Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №520/27953/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 квітня 2026 року № 520/27953/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Павлової К.Є.,

представника позивача - Козаренко Н.Ю., представника відповідача - Лютянського М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також – позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі також – відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0338910902 від 08.07.2025 на суму 40 000,00 грн. з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій за ППР, прийнятого Головним управлінням ДПС у Харківській області за результатами фактичної перевірки на підставі Акта від 06.06.2025 за №24930/20-40-09-02-03/ НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0338950902 від 08.07.2025 на суму 221 474,98 грн. з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій за ППР, прийнятого Головним управлінням ДПС у Харківській області за результатами фактичної перевірки на підставі Акта від 06.06.2025 за №24930/20-40-09-02-03/ НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0338940902 від 08.07.2025 на суму 680 000,00 грн. з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій за ППР, прийнятого Головним управлінням ДПС у Харківській області за результатами фактичної перевірки на підставі Акта від 06.06.2025 за №24930/20-40-09-02-03/ НОМЕР_1 ;

- стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 9 414,75 грн та витрати на правову допомогу адвоката.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що у Наказі на проведення фактичної перевірки від 22.05.2025 за №2391-н відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності підприємства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти порушення позивачем вимог законодавства. Також вказує, що висновки контролюючого органу за наслідками перевірки, що викладені в акті від 06.06.2025 за №24930/20-40-09-02-03/ НОМЕР_1 , не ґрунтуються на дійсних обставинах та приписах чинного законодавства.

Ухвалою суду 23 жовтня 2025 року відкрито спрощене провадження у справі, запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження надіслано представникам сторін до їх Електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку електронних листів (т. 1 а.с. 129-130).

Представником відповідача подано відзив на позов разом з доданими до нього документами, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що самостійною підставою для проведення перевірки на підставі приписів п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України є здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Доводить, що висновки акта перевірки є обґрунтованими, з огляду на що прийняті на підставі такого акта податкові повідомлення-рішення – правомірними.

Відповідно до ухвали суду 13 листопада 2025 року справу розглянуто в порядку загального позовного провадження.

Позивач у відповіді на відзив не погоджується з доводами відповідача, вважає їх безпідставними та такими, що жодним чином не спростовують аргументи позивача, які викладені в позовній заяві стосовно протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та перевірки в цілому.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 04.04.2018 зареєстрований як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за номером запису 24800000000207323 та перебуває на обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у Харківській області.

Основним видом економічної діяльності позивача згідно з КВЕД є - 47.30. Роздрібна торгівля пальним.

Зазначені відомості підтверджуються Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

ФОП ОСОБА_1 є платником податку на додану вартість з 05.11.2019 та зареєстрований платником акцизного податку з реалізації пального з 13.06.2018, що підтверджується Витягом №1920354500241 від 05.12.2019 та Витягом з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального від 13.10.2025.

ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність в сфері обігу підакцизних товарів за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до отриманих дозвільних документів, а саме:

- Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №20230314201900533 від 23.10.2019 з терміном дії з 23.10.2019 до 23.10.2024;

- Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №20230314202400225 від 29.10.2024 з терміном дії з 29.10.2024 до 29.10.2029.

Відповідно до Наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 22.05.2025 за №2391-п «Про проведення фактичної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )» на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено фактичну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за місцем провадження господарської діяльності: АДРЕСА_2 , з 22 травня 2025 року тривалістю не більше 10 діб, за період діяльності з 01.01.2023 по день закінчення перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 06.06.2025 за №24930/20-40-09-02-03/ НОМЕР_1 (далі також – акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем:

- п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за № 2755-VI, оскільки встановлено, що у період з 09.09.2024 по 19.05.2025 відпуск пального здійснювався витратоміром-лічильником, колонки газороздавального типу «АСТРА - 2 - 09 №150706», яка не мала позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведеного відповідно до законодавства, а також до перевірки не надано документ про повірку рівнеміра-лічильника рівня пального моделі «УУС - 01 (1*10 газ)», серійний номер 3577;

- ст.15 Закону України від 19.12.1995 за №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та ст.28 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», оскільки встановлено зберігання скрапленого газу у кількості - 9189,1 л у період з 23.10.2024 по 28.10.2024 (включно) на акцизному складі – 1012525, за адресою: вул. Полтавське шосе, буд.2-Г, АЗС, смт Коротич, смт Пісочин, Харківський район, Харківська область, без відповідної ліцензії;

- ст.35 Закону України від 18.06.2024 за №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», оскільки встановлено здійснення роздрібної торгівлі у період з 22.05.2025 по 27.05.2025 пальним на АЗС за адресою: вул. Полтавське шосе, буд.2-Г, АЗС, смт Коротич, смт Пісочин, Харківський район, Харківська область, через РРО «МАРІЯ - 303АІ», заводський номер - ЗВ1991040089, ФН -3001199452, який не зазначений у Ліцензії роздрібної торгівлі пальним №20230314202400225 від 29.10.2024 з терміном дії з 29.10.2024 до 29.10.2029.

Позивач подав до Головного управління ДГІС у Харківській області Заперечення №1 від 23.06.2025, за результатами розгляду яких висновки акта перевірки податковим органом залишено без змін, про що повідомлено ФОП ОСОБА_1 повідомленням від 26.06.2025 за №37729/20-40-09-02-07.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято, зокрема, податкові повідомлення-рішення від 08.07.2025:

- №0338910902, яким до позивача на підставі підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230, пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 40 000,00 грн;

- №0338940902, яким до позивача на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та пункту 15 частини 2 статті 73 Закону України від 18.06.2024 за №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 680 000,00 грн;

- №0338950902, яким до позивача на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та пункту 23 частини 2 статті 73 Закону України від 18.06.2024 за №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 221 474,98 грн.

Позивач подав до Державної податкової служби України скаргу на зазначені податкові повідомлення рішення від 08.07.2025.

Рішеннями про результати розгляду скарги ДПС України спірні податкові повідомлення-рішення залишила без змін.

Скориставшись правом на оскарження податкових повідомлень-рішень у судовому порядку, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 за № 2755-VI (далі також – ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

До функцій контролюючих органів відповідно до статті 19-1 ПК України віднесено здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечення міжгалузевої координації у цій сфері (підпункт 19-1.1.14); забезпечення контролю за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку (підпункти 19-1.1.15); здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального (підпункти 19-1.1.16).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За правилами пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: 80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; 80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; 80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; 80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; 80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Правовий аналіз пункту 80.2 статті 80 ПК України свідчить про те, що здебільшого підстави, передбачені у відповідних підпунктах цієї норми, встановлюють лише єдину передумову для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків вимог законодавства у певній сфері, яка і є фактичною підставою для проведення перевірки.

Однак, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України таких встановлює дві: (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері.

Саме тому цей підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України має істотну особливість у його застосуванні порівняно з іншими підпунктами цієї норми, яка і зумовлює висновок про те, що саме лише посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України у рішенні про проведення перевірки не є мінімально достатнім обсягом інформації, яка має відображатися у наказі відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки.

Суд наголошує, що оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформованою, зокрема у постановах від 28.05.2024 у справі № 280/1431/23, від 23 квітня 2025 року у справі № 460/7257/20.

Судом установлено, що у Наказі від 22.05.2025 за №2391-п підставою для призначення перевірки зазначено підпункт 80.2.5 пункт 80.2 статті 80 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обліку пального), підпункти 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1. 1.17 пункту 19-1. 1 статті 19-1 Податкового кодексу України, частину першу статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», частину першу статті 72 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»

Резолютивна частина наказу сформульована таким чином: «Працівникам Головного управління ДПС у Харківській області провести фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за місцем фактичного провадження діяльності в господарському об`єкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , з 22 травня 2025 тривалістю не більше 10 діб.

Перевірку провести за період діяльності з 01.01.2023 по день закінчення перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідни, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів у сфері обігу підакцизних товарів».

Отже, прийняття наказу про проведення фактичної перевірки позивача узгоджується з вимогами Податкового кодексу України, що свідчить, своєю чергою, про зазначення як юридичної, так і фактичної підстави для призначення та проведення фактичної перевірки контролюючим органом.

Суд уважає, що у контролюючого органу були законні підстави для проведення перевірки, оскільки здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (обіг пального).

Тобто, у Наказі від 22.05.2025 за №2391-п поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункт 80.2 статті 80 підпункти 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1. 1.17 пункту 19-1. 1 статті 19-1 Податкового кодексу України, міститься зазначення «з метою здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не було допущено порушення процедури призначення та проведення фактичної перевірки, підстави вважати спірну перевірку неправомірною відсутні.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, сформованою за подібних спірних правовідносинах у постанові від 08 травня 2025 року у справі № 580/4081/24.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №0338910902 від 08.07.2025, яким до позивача на підставі підпункту 230.1.2. пункту 230.1 статті 230, пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 40 000,00 грн, суд зазначає таке.

Згідно з вимогами підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Згідно з підпунктом 12 підрозділу 5 Розділу XX ПК України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що розпорядники акцизних складів зобов`язані були обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Законодавцем також було визначено і граничний строк для такого обладнання та реєстрації, зокрема по акцизному складу, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Абзацом четвертим пункту 18 підрозділу 5 розділу XX ПК України передбачено, що норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів - з 1 квітня 2020 року.

Отже, згаданими вище пунктами підрозділу 5 Розділу XX ПК України встановлено строки для виконання обов`язку платником податку для облаштування акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками рівня пального у резервуарі та реєстрації таких в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а також передбачено дату з якої до таких платників застосовуються норми пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Тобто складом правопорушення, визначеного пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України, за яке передбачена штрафна санкція, є саме необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

Згідно з актом перевірки ФОП ОСОБА_1 до перевірки надано «Відомості про нові колонки газороздавального типу «Астра-2-09 № 150706». Дослідивши такі відомості, контролюючий орган установив, що проведення повірки колонки газороздавального типу «Астра-2-09 № 150706» було здійснено 08.09.2023, наступна дата повірки у «Відомості про повірку колонки газороздаваль» типу «Астра-2-09 № 150706» зазначена 20.05.2025.

Отже, у період з 09.09.2024 по 19.05.2025 відпуск пального здійснювався витратоміром-лічильником, колонки газороздавального типу «Астра-1 № 150706», що не мала позитивний результат повірки або оцінку відповідне або калібрування, проведеного відповідно до законодавства.

Крім того, за змістом акта перевірки ФОП ОСОБА_1 до перевірки не надано документ про повірку рівнеміра-лічильника рівня пального модель «УУС-01 (1*10 газ)» з серійним номером 3577.

Також контролюючий орган зазначив, що дані про проведення повірок витратоміру-лічильника та рівнеміру-лічильника ФОП ОСОБА_1 не занесені до відповідних реєстрів в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Як слідує із розрахунку суми штрафних фінансових санкцій податкового повідомлення-рішення №0338910902 від 08.07.2025, суми штрафів застосовано за порушення пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці випуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі.

Надаючи оцінку висновкам контролюючого органу щодо непроведення повірки витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників на АЗС та їх документального оформлення, суд зазначає таке.

Метрологічні характеристики рівнемірів і витратомірів під час визначення обсягу обігу та залишку пального повинні відповідати вимогам законодавства. Зокрема, таку повірку здійснює Науковий метрологічний центр - Національний науковий центр Інститут метрології.

Вимогами Закону України від 05.06.2014 за № 1314-VII «Про метрологію та метрологічну діяльність щодо сфери законодавчо регульованої метрології» визначені види діяльності, щодо яких з метою забезпечення єдності вимірювань та простежуваності здійснюється державне регулювання стосовно вимірювань, одиниць вимірювання та засобів вимірювальної техніки з обчислення сум податків і зборів, податковий та митний контроль.

Технічним регламентом законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженим Постановою КМУ від 13.01.2016 за № 94 (далі - ТР), встановлено вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології, коли вони надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію для виконання завдань, пов`язаних з вимірюваннями.

Питання відповідності процедурам оцінки засобів вимірювання належить до компетенції ДП Укрметртестстандарт.

В залежності від технічних та технологічних аспектів роботи акцизного складу, розпорядник акцизного складу самостійно приймає рішення щодо вибору марок, моделей витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників, програмного забезпечення для повноцінного їх функціонування, якими повинні бути обладнані акцизні склади.

Отже, витратоміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства.

Відповідно до Міжповірочного інтервалу законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від « 13» жовтня 2016 року №1747, паливороздавальні колонки для заправки автомобілів: світлими нафтопродуктами, мастилами, скрапленим газом, стисненим газом підлягають періодичній повірці, міжповірочний інтервал 1 рік.

Позивачем надано до матеріалів справи Настанову з експлуатації КГР 310.00.001 НЕ «КОЛОНКИ ГАЗОРОЗДАВАЛЬНОЇ АСТРА-2-07 (08, 09)», відповідно до якої на стр.44 у Таблиці 5 – «Повірка колонки газороздапальної типу АСТРА-2-09 №150706» відображені відомості щодо дати повірки - 08.09.2023, ПІБ відповідальної особи та відбиток клейма поверителя, термін чергової повірки - 09.09.2024.

Як під час перевірки, так і разом із запереченнями та скаргою позивачем надавалися контролюючому органу Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №03/4335 від 01.07.2021, яке чинне до 01.07.2023, та №03/1207 від 03.07.2023, яке чинне до 03.07.2025, за висновками яких вбачається, що за результатами перевірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки - РІВНЕМІР УУС - 01 зав. №3577 відповідає вимогам: ДСТУ ОІМL R 85-1&2:2014 (ОІМL R 85-1&2:2008, ЮТ) Автоматичні рівноміри для вимірювання рівня рідини в стаціонарних резервуарах - сховищах. Частина 1. Метрологічні та технічні вимоги. Частина 2. Метрологічний контроль і випробування. Діапазон від 100 мм до 3500 мм (т.1 а.с. 102).

Отже, терміни повірки витратоміра-лічильника (колонки газороздавального типу «Астра-1 № 150706»), та рівнеміра-лічильника (модель «УУС-01 (1*10 газ)») настав, відповідно, 09.09.2024 та 02.07.2023 – в період дії воєнного стану.

Так, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє до цього часу.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, Урядом було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023 року №440 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного та надзвичайного стану», відповідно до якої позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану, чинні: на територіях, тимчасово окупованих Російською Федерацією, на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на відповідних територіях; на територіях активних бойових дій протягом шести місяців з дати завершення бойових дій на таких територіях відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - перелік); на територіях можливих бойових дій протягом шести місяців з дати припинення можливості бойових дій на таких територіях відповідно до переліку.

Згідно з Наказом №309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України « 23» грудня 2022 року за №1668/39004 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» та Наказом Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 за №376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України « 11» березня 2025 року за №380/43786 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Пісочинську селищну територіальну громаду віднесено до територій можливих бойових дій.

Суд зазначає, що вказана Постанова КМУ від 07 квітня 2023 року №440 не відміняє повірку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, а лише продовжує дію заводських, позитивних результатів періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки на певний строк. Ця Постанова від 07 квітня 2023 року №440 є чинною і підлягала до застосування протягом періоду з червня 2023 року по травень 2025 року.

Дати встановлення та введення в експлуатацію витратоміра-лічильника і рівнеміра-лічильника рівня пального у резервуарі перевірені та не заперечуються відповідачем.

Так суд ураховує, що згідно з поясненнями позивача повірки витратоміра-лічильника «АСТРА-2-09» та рівноміра-лічильника «УУС-01 (1*10 газ)» здійснювалися без їх розпломбування (без демонтажу пломб) та, як наслідок, у позивача відсутній обов`язок вносити змінені відомості до Таблиці 4. «Інформація щодо проведених робіт/ послуг із заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування резервуарів, витратомірів та рівнемірів» Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри.

Відповідно Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (основної) та Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (коригуюча) від 01.07.2020, останньою датою розпломбування витратоміра-лічильника «АСТРА-2-09» із уніфікованим номером резервуара 1/1012525 є 02.07.2019.

Повірка колонки витратоміра-лічильника «АСТРА-2-09» відображена в Таблиці 5 на стр.44 Настанови, яка наявна в матеріалах справи.

У свою чергу, у свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки рівноміру - лічильника «УУС-01 (1*10 газ)» за №03/4335 від 01.07.2021, яке чинне до 01.07.2023, та відповідному свідоцтві №03/1207 від 03.07.2023, яке чинне до 03.07.2025, відсутні відомості щодо розпломбування/опломбування, тобто повірки здійснені без демонтажу наявних пломб.

Крім того, суд ураховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 19 січня 2023 року у справі №580/9246/21, від 06 грудня 2023 року у справі №400/5717/22, відповідно до якої застосування пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України можливе виключно у випадку необладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, як передбачено диспозицією вказаної норми. Порушення строків обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, якщо на час проведення перевірки встановлено їх наявність на акцизних складах та їх реєстрація в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, не може бути підставою для застосування до платника податків пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України.

Отже, оскільки на момент проведення перевірки було встановлено наявність на акцизному складі (АЗС) позивача витратомірів/рівнемірів-лічильників рівня пального, які були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, то притягнення позивача до відповідальності, передбаченої пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України, є безпідставним.

Оскільки витратомір-лічильник та рівнемір-лічильник відповідають вимогам законодавства, мають позитивний результат повірки, суд дійшов висновку про те, що були відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, тобто за необладнання рівнемірами-лічильниками та витратомірами-лічильниками.

Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення №0338910902 від 08.07.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №0338940902 від 08.07.2025, яким до позивача на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та пункту 15 частини 2 статті 73 Закону України від 18.06.2024 за №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 680 000,00 грн, суд зазначає таке.

За правилами частини двадцятої статті 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно з частиною двадцять дев`ятою статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

За змістом частин сьомої, восьмої, десятої, шістнадцятої статті 15 Закону №481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

18.06.2024 прийнято Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 3817-IX (далі також – Закон № 3817-IX), який набрав чинності 27.07.2024.

За приписами частин першої – четвертої статті 28 Закону № 3817-IX зберігання пального здійснюється суб`єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального.

Суб`єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб`єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.

Тобто, наявність діючої ліцензії на роздрібну торгівлю пальним з урахуванням приписів статті 28 Закону № 3817-IX виключає необхідність отримання окремої ліцензії на зберігання палива в місці роздрібної торгівлі пальним.

Положеннями пункту 2 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону № 3817-IX установлено, що Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 345 із наступними змінами) (далі - Закон) і Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 346) втрачають чинність з 1 січня 2025 року, крім статті 8 Закону, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 цього Закону; положення Закону до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням цього Закону.

Відповідно до пункту 15 частини 2 статті 73 Закону №3817-ІХ до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: оптова торгівля пальним або зберігання пального (крім зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки) без наявності відповідної ліцензії - 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Як убачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність в сфері обігу підакцизних товарів за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до отриманих дозвільних документів, а саме:

- Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №20230314201900533 від 23.10.2019 з терміном дії з 23.10.2019 до 23.10.2024;

- Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №20230314202400225 від 29.10.2024 з терміном дії з 29.10.2024 до 29.10.2029.

Отже, термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 20230314201900533 завершено 24.10.2024.

Проаналізувавши подані Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, контролюючий орган установив, що в Довідці про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів та залишків пального на акцизному складі пального №9315679999, поданій за звітну добу 23.10.2024, зазначено, що на кінець доби (23.10.2024) залишки пального становлять - 9 189,1 л (газ скраплений).

ФОП ОСОБА_1 за період з 24.10.2024 по 28.10.2024 (включно) довідки не подавались, також відсутня в базах даних ДПС України, інформація про дні, в які акцизний склад не працював.

Виходячи з наведеного, встановлено зберігання Скрапленого газу у кількості - 9 189,1 л у період з 23.10.2024 по 28.10.2024 (включно) на акцизному складі - 1012525 за адресою: вул. Полтавське шосе, буд. 2-Г, АЗС, смт Коротич, смт Пісочин, Харківський район, Харківська область, без відповідної ліцензії.

Отже, в акті перевірки ГУ ДПС в Харківській області зазначило конкретне місце зберігання пального, технічні характеристики використаної для цього споруди, кількість пального, що перебувала на зберіганні.

Враховуючи, що у спорах про правомірність застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії основним і вирішальним предметом доказування є підтвердження або спростування обставин саме факту здійснення суб`єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, суд зазначає, що встановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, є підставою для висновку про правомірність застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії.

Разом з цим, за доводами позовної заяви, позивач, виконавши умови пункту 6 Розділу XIII Перехідних положень Закону №3817-ІХ щодо подання заяви на отримання нової ліцензії та оплати чергового платежу за ліцензію, у строк протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому Закон №3817-ІХ набрав чинності (27 липня 2024 року), тобто протягом серпня-жовтня 2024 року включно, вважає, що він «підпадає» під дію пункту 3 Розділу XIII Перехідних положень Закону №3817-ІХ та Ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним №20230314201900533 від 23.10.2019, з терміном дії з 23.10.2019 до 23.10.2024, вважається чинною до 01 січня 2025 року.

Надаючи оцінку наведеним доводам позивача, суд звертає увагу на таке.

Приписами частини 38 статті 18 Закону № 481/95-ВР було передбачено, що вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право, зокрема роздрібної торгівлі пальним.

Разом з цим, як вже зазначалося, положеннями пункту 2 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону № 3817-IX установлено, що Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 345 із наступними змінами) і Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 346) втрачають чинність з 1 січня 2025 року, крім статті 8 Закону, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 цього Закону; положення Закону до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням цього Закону.

У свою чергу, положеннями Закону № 3817-IX визначено інший порядок здійснення ліцензійної господарської діяльності, зокрема з роздрібної торгівлі пальним, недотримання якого має наслідком фінансову відповідальність суб`єкта господарювання.

Так, відповідно до пункту 6 розділу XIIІ «Перехідні положення» Закону № 3817-IX суб`єкт господарювання, який починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зобов`язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому цей Закон набрав чинності:

подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального";

сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, або до дня отримання нової ліцензії.

За матеріалами справи позивач, на виконання зазначених приписів пункту 6 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону № 3817-IX платіжним доручення №607 від 18.10.2024 здійснив платіж за ліцензію з призначенням платежу «ПЛАТА ЗА ЛІЦЕНЗІЮ НА ПРАВО РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ ПАЛЬНИМ за 2024 - 2025 р., без ПДВ» на суму 2000,00 грн, та поряд з цим 29.10.2024 подав відповідну заяву на отримання ліцензії, а у подальшому – отримав Ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №20230314202400225 від 29.10.2024, з терміном дії з 29.10.2024 до 29.10.2029.

У Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №20230314202400225 від 29.10.2024, з терміном дії з 29.10.2024 до 29.10.2029, є відмітка про сплату суми у розмірі 2000,00 грн, а саме: за Ліцензією №20230314202400225 сплачено період з 29.10.2024 по 29.10.2025 (т. 1 а.с. 39, зворот).

Отже, черговий платіж за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за період з дня закінчення строку дії раніше виданої ліцензії до дня отримання нової ліцензії (з 24.10.2024 по 28.10.2024) позивачем не здійснено.

За змістом пункту 6 розділу XIIІ «Перехідні положення» Закону № 3817-IX у разі невиконання суб`єктом господарювання протягом визначеного цим пунктом періоду вимоги щодо сплати чергових платежів:

ліцензія, строк дії якої закінчився у період, визначений абзацом першим цього пункту, визнається недійсною з дати закінчення строку її дії, а господарська діяльність, яку провадив суб`єкт господарювання після закінчення строку дії ліцензії, визнається такою, що провадилася без наявності ліцензії, з відповідним застосуванням до суб`єкта господарювання фінансових санкцій, визначених Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

З урахуванням зазначеного твердження позивача про те, що Ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним №20230314201900533 від 23.10.2019 з терміном дії з 23.10.2019 до 23.10.2024 була чинною у період з 24.10.2024 по 28.10.2024, що відповідно до приписів статті 28 Закону № 3817-IX надавало суб`єкту господарювання право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб`єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію, є безпідставним.

Водночас, погоджуючись з доводами позивача щодо помилкового зазначення в акті перевірки періоду здійснення зберігання пального – з 23.10.2024, а не з 24.10.2024, оскільки 23.10.2024 є останнім днем дії Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №20230314201900533 від 23.10.2019 з терміном дії з 23.10.2019 до 23.10.2024, суд зазначає, що наведене на притягнення до відповідальності за провадження діяльності без ліцензії не впливає, так як з урахуванням приписів пункту 15 частини 2 статті 73 Закону №3817-ІХ фінансові санкції застосовуються до суб`єкта господарювання у разі виявлення факту роботи без дозвільних документів, незалежно від тривалості відповідного періоду.

Щодо посилання позивача на те, що фактичну перевірку розпочато 28.05.2025, тоді як вказана обставина щодо зберігання пального визначена періодом з 24.10.2024 по 28.10.2024, то суд зазначає, що ПК України не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім статті 102 ПК України (не пізніше 1095 днів).

Щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів зроблено висновок Верховним Судом, зокрема у постановах від 20 травня 2022 року у справі №826/8284/17 та від 20 червня 2024 року у справі №240/714/21.

Відповідно до Наказу від 22.05.2025 за №2391-п перевірку ФОП ОСОБА_1 визначено провести за період діяльності з 01.01.2023 по день закінчення перевірки, тобто в межах відповідного строку.

З правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 15 червня 2022 року у справі №260/3859/20, на яку посилається позивач, наведені вище висновки узгоджуються. Так, у спірних правовідносинах у цій справі працівниками контролюючого органу встановлено факт здійснення суб`єктом господарювання діяльності саме зі зберігання пального (із зазначенням конкретного місця зберігання пального, технічних характеристик використаної для цього споруди, кількість пального, що перебувала на зберіганні), а не його придбання, яке за висновками Верховного Суду у справі №260/3859/20 жодним чином не свідчить про факт зберігання пального без відповідної ліцензії.

Водночас, суд зауважує, що ПК України не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо використання під час проведення фактичної перевірки відповідних документів, визначених ПК України, податкової інформації, даних СОД РРО, інших матеріалів, отриманих в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 09 вересня 2024 року у справі №280/6832/23.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивачем було допущене правопорушення у вигляді здійсненні діяльності зі зберігання пального без наявності відповідної ліцензії, а отже підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0338940902 від 08.07.2025 відсутні.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №0338950902 від 08.07.2025, яким до позивача на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та пункту 23 частини 2 статті 73 Закону України від 18.06.2024 за №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 221 474,98 грн, суд зазначає таке.

За змістом акта перевірки контролюючим органом установлено, що ФОП ОСОБА_1 до ДПС у Харківський області 28.05.2025 надано заяву щодо внесення змін до переліку фіскальних номерів РРО в ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 20230314202400225 від 29.10.2024, терміном дії з 29.10.2024 до 29.10.2029, у зв`язку із заміною реєстратора розрахункових операцій «МАРІЯ-303АІ» заводський номер - ЗВ10410025002, фіскальний номер - 3000433387 на реєстратор розрахункових операцій «МАРІЯ-303АІ» заводський номер ЗВ1991040089, фіскальний номер - 3001199452.

ДПС у Харківській області 28.05.2025 внесені зміни до переліку фіскальних номерів РРО в ліцензії ФО-П ОСОБА_1 та включено реєстратор розрахункових операцій «МАРІЯ-303АІ» заводський номер - ЗВ 1991040089, фіскальний номер - 3001199452 до Єдиного реєстру ліцензіатів.

Разом з цим установлено, що згідно з даними інформаційної бази ДПС України, на сервери якої надходять електронні копії розрахункових документів реєстраторів розрахункових операцій, ФОП ОСОБА_1 у період з 22.05.2025 по 27.05.2025 (включно) здійснював роздрібну торгівлю пальним на АЗС за адресою: АДРЕСА_2 , через «МАРІЯ-303АІ» заводський номер - ЗВ 1991040089, фіскальний номер - 3001199452, який не зазначений у ліцензії роздрібної торгівлі пальним № 20230314202400225 від 29.10.2024, терміном дії з 29.10.2024 до 29.10.2029, чим порушено ст. 35 Закону України від 18.06.2024 за № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Суд зазначає, що роздрібна торгівля пальним здійснюється виключно через реєстратори розрахункових операцій, програмні реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), зазначені у ліцензії. У протилежному випадку, для суб`єктів господарювання настають негативні наслідки фінансового характеру у вигляді накладення на них штрафу, встановленого пунктом 23 частини 2 статті 73 Закону №3817-ІХ.

Відповідно до частини дев`ятої статті 35 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" у разі якщо після отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у ліцензіата відбулися зміни у відомостях, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, такий ліцензіат зобов`язаний протягом 30 календарних днів з дня настання події, що спричинила відповідні зміни, подати до органу ліцензування заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі.

У заяві про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі зазначаються, зокрема, перелік фіскальних номерів реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, що підлягають виключенню з Єдиного реєстру – у разі зміни переліку фіскальних номерів РРО, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, наявних у місці торгівлі (для ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним).

Відповідно до пункту 23 частини 2 статті 73 Закону №3817-ІХ до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним через реєстратори розрахункових операцій, програмні реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), наявні у місці торгівлі, відомості про які відсутні в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, - 200 відсотків вартості товарів (продукції), реалізованих через такий реєстратор розрахункових операцій, програмний реєстратор розрахункових операцій (книгу обліку розрахункових операцій), але не менше 8,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Судом установлено, що РРО «МАРІЯ - 303АІ» заводський номер - ЗВ 1991040089, фіскальний номер – 3001199452, належним чином зареєстрований та введений в експлуатацію 22.05.2025, що підтверджується Реєстраційним посвідченням №132023 від 22.05.2025, Довідкою про пломбування РРО №2 від 22.05.2025, Актом введення в експлуатацію РРО від 22.05.2025 та Паспортом на РРО.

26.05.2025 проведено скасування реєстрації РРО «МАРІЯ-303АІ» заводський номер - ЗВ10410025002, фіскальний номер - 3000433387, про що видано довідку про скасування від 26.05.2025 за № 133133.

28.05.2025 позивач звернувся із відповідною заявою про внесення відповідних змін до Додатку до Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №20230314202400225 від 29.10.2024 позивачем було переоформлено шляхом щодо переліку реєстраторів розрахункових операцій, а саме змінено РРО «МАРІЯ - 303АІ» заводський номер - ЗВ 1991040089, фіскальний номер – 3001199452 (т.1 а.с. 39 -40).

Дата внесення зазначених змін до Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №20230314202400225 від 29.10.2024 підтверджується витягом з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (т.1 а.с. 41).

За встановлених обставин суб`єктом господарювання (позивачем) у межах місячного строку з дня введення в експлуатацію нового РРО на АЗС були вжиті заходи шляхом заповнення та подання до ГУ ДПС заяви про внесення змін до ліцензії (з урахуванням додатків до них) та відповідним органом на підставі такої заяви позивача було видано ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Отже, ФОП ОСОБА_1 було дотримано встановлений у статті 35 Закону № 3817-ІХ порядок внесення змін до ліцензії у межах місячного терміну, а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений пунктом 23 частини 2 статті 73 Закону №3817-ІХ. Законних підстав для застосування штрафних санкцій до позивача не було.

Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Харківській області №0338950902 від 08.07.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.

Висновки суду в цій частині узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 01 липня 2025 року у справі №440/16678/23, від 18 листопада 2025 року у справі №420/18496/23.

З огляду на відсутність в діях позивача складу правопорушення, встановленого пунктом 23 частини 2 статті 73 Закону №3817-ІХ, суд уважає, що інші доводи щодо дотримання позивачем вимог Порядку № 547, відсутності у розглядуваному випадку негативних наслідків, зокрема для бюджету у вигляді ухилення від сплати податків, неналежного обліку чи приховування даних про здійснення роздрібної торгівлі пальним через замінений РРО, не підлягають оцінці.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 9 414,75 грн.

Позов у цій справі містив 3 вимоги майнового характеру (скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 941 474,98 грн).

Судом частково задоволено вимоги майнового характеру, а саме щодо скасування податкових повідомлень-рішень на суму 261 474,98 грн (40 000,00 грн. + 221 474,98 грн).

Отже, ураховуючи часткове задоволення позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 641,75 грн (261 474,98 : 941 474,98 х 9 414,75, де 261 474,98 грн – грошова оцінка задоволених позовних вимог, 941 474,98 грн – ціна позову, 9 414,75 грн (941 474,98 грн х 1%) – понесені позивачем судові витрати).

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0338910902 від 08.07.2025 на суму 40 000,00 грн;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0338950902 від 08.07.2025 на суму 221 474,98 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 641 (дві тисячі шістсот сорок одна) грн. 75 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мороко А.С.