Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №380/945/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 рокусправа № 380/945/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Горизонти» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Горизонти» (79005, м. Львів, вул. Шота Руставелі, 7; код ЄДРПОУ 45099191) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м.Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 16.12.2025 року за № 58524/13-01-07-10, видане Головним управлінням ДПС у Львівській області, про застосування штрафних санкцій (пеня) у сумі 163 286,11 грн за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової перевірки ТзОВ «Сервісна компанія «Горизонти» з питань дотримання вимог валютного законодавства встановлено порушення законодавчо встановлених строків розрахунків по імпортному зовнішньоекономічному контракту від 23.08.2023 № 23082023-01, укладеному з EPCO SOLUTIONS INC., чим порушено вимоги ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», пункту 142 Постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», що зафіксовано в акті від 19.11.2025 за №52462/13-01-07-10/45099191. Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам чинного законодавства в частині нарахованого періоду прострочення граничних строків розрахунків з імпорту товару за договором №23082023-01. Зазначив, що у період з 06.11.2023 по 18.03.2024 не міг ввезти на митну територію України придбаний товар через надзвичайні та невідворотні обставини – страйк польських перевізників, які блокували проїзд вантажівок через польсько-український кордон. Надалі, дія вищевказаної обставини непереборної сили припинилась, що забезпечило можливість здійснення поставки обладнання на територію України (копії вантажно-митних декларацій № 24UA209170020425U6 від 12.03.2024 року, № 24UA209170022107U0 від 18.03.2024 року та № 24UA209170022108U0 від 18.03.2024 року). Обставини непереборної сили підтверджуються сертифікатом торгово-промислової палати №2600-26-0084 від 14.01.2026. Вважає, що строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів за вказаними договорами зупинялись у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин, що підтверджує доводи позивача в цій частині; позивачем не пропущено строку здійснення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. З огляду на зазначене, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 26.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, 13.02.2026 за вх.№11741 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Зазначив, що в ході проведеної перевірки встановлено, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 23.08.2023 № 23082023-01 укладеного з EPCO SOLUTIONS INC (Канада), ТзОВ «Сервісна компанія «горизонти» здійснено переказ коштів на користь нерезидента на суму 102 650,00 доларів США згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті від 04.09.2023. Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 2473-VIII, з врахуванням вимог п.14 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із внесеними змінами, далі – Постанова НБУ № 18), граничний строк розрахунків за даним авансовим платежем становив 01.03.2024.

Товар надійшов на митну територію України від EPCO SOLUTIONS INC (Канада) на загальну суму 102650,00 дол США згідно з митними деклараціями:

- від 12.03.2024 № 24UA209170020425U6 на суму 22 000,00 дол США з порушенням граничних строків розрахунків, кількість днів прострочення – 9;

- від 18.03.2024 № 24UA209170022107U0 на суму 7 350,00 дол США з порушенням граничних строків розрахунків, кількість днів прострочення – 16;

- від 18.03.2024 № 24UA209170022108U0 на суму 73 300,00 дол США з порушенням граничних строків розрахунків, кількість днів прострочення – 16.

ТзОВ «Сервісна компанія «горизонти» до перевірки не представлено відповідної довідки про підтвердження форс-мажорних обставин по імпортному контракту від 23.08.2023 № 23082023-01, укладеному з нерезидентом EPCO SOLUTIONS INC (Канада). Позивач не звертався до центрального органу виконавчої влади за отриманням висновку про продовження строків розрахунків, не надавав до перевірки доказів зупинення строків у зв`язку із судовим стягненням заборгованості та не підтвердив наявність форс-мажорних обставин у період, що перевірявся, як це прямо вимагається частиною шостою статті 13 Закону №2473-VIII.

Щодо поданого сертифікату ТПП України, відповідач зауважив, що такий виданий 14.01.2026, тобто після завершення перевірки, складання акта та прийняття податкового повідомлення-рішення. На момент здійснення валютного нагляду та прийняття спірного рішення контролюючий орган не мав і не міг мати інформації про існування такого сертифіката. Крім цього вказав, що сам по собі факт настання певних обставин не є автоматичною підставою для зупинення строків розрахунків. Відповідно до частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII підтвердження форс-мажору повинно існувати та бути належним чином оформленим саме в період дії таких обставин, а також підтверджувати причинно-наслідковий зв`язок між неможливістю виконання зобов`язання та відповідними обставинами. Також зазначив, що під час перевірки позивач не надав жодного документа, який би підтверджував зупинення строків розрахунків у порядку, визначеному законом, що зафіксовано в акті перевірки та підтверджено підписами посадових осіб позивача без зауважень. Просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Горизонти» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС України.

Основним видом економічної діяльності позивача є: 09.10 Надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу. Інші: 06.10 Добування сирої нафти; 06.20 Добування природного газу; 43.13 Розвідувальне буріння; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

На підставі наказу Головного Управління ДПС у Львівській області від 05.11.2025 №6062-ПП «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» та направлень на перевірку від 05.11.2025 №11767 та №11768, головним державним інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області Сеньків Д.В. та головним державним інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області Біласом А.Ю згідно із п.п.191.1.4 п.191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Горизонти» з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному зовнішньоекономічному контракту від 23.08.2023 №23082023-01, укладеному з EPCO SOLUTIONS INC., дата здійснення авансового платежу – 04.09.2023 (сума незавершеної операції 102650,00 доларів США), згідно з отриманою інформацією Національного банку України про виявлені агентами валютного нагляду (АТ «УКРСІМБАНК», МФО 322313) факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.04.2024, яка надається згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляді банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7.Копію наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 05.11.2025 №6062-ПП «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» вручено 06.11.2025 директору ТзОВ «Сервісна компанія «Горизонти» Пораді Я.Р. та ознайомлено з направленнями від 05.11.2025 №11767 та №11768 на право проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Перевірка проведене з відома директора ТзОВ «Сервісна компанія «Горизонти» Поради Я,Р. та в присутності головного бухгалтера ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки складено акт від 19.11.2025 №52462/13-01-07-10/45099191 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Горизонти» з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному зовнішньоекономічному контракту від 23.08.2023 №23082023-01, укладеному з ЕРСО SOLUTIONS INC., дата здійснення авансового платежу – 04.09.2023 (сума незавершеної операції 102650,00 доларів США)».

В ході перевірки встановлено таке.

23.08.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ГОРИЗОНТИ», як покупцем, та компанією ЕРСO SOLUTIONS INC (Канада), як продавцем, було укладено договір купівлі-продажу обладнання № 23082023-01, яким передбачалось поставка обладнання для буріння похило-скерованих свердловин, яке буде поставлено на територію України.

На виконання умов імпортного контракту від 23.08.2023 №23082023-01, позивачем здійснено переказ коштів на користь нерезидента на суму 102650,00 доларів США згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті від 04.09.2023. В платіжних документах вказано призначення в іноземній валюті від 04.09.2023 №23082023-01, отримувач – EPCO SOLUTIONS INC (Канада). Граничний строк розрахунків – за даним авансовим платежем становив 01.03.2024.

Товар надійшов на митну територію України на загальну суму 102650,00 дол США згідно з митними деклараціями:

- від 12.03.2024 № 24UA209170020425U6 на суму 22000,00 дол США з порушенням граничних строків розрахунків. У митній декларації зазначено відправник - EPCO SOLUTIONS INC (Канада), фінансові та банківські відомості – АТ «УКРСІМБАНК», МФО 322313, контракт від 23.08.2023 № 23082023-01. Відповідно до ст.1 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із внесеними змінами, далі – Закон № 959-XII) моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Тобто, момент перетину товаром митного кордону України, не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд, а визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем – момент фізичного перетину товару митного кордону держави. Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування ст.13 Закону № 2473-VIII, є момент фактичного перетину товаром митного кордону України. Таким чином, товар, який оформлений згідно з митною декларацією від 12.03.2024 №24UA209170020425U6 по контракту від 23.08.2023 № 23082023-01, фактично перетнув митний кордон України 10.03.2024, що підтверджується відповідною відміткою митного органу «Під митним контролем» на CMR. Кількість днів прострочення – 9;

- від 18.03.2024 № 24UA209170022107U0 на суму 7350,00 дол США з порушенням граничних строків розрахунків. У митній декларації зазначено відправник - EPCO SOLUTIONS INC (Канада), фінансові та банківські відомості – АТ «УКРСІМБАНК», МФО 322313, контракт від 23.08.2023 № 23082023-01. Відповідно до ст.1 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" (із внесеними змінами, далі – Закон № 959-XII) моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Тобто, момент перетину товаром митного кордону України, не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд, а визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем – момент фізичного перетину товару митного кордону держави. Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування ст.13 Закону № 2473-VIII, є момент фактичного перетину товаром митного кордону України. Таким чином, товар, який оформлений згідно з митною декларацією від 18.03.2024 № 24UA209170022107U0 по контракту від 23.08.2023 № 23082023-01, фактично перетнув митний кордон України 17.03.2024, що підтверджується відповідною відміткою митного органу «Під митним контролем» на CMR. Кількість днів прострочення – 16;

- від 18.03.2024 № 24UA209170022108U0 на суму 73300,00 дол США з порушенням граничних строків розрахунків. У митній декларації зазначено відправник - EPCO SOLUTIONS INC (Канада), фінансові та банківські відомості – АТ "УКРСІМБАНК", МФО 322313, контракт від 23.08.2023 № 23082023-01. Відповідно до ст.1 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із внесеними змінами, далі – Закон № 959-XII) моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Тобто, момент перетину товаром митного кордону України, не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд, а визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем – момент фізичного перетину товару митного кордону держави. Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування ст.13 Закону № 2473-VIII, є момент фактичного перетину товаром митного кордону України. Таким чином, товар, який оформлений згідно з митною декларацією від 18.03.2024 № 24UA209170022107U0 по контракту від 23.08.2023 № 23082023-01, фактично перетнув митний кордон України 17.03.2024, що підтверджується відповідною відміткою митного органу «Під митним контролем» на CMR. Кількість днів прострочення – 16.

Таким чином, за результатами перевірки інформації Національного банку України про виявлені агентами валютного нагляду (АТ «УКРСІМБАНК», МФО 322313) факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.04.2024, яка надається згідно з Постановою НБУ № 7, надісланої листом ДПС України від 15.05.2024 № 14210/7/99-00 07-05-02-07 по імпортному зовнішньоекономічному контракту від 23.08.2023 № 23082023-01, укладеному з нерезидентом EPCO SOLUTIONS INC. (Канада), дата здійснення авансового платежу - 04.09.2023 (сума незавершеної операції 102 650,00 доларів США) встановлено порушення вимог ч.3 ст.13 Закону № 2473-VIII з врахуванням вимог пункту 142 Постанови НБУ № 18 в частині несвоєчасного надходження по імпорту.

Сума нарахованої пені за порушення граничних строків розрахунків по імпортному контракту від 23.08.2023 № 23082023-01, укладеному з нерезидентом EPCО SOLUTIONS INC. (Канада), дата здійснення авансового платежу - 04.09.2023 (сума незавершеної операції 102 650,00 доларів США) складає – 163 286,11 грн.

На підставі Акта перевірки від 19.11.2025 №52462/13-01-07-10/45099191, ГУ ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення рішення від 16.12.2025 №58524/13-01-07-10 за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та накладено пеню у сумі 163286,11 грн.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Закон України "Про валюту та валютні операції" від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частиною першою статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Частинами п`ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Згідно з частиною дев`ятою статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Відповідно до положень пункту 75.1 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.7. пункту 78.1. статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Пунктом 78.4. ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до абз. 3 підпункту 69.35-1. підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, тимчасово, з 1 грудня 2023 року, діє мораторій: на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є територія, на якій ведуться активні бойові дії, - до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок: що проводяться виключно на звернення платника податків; що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 05.11.2025 №6062-ПП проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ «Сервісна компанія «Горизонти», з питання дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 23.08.2023 №23082023-01, за результатами якої складено акт перевірки від 19.11.2025 №52462/13-01-07-10/45099191.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТзОВ «Сервісна компанія «Горизонти» за зовнішньоекономічним контрактом 23.08.2023 №23082023-01 здійснювало імпортні операції.

В ході перевірки встановлено, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 23.08.2023 № 23082023-01 укладеного з EPCO SOLUTIONS INC (Канада), ТзОВ «Сервісна компанія «Горизонти» здійснено переказ коштів на користь нерезидента на суму 102 650,00 доларів США згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті від 04.09.2023. Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 2473-VIII, з врахуванням вимог п.14 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із внесеними змінами, далі – Постанова НБУ № 18), граничний строк розрахунків за даним авансовим платежем становив 01.03.2024.

Товар надійшов на митну територію України від EPCO SOLUTIONS INC (Канада) на загальну суму 102650,00 дол. США згідно з митними деклараціями:

- від 12.03.2024 № 24UA209170020425U6 на суму 22 000,00 дол. США з порушенням граничних строків розрахунків, кількість днів прострочення – 9;

- від 18.03.2024 № 24UA209170022107U0 на суму 7 350,00 дол. США з порушенням граничних строків розрахунків, кількість днів прострочення – 16;

- від 18.03.2024 № 24UA209170022108U0 на суму 73 300,00 дол. США з порушенням граничних строків розрахунків, кількість днів прострочення – 16.

Враховуючи вище викладене, ТзОВ «Сервісна компанія «Горизонти» порушено частину 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», пункт 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

У позовній заяві позивачем стверджується, що виконання договору 23.08.2023 № 23082023-01 укладеного з EPCO SOLUTIONS INC (Канада) стало неможливим через наявність відповідних форс-мажорних обставин, а саме страйк польських перевізників, які блокують проїзд вантажівок через польсько-український кордон.

Між тим, суд звертає увагу, що у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

У той же час, факт наявності форс-мажорних обставин підтверджується відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). В Україні засвідчують форс-мажорні обставини та видають сертифікат про такі обставини саме Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати.

Так, форс-мажорні обставини засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, наслідком чого є видача відповідного сертифіката.

У постанові Верховного Суду від 15.09.2024 у справі №580/4079/23 зазначено, що для правильного розуміння відмінностей між листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 та відповідним сертифікатом торгово-промислової палати варто зазначити, що оскільки частиною першою статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю; то лист Торгово-промислової палати України має лише інформаційний характер та не є сертифікатом у розумінні наведеного положення закону; лист також не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.

У цій же постанові наголошено, що Закон № 2473-VIII вимагає для підтвердження факту настання форс-мажорних обставин саме сертифікат (довідку), в якому буде зазначено не тільки про наявність самих по собі обстави непереборної сили, але і те, що такі обставини є форс-мажорними саме для конкретного випадку (договору, зобов`язання, операції). Подання такого сертифікату є обов`язковою умовою для зупинення перебігу граничних строків розрахунків.

Як наслідок, Верховний Суд констатував, що у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Також, суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 817/139/18 зазначено, що обставини форс-мажору (обставини непереборної сили) не є виключенням із загальних правил доказування. Доказами форс-мажорних обставин є будь-які докази за умови їх належності та допустимості, проте у відносинах щодо дотримання валютного законодавства єдиним доказом настання форс-мажору (обставини непереборної сили) є сертифікат Торгово-промислової палати України.

У постанові Верховного Суду від 13.07.2023 у справі №560/9742/22 вказано, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Тобто, законодавець визначив, що підтверджено і Верховним Судом, що належним доказом існування настання форс-мажорних обставин є саме сертифікат ТПП України або її регіональних торгово-промислових палат.

Основним аргументом позивача є посилання на сертифікат Торгово промислової палати України №2600-26-0084 від 14.01.2026, яким засвідчено страйк польських перевізників.

Тобто, питанням у даній справі є можливість врахування контролюючим органом документів, які не були подані під час проведення перевірки до ухвалення податкового повідомлення-рішення, а подані лише на стадії адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, у разі, якщо платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення і коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки, - здійснюється документальна позапланова перевірка. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Системний аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, до прийняття рішення за результатами такої перевірки це зумовлює обов`язок податкового органу щодо призначення та проведення позапланової перевірки».

Відтак, п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України допускає виникнення такої ситуації, коли після проведення перевірки та/або після прийняття за наслідками перевірки рішення (під час процедури адміністративного оскарження) виникають певні обставини, які є новими та не були досліджені під час перевірки.

При цьому, зазначена норма надає платнику податку право посилатися на нові обставини у двох альтернативних випадках: 1) або у запереченнях на акт перевірки (тобто до прийняття податкового повідомлення-рішення); 2) або у скарзі на прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення (тобто на стадії процедури оскарження рішення в адміністративному порядку).

За наявності одного із таких випадків, контролюючий орган зобов`язаний прийняти до уваги зазначені платником податку обставини та надати їм належну оцінку у відповідному документі: у рішенні за результатами розгляду заперечень на акт перевірки або у рішенні за результатами розгляду скарги.

Позивач не надав контролюючому органу будь-яких документів на підтвердження існування форс-мажору в спірних правовідносинах під час проведення перевірки.

В той же час, судом встановлено, що позивачем до матеріалів справи долучено копію сертифікату №2600-26-0084 від 14.01.2026 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Івано-Франківською торгово-промисловою палатою.

Суд зауважує, що у постанові Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі №460/28139/23 щодо підстав для звільнення від відповідальності у зв`язку з випадком надзвичайних та невідворотних обставин (форс-мажору) зазначено таке:

«Частина шоста статті 13 Закону № 2473-VIII визначає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.».

У розвиток наведеного, Верховний суд у постанові від 26.01.2026 у справі №320/48401/23 зазначив, що судам необхідно встановити чи дійсно надані сертифікати містять всі необхідні та достовірні відомості для підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин з метою зупинення дії відповідних зовнішньоекономічних контрактів, а також чи простежується як такий причинно-наслідковий зв`язок між обставинами невиконання нерезидентами обов`язків своєчасного виконання умов контрактів та тими чи іншими обставинами та чи можна вважати наведені у цих сертифікатах інформацію, що вказує на існування таких обставин, що свідчать про абсолютну та безумовну неможливість (а не абстракту) реально виконати свої зобов`язання. Також необхідно дослідити та надати оцінку з посиланням на відповідні докази періодам прострочення граничних строків у сфері зовнішньоекономічної діяльності з компаніями (в частині спірного розміру пені, що визначені податковим органом) у взаємозв`язку з охопленою сертифікатами про форс-мажорні обставини дією у контексті вимог частини 6 статті 13 Закону №2473-VIII.

Як слідує з матеріалів справи, документальною перевіркою своєчасності розрахунків при здійсненні імпортних операцій ТзОВ «Сервісна Компанія «Горизонти» встановлено, що товарно-матеріальні цінності на загальну суму 102650,00 дол США надійшли в адресу резидента з порушенням граничних термінів.

Так, згідно з додатком №1 до акту перевірки від 19.11.2025 №52462/13-01-07-10/45099191, судом встановлено, що імпортований товар згідно з митною декларацією №24UA209170020425U6 перетнув кордон 12.03.2024 (граничний строк надходження 01.03.2024), згідно з митною декларацією №24UA209170022107U0 перетнув кордон 18.03.2024 (граничний строк надходження 01.03.2024) та згідно з митною декларацією №24UA209170022108U0 перетнув кордон 18.03.2024 (граничний строк надходження 01.03.2024).

Згідно з розрахунком пені по ТзОВ «СК «ГОРИЗОНТИ» (додаток №2 до акту перевірки від 19.11.2025 №52462/13-01-07-10/450999191), періоди порушення граничних строків розрахунків, розраховані відповідачем з 02.03.2024 по 10.03.2024 щодо першої митної декларації та з 02.03.2024 по 17.03.2024 згідно з двома іншими митними деклараціями.

При цьому, з поданого позивачем сертифікату №2600-26-0084 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Івано-Франківською торгово-промисловою палатою, судом встановлено, що такий засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме страйк польських перевізників, які блокують проїзд вантажівок через польсько-український кордон, унеможливлюють та перешкоджають виконанню зобов`язань за договором купівлі-продажу обладнання №23082023-01 від 23.08.2023, унеможливлюють своєчасне виконання зобов`язання щодо ввезення імпортованого товару на митну територію України, та дотримання граничних строків розрахунків щодо експортно-імпортних операцій у період до 01.03.2024.

При цьому, як судом зазначалось раніше, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

З врахуванням встановленого періоду порушення, за який відповідачем нараховано пеню (з 02.03.2024 по 10.03.2024, з 02.03.2024 по 17.03.2024 та з 02.03.2024 по 17.03.2024), суд приходить до висновку, що такий період не охоплюється періодом, який визначено у сертифікаті №2600-26-0084 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а тому такий не підтверджує форс-мажорних обставин за період з 02.03.2024 по 10.03.2024 та 17.03.2024 відповідно. Перетин кордону – Закарпатська митниця у декларації значиться, дати 12.03.2024, 18.03.2024. У сертифікаті значиться період форс мажорних обставин – період з 06.11.2023 по 18.03.2024, тобто і таке не відповідає реаліям, оскільки спростовується митними деклараціями ввезеного товару.

Інших доказів у підтвердження наявності будь-яких обставин, які унеможливлювали виконання зобов`язань по договору на купівлю-продаж обладнання №23082023-01 від 23.08.2023, позивачем не подано.

Крім цього, суд зауважує, що поданий позивачем сертифікат стосується обставин, що мали місце виключно на території Республіки Польща, зокрема, блокування руху вантажного транспорту внаслідок страйків польських фермерів.

Відтак, наданий сертифікат не може бути підставою для звільнення від відповідальності відповідно до вимог статті 13 Закону України №2473-VIII.

Крім того, не заперечуючи загальновідомих обставин щодо страйків, суд також звертає увагу на те, що наявність такого сертифікату сама по собі не є доказом того, що вказані обставини були об`єктивно непереборними саме щодо виконання конкретного зобов`язання позивача. Ураховуючи специфіку предмета договору, позивач та його контрагент мали можливість розглянути альтернативні шляхи та способи доставки, або ж, у разі неможливості цього, вживати заходів щодо зміни умов договору чи його розірвання з поверненням попередньо перерахованих коштів.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів (листування тощо) того, що позивач або його контрагент-нерезидент намагалися вирішити ситуацію шляхом узгодження іншого способу доставки або вели переговори щодо зміни умов договору чи його розірвання.

Наведене узгоджується з позицією Верховного суду у подібних правовідносинах, викладеною в постанові від 14.05.2025 у справі №460/28139/23.

При розгляді даної справи суд враховує й постанови Верховного Суду від 21.05.2024 у справі №140/10623/23, 23.02.2025 №922/2897/21, 27.02.2025 у справі №520/2941/24,

За таких умов, проведеною перевіркою встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач не надав відповідні документи, які б вказували на неможливість виконання ним зобов`язання, що свідчить про недотримання позивачем вимог статті 13 Закону №2473-VIII, пункту 14-2 Постанови №18 та слугувало достатньою підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

З урахуванням наведеного, суд погоджується із висновком про правомірність дій контролюючого органу та відсутність правових підстав для скасування спірного ППР.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, в тому числі на оплату правової допомоги розподілу не підлягають, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Наталія Іванівна