Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №560/1538/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1538/26

РІШЕННЯ

іменем України

07 квітня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру оцінювання повсякденного функціонування особи про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Центру оцінювання повсякденного функціонування особи про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.11.2025 позивач звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, а саме просив відповідача надати йому копію рішення від 23.03.2025 №ЦО-9333 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи "Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико - соціальних проблем інвалідності МОЗ України", яким позивача не визнано особою з інвалідністю з 25.10.2023 та копії матеріалів на підставі яких було прийнято таке рішення.

Проте, відповідь на запит від відповідача не надійшла.

Позивач звернувся до суду у зв`язку з порушенням свого права на отримання публічної інформації, оскільки відповідач не надав відповідь на запит щодо даних про виплату пенсії.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 07.11.2025 позивач звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, а саме просив відповідача надати йому копію рішення від 23.03.2025 №ЦО-9333 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи "Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико - соціальних проблем інвалідності МОЗ України", яким позивача не визнано особою з інвалідністю з 25.10.2023 та копії матеріалів на підставі яких було прийнято таке рішення.

Докази направлення та отримання 13.11.2025 вказаного запиту відповідачем наявні в матеріалах справи. Проте відповідь на запит від відповідача не надійшла.

Таким чином, відповідь позивачем на його запит в межах Закону України «Про доступ до публічної інформації», не отримано.

Позивач, вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Право на інформацію гарантується ст. 34 Конституції України та реалізується, зокрема, через Закон України «Про інформацію» та Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акту, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Стаття 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» гарантує, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єкта владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;

4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;

5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;

6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до публічної інформації здійснюється на принципах:

1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень;

2) вільного отримання, поширення будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;

3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Відповідно до частини статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Наведений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Крім того, частиною другою статті 6 Закону передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог (трискладовий тест):

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошення інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

3 огляду на вищевказане відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник на запит вказує якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію. В іншому випадку така відмова надати запитувану інформацію є необґрунтованою та такою, що суперечить Закону.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд зазначає, що розпорядник інформації повинен надати відповідь на письмовий запит запитувача інформації, при цьому, такий повинен бути повним, достовірним та точним або мотивовану відмову у наданні запитуваної інформації, у разі наявності підстав, визначених статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Як вказано у частині першій статті 20 Закону, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено судом, відповідач не надав відповіді на запит позивача 07.11.2025.

Жодних доказів, які б підтверджували факт надання відповіді на зазначений запит, відповідачем до матеріалів справи подано не було.

Статтею 23 Закону встановлено, що рішення, дії або бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії або бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

У пункті 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

З урахуванням того, що підставою для звернення позивача до суду є ненадання відповідачем інформації на запит, доказів надання якої відповідачем суду не надано, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Питання розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Центру оцінювання повсякденного функціонування особи у ненаданні ОСОБА_1 відповіді на запит від 07.11.2025.

Зобов`язати Центр оцінювання повсякденного функціонування особи розглянути запит ОСОБА_1 від 07.11.2025 та надати запитувану інформацію.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центру оцінювання повсякденного функціонування особи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Центр оцінювання повсякденного функціонування особи (пров. Феодосія Макаревського, 1А, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49005 , код ЄДРПОУ - 03191673)

Головуючий суддя Я.В. Драновський