Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №580/14229/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року справа № 580/14229/25

м. Черкаси

Черкаський? ? окружний? ? адміністративний? ? суд? ? у? ? складі? ? головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ФОП ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 03.12.2025 року 0219670707 винесене відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі Наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 05.11.2025 року 2868-п у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 07.11.2025 року контролюючим органом було проведено фактичну перевірку, за результатами контрольного заходу Відповідачем було складено Акт фактичної перевірки Головного управління ДПС у Черкаській області від 10.11.2025 року 17618/Ж5/23-00-07-01/1821513862, відповідно до якого позивач порушив п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року 265/95-ВР (далі - Закон 265/95). Вказує, що у акті та Наказі Відповідача від 05.11.2025 року 2868-п, відсутні відомості, яким саме документом, від якого органу та яким саме змістом контролюючим органом отримано інформацію про порушення Позивачем податкового законодавства України, що також свідчить про не дотримання контролюючим органом порядку проведення фактичної перевірки, виходячи з того, що навіть зі змісту Акту Позивач позбавлений можливості мати загальне розуміння про підстави призначення фактичної перевірки та відповідний предмет перевірки, навіть до моменту її закінчення, адже фактична перевірка закінчується саме складанням Акту, як висновком за результатами контрольного заходу. Крім того, у Акті Позивачеві інкриміновано Відповідачем порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону 265/95, проте, зміст Розділу 2 Акту, як його описової частини не дає можливості встановити, яким чином Відповідачем було встановлено вказані порушення, що не дає змогу зрозуміти Позивачеві суть інкримінованого порушення.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не подав.

Судом встановлено, що на підставі Наказу Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - Відповідач) від 05.11.2025 року 2868-п у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Позивач) 07.11.2025 року контролюючим органом було проведено фактичну перевірку, за результатами контрольного заходу Відповідачем було складено Акт фактичної перевірки Головного управління ДПС у Черкаській області від 10.11.2025 року 17618/Ж5/23-00-07-01/1821513862 (далі - Акт).

10.11.2025 року представником Позивача, адвокатом Починком Олександром Ігоровичем було отримано від Відповідача Акт, за висновками якого встановлено порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року 265/95-ВР (далі - Закон 265/95).

Не погоджуючись з висновками Відповідача викладеними у Акті, у відповідності до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України (далі ПК України) представником Позивача, адвокатом Починком О.І. 20.11.2025 року було скеровано до контролюючого органу заперечення на Акт.

За результатами розгляду вищевказаних заперечень, Відповідачем було вирішено: 1. Заперечення Позивача на висновки Акту не враховувати; 2. Обставини, що виключають вину у вчиненні правопорушення, пом`якшують або звільняють від відповідальності за порушення законодавства Позивача, відсутні; 3. Повідомити листом Позивача про результати розгляду заперечень; 4. Направити Позивачеві відповідні податкові повідомлення-рішення.

Вищевказане рішення було оформлене Відповідачем листом від 02.12.2025 року, яке було отримано представником Позивача, адвокатом Починком О.І. 05.12.2025 року.

Разом з листом Відповідача від 02.12.2025 року не було відповідних податкових повідомлень-рішень, представником Позивача, адвокатом Починком О.1. було скеровано 13.12.2025 року на адресу контролюючого органу (Відповідача) адвокатський запит, у якому зокрема ставилось питання про отримання у разі наявності (винесення) податкового повідомлення-рішення за результатами фактичної перевірки Позивача, яка була оформлена Актом.

18.12.2025 року представником Позивача, адвокатом Починком О.І. було отримано лист Відповідача від 17.12.2025 року до якого було, зокрема долучено податкове повідомлення-рішення від 03.12.2025 року 0219670707 винесене відносно Позивача на підставі Акту на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені у розмірі 67050 грн.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.3. п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Особливості проведення фактичної перевірки визначено статтею 80 ПК України.

Відповідно до п. 80.1. ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності підстав, зазначених в Кодексі.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 ПК України.

Згідно п. 81.1. ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Абзацом 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України встановлено, що непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки (абз.8 п.81.1 ст.81 ПК України).

З урахуванням вказаного суд дійшов висновку, що підставою для скасування податкових повідомлень-рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки (в даному випадку фактичної), а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вказати на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обгрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

У цьому контексті суд зазначає, що позовна заява не містить доказів того, що така обставина, як відсутність у наказі про проведення фактичної перевірки відомостей про порушення Позивачем вимог законодавства, вплинула на законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Відтак наведені обставини не можуть слугувати підставою для визнання зазначеного податкового повідомлення-рішення протиправним.

Верховний Суд у постанові від 26 березня 2024 року у справі 420/9909/23 зазначив, що якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, який містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.

Вищевказане спростовує доводи позивача в цій частині, як такі, що є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, як свідчать встановлені обставини спору, посадових осіб було допущено до фактичної перевірки, тобто позивач погодився з проведенням перевірки.

Здійснивши аналіз положень ст.ст.75, 80, 81 ПК України у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що підстава проведення фактичної перевірки визначена безпосередньо у п.п.80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України та у контролюючого органу відсутні обов`язки для зазначення в наказі про призначення фактичної перевірки передумов її призначення.

При цьому, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.

В частині заявлених Позивачем доводів щодо протиправності самого оскаржуваного рішення, в зв`язку з відсутністю встановленого порушення, суд зазначає наступне.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані, відповідно до ст.3 ЗУ 265/95-ВР:

п.1- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

п.2 - надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуг.

Згідно пункту 4 глави 4 розділу II наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» у разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням контролюючого органу, копія довідки про скасування реєстрації направляється до ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО, засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов`язкових реквізитів електронних документів. Примірник довідки про скасування реєстрації РРО розміщується в Електронному кабінеті.

Як вбачається з матеріалів справи, за даними Реєстру екземпляра РРО строк служби екземпляра PP з реєстраційним номером 000660016 закінчився 13.10.2024.

Згідно з повідомленнями отриманими ГУ ДПС у Черкаській області, договір на технічне обслуговування та ремонт РРО - модель (модифікація) 413 Екселліо DP-25 (заводський номер КР00010849) було укладено ФОП ОСОБА_2 З ПРАТ "ТЕХНОСЕРВІС 2011" за 154-23 із строком дії з 15.08.2023 по 13.10.2024.

Інформація про обслуговування РРО до ГУ ДПС у Черкаській області не надходила від жодного ЦСО.

Примірник довідки за формою 6-РРО (форма F1413705) автоматично направлений в електронний кабінет ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 18.10.2024.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області на електронний кабінет платника податків був направлений лист від 21.08.2024 18466/6/23-00-12-02-04 про закінчення терміну експлуатації РРО ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Разом з тим, Акт перевірки містить детальний опис порушень позивачем.

При перевірці встановлено, що перевіркою інформації системи зберігання і збору даних РРО/ПРРО з серверу контролюючого органу обов`язкової звітності про використання РРО/ПРРО , у тому числі поданих Платником до контролюючого органу по дротових та/або бездротових каналах зв`язку створених електронних копій чеків, встановлено факти проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО реєстрація яких скасована (фіксальний номер PPO 3001081616, заводський номер КР00010849 дата скасування реєстрації - 18.10.2024), на загальну суму 48 600,00 грн. (Додаток 1 - реєстр розрахункових операцій, проведених через скасований РРО).

Отже, позивач не довів, що при проведенні перевірки відповідачем було неправомірно складено акт фактичної перевірки, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення, тому суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, необґрунтованість доводів позову та доведеність винесення відповідачем спірного ППР з дотриманням порядку, меж і способу, що передбачені законом.

Суд також враховує інші аргументи позивача, зазначені у позові, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, необґрунтованість доводів позову та доведеність винесення відповідачем спірної ППР з дотриманням порядку, меж і способу, що передбачені законом.

Зважаючи на результат вирішеного спору, згідно з ст.139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 12, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ