Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №380/5677/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 рокусправа № 380/5677/25 м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №380/5677/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

- визнати протиправними рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у наданні ОСОБА_1 права на відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які оформлені протоколом №26 від 21.11.2024 та №9 від 06.03.2025;

- зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить електронний військово-обліковий документ з «Резерву+».

Попередньо, позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , однак був звільнений з військової служби, у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за матір`ю із числа осіб з інвалідністю II групи, що підтверджується відповідним медичним висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 №284 від 08.10.2024 позивача, у зв`язку зі звільненням з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4, пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (через сімейні обставини, необхідність постійного стороннього догляду за матір`ю із числа осіб з інвалідністю II групи, що підтверджується відповідним медичним висновком лікарсько- консультативної комісії закладу охорони здоров`я) 08.10.2024 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення.

На даний момент, позивач є військовозобов`язаним, який зайнятий постійним доглядом за своєю хворою матір`ю, яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у зв`язку з чим останній має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Позивач є рідним сином ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується свідоцтвом про його народженням, довідкою та акта огляду МСЕК, а також висновком ЛКК про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.

13.11.2024 позивачем на адресу відповідача було скеровано заяву про надання права на відстрочку, до якої було долучено додатки у відповідності до Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №560 від 16.05.2024, до якої долучено відповідні документи.

07.02.2025 позивач отримав лист-відповідь від відповідача на адвокатський запит про надання інформації про стан розгляду поданої заяви про надання відстрочки.

У згаданій відповіді, зазначено про те, що 21.11.2024 протоколом №26 комісія при ІНФОРМАЦІЯ_4 ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу. Причини відмови: згідно постанови №560 подано не весь пакет документів відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме документи про отримання компенсації чи Акт про встановлення факту здійснення постійного догляду.

Позивач таку причину відмови заперечує з підстав, що 03.03.2025 комісією Новояричівською селищною радою було видано Акт №06/25 про встановлення факту здійснення постійного догляду, відповідно до якого:

- факт здійснення постійного догляду підтверджено.

03.03.2025 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

20.03.2025 отримано лист-відмову у наданні права на відстрочку від 07.03.2025, по причині, у зв`язку з відсутністю законних підстав.

Позивач категорично не погоджується, вважає, що дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 є протиправними, а відтак з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернув до суду.

Позивач зазначає, що до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 13.11.2024 надано належні та в повному обсязі документи, відповідно до вимог Додатку 5 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за №560.

Однак, відповідачем за результатами розгляду було надано протиправну відмову у наданні права на відстрочку, оскільки така мотивована нормами Постанови КМУ №560 у старій редакції, відповідно до якої особа, яка зайнята постійним доглядом за хворою матір`ю повинна подати в числі іншого документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

16.08.2024 Кабінетом міністрів України були прийнято Постанову «Про внесення змін до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №930 (далі по тексту постанова КМУ №930).

Відповідно до вище вказаної постанови:

у підпункті 9 графу викладено в такій редакції:

«для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико- соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ;

для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);

для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім`ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім`ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8)».

Основна зміна полягає в скасуванні вимоги щодо подання довідки про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8) для військовозобов`язаних, які здійснюють догляд за своїми батьками та відповідно мають право на відстрочку за п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно ухвали про відкриття провадження відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву з дати отримання ухвали про відкриття провадження. Копію вказаної ухвали вручено відповідачу 10.04.2025, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 25.03.2025 року у даній справі відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

08.10.2024 згідно витягу з наказу за № 284: « 4. Солдата ОСОБА_3 , номера обслуги мінометного відділення мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 , у зв`язку зі звільненням з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4, пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (через сімейні обставини (необхідність постійного стороннього догляду за матір`ю із числа осіб з інвалідністю II групи, що підтверджується відповідним медичним висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я)) вважати, що « 08» жовтня 2024 року справи та посаду здав.

« 08» жовтня 2024 року виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення. Направити для зарахування на облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вислуга років у Збройних Силах України станом на « 08» жовтня 2024 року становить: календарна 02 роки 06 місяців.

Щорічна основна відпустка за 2024 рік не використана терміном 8 діб.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 3 пункту 31 наказу Міністра оборони України від "07" червня 2018 року № 260 «Про затвердження Порядку грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» виплатити грошову компенсацію за 8 діб невикористаної щорічної відпустки за 2024 рік в сумі 5482 гривень 21 копійку.

Виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік.

Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік відповідно до наказу Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 року не отримав.

Виплатити одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460 у розмірі 25 відсотків від місячного грошового забезпечення.

Виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 556% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахування окладу за військове звання та надбавки за вислугу років за період по « 08» жовтня 2024 року.

Постійним або службовим житлом не забезпечувався. На квартирному обліку у військовій частини НОМЕР_2 не перебував.

Доцільне зарахування солдата ОСОБА_3 на відповідну посаду до оперативного резерву першої черги.

Підстава: наказ командира окремого спеціального батальйону (ОРРОК.) (по особовому складу) від « 08» жовтня 2024 року №399-РС, рапорт солдата ОСОБА_3 (вх. №12616 від 08.10.2024)».

Як зазначає позивач, та не спростовує відповідач, в подальшому 13.11.2024 позивачем на адресу відповідача скеровано заяву про надання права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до якої також надано належні документи, відповідно до вимог Додатку 5 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, зокрема:

- копії паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 (військовозобов`язаного);

- копії паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_2 (мами військовозобов`язаного);

- копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ;

- копія повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження;

- копія довідки до акта огляду МСЕК відносно ОСОБА_2 ;

- копія висновку ЛКК про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (форма №080/4-0);

- копія акту обстеження житлово-побутових умов на території Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області;

- копія заяви від ОСОБА_2 про підтвердження факту здійснення догляду за нею.

09.01.2025 відповідачем повідомлено адвоката позивача про те, що:

«Розглянувши поданий Вами адвокатський запит за вхідним № 169 від 07.01.2025 року другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 надає відповідь щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 .

Від 21 листопада 2024 року протоколом № 26 комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову під час мобілізації.

Причини відмови: згідно постанови № 560 подано не весь пакет документів відповідно до абзац 9 частина 1 стаття 23 ЗУ.

9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду для особи, яка зайнята доглядом, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює догляд, та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім`ї, який зобов`язаний здійснювати догляд (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді, довідка про смерть такого члена сім`ї, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім, або рішення суду про оголошення померлим, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), у якому зазначаються відомості про наявність (відсутність) інших працездатних членів сім`ї, які могли б здійснювати такий догляд; для особи, яка потребує догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді».

03.03.2025 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

07.03.2025 відповідачем повідомлено позивача про те, що:

«Комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглянуто Вашу заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

За результатами розгляду повідомляємо, що протоколом від 6 березня 2025 року № 9 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні Вам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомляє, що Ви підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.

Причини відмови: не надано відстрочки від призову під час мобілізації, у зв`язку з відсутністю законних підстав».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає протиправними рішення відповідача про відмову у наданні права на відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які оформлені протоколами №26 від 21.11.2024 та №9 від 06.03.2025, як наслідок просить зобов`язати відповідача надати відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Судом частково враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних рішень та зобов`язання вчинити певні дії з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно із ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 2102-IX, введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і діє станом на момент ухвалення рішення суду.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач на підставі п.п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», звільнений з військової служби, згідно із вищевказаним наказом.

Згідно із Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції на час спірних правовідносин), цей Закон встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 23 цього ж Закону (в редакції що діяла станом 21.11.2024), не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 23 цього ж Закону (в редакції що діяла станом 06.03.2025), не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

Законодавцем додано: «рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи».

Згідно із Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за № 560 (в редакції на час спірних правовідносин), цей Порядок визначає:

механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;

процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;

процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;

організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;

процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Згідно із п. 56 цього ж Порядку, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно із 581 цього ж Порядку, військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка). Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

Вказана норма діяла як на час прийняття спірної відмови №26 від 21.11.2024 та і № 9 від 06.03.2025.

Додатком 5 до цього ж Порядку, встановлено Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції на час спірних правовідносин),

9) (в редакції станом на 21.11.2024) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ;

для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);

для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім`ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім`ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8),

та

9) (в редакції станом на 06.03.2025) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);

для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім`ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім`ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Судом враховуються позовні вимоги в частині визнання протиправними рішень відповідача про відмову у наданні позивачу права на відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які оформлені протоколами № 26 від 21.11.2024 та № 9 від 06.03.2025, оскільки відповідач в першій відмові застосував норми (п. 9 додатку 5 до вищевказаного Порядку) в редакції, яка не була чинною на час прийняття такого рішення, а щодо другої відмови, відповідач не жодними належними та допустимими доказами не обґрунтував такі причини відмови, як відсутність законних підстав.

Згідно із п. 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Згідно форми згаданого додатку 7 про причини відмов «зазначаються обґрунтовані причини відмови».

Щодо позовних вимог зобов`язати відповідача надати позивачу відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї ж статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд зазначає, що за правовою позицією ВС, що міститься у постанові від 23.12.2021 у справі №480/4737/19, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

У пункті 80 рішення у справі «Perez v. France» (заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (рішення у справі «Artico v. Italy», заява № 6694/74, пункт 33).

Таким чином, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав та інтересів позивача, буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяви позивача із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у спосіб встановлений судом.

Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же по суті підстав, судом частково враховуються аргументи позивача.

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії, - задоволити частково.

Визнати протиправними рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у наданні ОСОБА_1 права на відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які оформлені протоколом №26 від 21.11.2024 та №9 від 06.03.2025.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням висновків суду у цій справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 484,49грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп. 15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення цього Кодексу.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович