від 31.01.2026, який не є безперервним, не убачається факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , суд позбавлений можливості установити, які ж саме ознаки алкогольного сп`яніння були виявлені у ОСОБА_1 , відсутні докази, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а він відмовився, тому такий огляд було проведено у медичному закладі.

Всі ці обставини та інші встановлені недоліки вказують на порушення процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 , і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять подію і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, на суд покладається обов`язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

У зв`язку з викладеним вище, оскільки працівниками поліції порушено процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, визначену Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, з цих підстав підлягає закриттю.

Керуючись статтями 9, 130 ч. 1, 245, 247 п. 1, 251, 280, 283, 294 КУпАП, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Кравчук М.М. про закриття провадження у справі – задовольнити.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, – закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

СУДДЯ