Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №520/14038/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів

Дата: 07 квітня 2026 р.

Справа: №520/14038/25

Суддя: Волошин Д.А.

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 р. № 520/14038/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лозівської міської ради Харківської області про скасування рішення

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати повністю акт індивідуальної дії - рішення Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області № 226 від 25 лютого 2025 року «Про надання згоди ОСОБА_2 на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - чотирьох торговельних павільйонів з реалізації промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 ».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області № 226 від 25 лютого 2025 року «Про надання згоди ОСОБА_2 на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - чотирьох торговельних павільйонів з реалізації промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 » надано згоду громадянці ОСОБА_2 на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - чотирьох торговельних павільйонів з реалізації промислових товарів терміном на 5 років на земельній ділянці з кадастровим номером 6323981103:00:000:0016 площею 0,3940 га, яка надана позивачу в користування на підставі рішення № 153ХХХ сесії VI скликання Домаської сільської ради міста Лозова Харківської області за умовами Договору про надання земельної ділянки від 23 жовтня 2012 року, строком на 49 років. Позивач вважає зазначене рішення протиправним, а свої права порушеними, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 16.06.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів через підсистему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення проти позову, зазначивши, що з викладених позивачем доводів у позовній заяві не вбачається порушення прав користування позивача. Відповідач зазначив, що з наданих позивачем документів не підтверджується факт розміщення тимчасових споруд саме на земельній ділянці, з кадастровим номером 6323981103:00:000:0016, площею 0,3940 га, яка була передана позивачу в користування. Відповідач зазначив, що з наданих матеріалів не можна встановити межу земельної ділянки та місце розташування межових знаків. Також, відповідач зазначив, що межа земельної ділянки з боку АДРЕСА_1 визначена парканом, що вбачається з фотознімків, наданих позивачем, з яких також вбачається, що тимчасові споруди розташовані за межами земельної ділянки позивача. Просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, згідно якої підтримав свою позицію, викладену в позовній заяві. Позивач зазначив, що він не надавав згоди ОСОБА_2 на суборенду частини земельної ділянки з кадастровим номером 6323981103:00:000:0016 площею 0,3940 га, що надана йому в користування.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що зі змісту довідки № 64 від 15.03.2010 вбачається, що земельній ділянці, що надана гр. ОСОБА_1 в оренду присвоєно кадастровий номер 6323981103:02:003:0067. Схема побудови планового обґрунтування та розташування меж земельної ділянки, що також долучена позивачем, містить посилання на кадастровий номер 6323981103:02:003:0067. Водночас, всі наступні документи не містять відомостей з зазначенням кадастрового номера земельної ділянки 6323981103:02:003:0067, в тому числі і не містять даних про належність цих документів до земельної ділянки з кадастровим номером 6323981103:00:000:0016. Також, доказів виділення земельної ділянки за кадастровим номером 6323981103:02:003:0067 позивачем не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розгляд справи здійснюється з урахуванням надмірної навантаженості в Харківському окружному адміністративному суді, що підтверджується статистичними даними Ради суддів України, оприлюдненими на її офіційному сайті.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, суд установив наступне.

Між позивачем, ОСОБА_1 (Орендар) та Домаською сільською радою м. Лозова Харківської області (Орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки від 23.10.2012, відповідно до якого Орендодавець на підставі рішення ХХХ сесії VI скликання Домаської сільської ради № 153 від 16.10.2012 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , надалі "земельна ділянка", для обслуговування нежитлового приміщення - складу для зберігання зернових культур (кадастровий номер 6323981103:00:000:0016) згідно з планом земельної ділянки. Договір укладено строком на 49 років. (а.с. 9-11)

Матеріали справи містять рішення Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області № 226 від 25 лютого 2025 року «Про надання згоди ОСОБА_2 на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - чотирьох торговельних павільйонів з реалізації промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 » надано згоду громадянці ОСОБА_2 на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - чотирьох торговельних павільйонів з реалізації промислових товарів терміном на 5 років за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 7-8)

За доводами позивача, оскаржуваним рішенням Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області № 226 від 25 лютого 2025 року, надано дозвіл на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на земельній ділянці з кадастровим номером 6323981103:00:000:0016, яку орендує позивач, що порушує право позивача на користування орендованою ним ділянкою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, спір у даній справі фактично виник через порушення права позивача на користування орендованою ним земельною ділянкою з кадастровим номером 6323981103:00:000:0016, площею 0,3940 га.

Статтею 391 ЦК України встановлена можливість захисту права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, а саме власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У свою чергу, ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням його права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом наведених статей позивачем може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якого відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Як вбачається з наданих позивачем матеріалів, останній надав копію акту встановлення та погодження меж земельної ділянки від 29.03.2010 та скріншот сторінки з веб-ресурусу «Opendatabot» з зображенням земельної ділянки, кадастровий номер: 6323981103:00:000:0016, площею 0,3940 га.

Разом з тим, з наданих матеріалів не можна встановити межу земельної ділянки та місце розташування межових знаків.

Водночас, згідно акту прийому-передачі межових знаків на зберігання гр. ОСОБА_1 від 04.05.2010, останньому було передано 5 межових знаків – по існуючому паркану, 2- закріплені межовими знаками встановленого зразка за рахунок замовника (забита металева труба довжиною 60 см).

Актом обстеження земельної ділянки комунальної власності по АДРЕСА_1 від 20.06.2025 встановлено (підтверджено) наявність 5 межових знаків по існуючому паркану та відсутності 2 закріплених межових знаків встановленого зразка (металеві труби довжиною 60 см). Факту розміщення тимчасових споруд на зазначеній земельній ділянці не встановлено.

Щодо посилання позивача на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області у справі № 629/3188/19, суд вважає такі доводи необґрунтованими та не приймає їх до уваги. Як вбачається з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, провадження в зазначеній справі було закрито ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30.11.2020 на підставі поданого позивачем клопотання про закриття провадження у зв`язку з його відмовою від позову.

Суд зазначає, що наведена позивачем ухвала не створює жодних правових наслідків для вирішення даного спору та не має преюдиційного значення, у зв`язку з чим посилання позивача таку ухвалу є безпідставним і підлягає відхиленню.

На підтвердження факту розміщення на земельній ділянці, орендованій позивачем, тимчасових споруд, позивач подав до суду фотознімки земельної ділянки.

Дослідивши надані позивачем фотознімки суд дійшов висновку про неможливість прийняття їх в якості належних доказів, виходячи з наступного.

Згідно частин 1-4 ст.99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Суд зазначає, що наданими позивачем фотознімками не зафіксовано адреси, з якої б можна було встановити приналежність цих знімків до земельної ділянки, яку орендує позивач. Фотокопії не містять дати та часу, коли такі фотознімки були зроблені.

За викладених обставин, надані позивачем докази за приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України не є належними та допустимими доказами, що підтверджують факт розміщення на земельній ділянці, орендованій позивачем, тимчасових споруд.

Інших доказів щодо наявності на земельній ділянці з кадастровим номером 6323981103:00:000:0016, орендованій позивачем, тимчасових споруд, матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19 визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень, довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, позивачем під час розгляду справи не доведено факт наявності порушеного права позивача на користування орендованою ним земельною ділянкою.

Щодо оскаржуваного в даній справі суд зазначає, що звертаючись до суду з даним адміністративним позовом позивач фактично заявив позовні вимоги щодо скасування рішення Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області № 226 від 25 лютого 2025 року"Про надання згоди ОСОБА_2 на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - чотирьох торговельних павільйонів з реалізації промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 ", вказавши про його протиправність.

Разом із тим, як встановлено судом із матеріалів справи, позовна заява вимог до Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області не містить. У якості відповідача в даній справі позивачем заявлено Лозівську міську раду Харківської області.

Матеріали справи не містять доказів щодо прийняття оскаржуваного в даній справі рішення Лозівською міською радою Харківської області, натомість містять відомості щодо прийняття такого рішення Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області, який є самостійною юридичною особою, окремим суб`єктом владних повноважень та зареєстрований за кодом ЄДРПОУ 04058829, що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписами ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

З доданого позивачем до матеріалів справи оскаржуваного рішення від 25.02.2025 №226 вбачається, що таке рішення прийняте Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області, отже позивач знав та повинен був знати до подання позову до суду, що рішення, яке ним оскаржується, було прийнято іншим суб`єктом владних повноважень - Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області. Однак дії (рішення) Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області позивач не оскаржив, а вважає, що Лозівською міською радою Харківської області було допущено порушення його прав.

Таким чином, прерогатива визначення особи, яка має відповідати за поданим позовом, належить виключно позивачу.

Заяв про заміну неналежного відповідача або залучення співвідповідача у справі від позивача під час розгляду справи та станом на момент прийняття судом рішення в даній справі не надходило.

З огляду на вказане, Лозівська міська рада Харківської області прав позивача не порушувала.

Окрім того, судом установлено, що відповідно до наявного в матеріалах справи акту обстеження тимчасових споруд від 12.09.2025 вбачається, що фахівцями відділу містобудування, архітектури та земельних відносин міської ради було встановлено, що встановлена тимчасова споруда за адресою: вул. Кооперативна, село Українське, Лозівський район, Харківська обл., не відповідає вимогам паспорту прив`язки від 10.03.2025 № 03-2025, тому паспорт прив`язки підлягає анулюванню.

Наказом відділу містобудування, архітектури та земельних відносин Лозівської міської ради Харківської області від 17.09.2025 № 49 "Про анулювання паспорту прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності" анульовано паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності - чотирьох зблокованих торговельних павільйонів з реалізації промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 , виданий відділом містобудування, архітектури та земельних відносин міської ради 10.03.2025 № 03-2025 через недотримання вимог паспорта прив`язки ТС при її встановленні.

При цьому, пунктом 3 рішення Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області № 226 від 25 лютого 2025 року "Про надання згоди ОСОБА_2 на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - чотирьох торговельних павільйонів з реалізації промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 " передбачено, що в разі недотримання термінів та вимог, визначених п. 2, рішення втрачає чинність, а тимчасові споруди підлягають демонтажу.

Пунктом 2.1. вказаного рішення було передбачено зобов`язання ОСОБА_2 , зокрема, протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив`язки встановити тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності.

Так, оскільки зазначених вимог дотримано не було, у зв`язку з чим було анульовано паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності - чотирьох зблокованих торговельних павільйонів з реалізації промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 , виданий відділом містобудування, архітектури та земельних відносин міської ради 10.03.2025 № 03-2025, рішення Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області № 226 від 25 лютого 2025 року "Про надання згоди ОСОБА_2 на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - чотирьох торговельних павільйонів з реалізації промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 " є таким, що втратило чинність, отже зазначене рішення жодним чином не впливає на права та інтереси позивача.

Позивачем зазначених обставин не спростовано.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Отже, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог позивача без задоволення.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Лозівської міської ради Харківської області (вул. Ярослава Мудрого, буд. 1, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64602, ЄДРПОУ 06716633) про скасування рішення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua