Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №240/21720/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/21720/25

категорія 113080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття його на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку з відсутністю у нього обов`язку перебувати на військовому обліку, що випливає з наявності підстав, передбачених п. 6 ч. 6 ст. 37 Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ (у редакції від 29.10.2022 року).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивача було виключено з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах 21.09.2006 року на підставі п. 6. ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як громадянина, який був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Проте, станом на 06.01.2023 року позивача було взято на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач вважає такі дії відповідач протиправними, оскільки редакція Закону №2232-ХІІ до внесених змін передбачала таку підставу для виключення з військового обліку як попереднє засудження особи до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Позивачу поновлено строк звернення до суду.

Від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник вказує, що відповідач не визнає заявлених позовних вимог, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідно до облікової картки позивача, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач був взятий 06.01.2023 року на військовий облік військовозобов`язаних з підстав, визначених абз. 7 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції, чинній на момент взяття на військовий облік), як такий, що був раніше знятий з військового обліку Збройних Сил України, підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Перед взяттям на військовий облік 04.01.2023 року позивачеві було проведено медичний огляд військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 та за результатами огляду позивача визнано придатним до військової служби. У вироку Корольовського районного суду м. Житомира від 21.07.1992 року у справі № 1-192 вказано, що строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з 13.03.1992 року. Отже, враховуючи пункти 8, 9 статті 89 КК України, судимість позивача є погашеною і він визнається таким, який не має судимості. Відтак, станом на день постановки позивача на військовий облік військовозобов`язаних (06.01.2023 року) він визнавався таким, який не має судимості, і відповідно ІНФОРМАЦІЯ_3 правомірно взяв позивача на військовий облік військовозобов`язаних.

Крім того, відповідач подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до положень ст.ст. 257, 262 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з довідкою, виданою Корольовським районним судом міста Житомира від 07.05.2025 року, відповідно до запису обліково-статистичної картки по кримінальній справі №1-152/89 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був засуджений 11.07.1989 року Корольовським районним судом м. Житомира за ч. 3 ст. 81, ч. 3 ст. 17- 81, ч. 2 ст. 140 КК УРСР з призначенням покарання у вигляді тримання під вартою строком на 3 роки 6 місяців з відбуванням покарання у колонії загального режиму та з конфіскацією майна.

Відповідно до відомостей військового квитка НОМЕР_1 та інформації, яка містилась в паперовій обліковій картці позивача та відображена в Списках знищених облікових карток на військовозобов`язаних, ОСОБА_1 було знято з військового обліку 26.06.2006 року на підставі п. 5 наказу Міністерства оборони України №342-06 р. як такого, що був раніше засуджений до позбавлення волі.

ОСОБА_1 був взятий 06.01.2023 року на військовий облік військовозобов`язаних.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо взяття його на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 грудня 2015 року № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, зокрема, встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Пунктом 3 Указу № 64/2022 у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

В подальшому воєнний стан продовжений указами Президента України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно з ч. 9 ст. 14 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються, крім іншого: зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов`язаних громадян, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання; виключення з військового обліку громадян, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно ч. 5 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п. 1 вказаного Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

У абз. 3 п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Відтак, до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить взяття та виключення військовозобов`язаних з військового обліку.

Відповідно до пункту "г" ч. 5 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 14.10.2003) виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: які були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів.

Відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 17.05.2024) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набрав чинності 18.05.2024, статтю 37 Закону України № 2232-ХІІ викладено в новій редакції.

Редакція статті 37 Закону України № 2232-ХІІ, яка є чинною з 18.05.2024, вже не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку військовозобов`язаних як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Відповідно до вимог Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років.

Довідкою, виданою Корольовським районним судом міста Житомира від 07.05.2025 року, підтверджено, що відповідно до запису обліково - статистичної картки по кримінальній справі №1-152/89 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був засуджений 11.07.1989 року Корольовським районним судом м. Житомира за ч. 3 ст. 81, ч. 3 ст. 17-81, ч. 2 ст. 140 КК УРСР, призначено покарання у вигляді тримання під вартою строком на 3 роки 6 місяців з відбуванням покарання у колонії загального режим та з конфіскацією майна.

Відповідно до п.п. 8, 9 ч. 1 ст. 89 Кримінального кодексу України такими, що не мають судимості, визнаються: особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення; особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 90 ККУ строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і додаткового покарання.

До строку погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання вироку не переривалася. Якщо вирок не було виконано, судимість погашається по закінченні строків давності виконання вироку.

Якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового). Якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м`яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття більш м`якого покарання (основного та додаткового). Якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить кримінальне правопорушення, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожне кримінальне правопорушення після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останнє кримінальне правопорушення.

У постанові ККС ВС від 27.09.2018 у справі № 647/1831/15-к наведено висновок, згідно з яким припинення судимості анулює всі кримінально-правові й загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов`язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості під час вирішення будь-яких питань, у тому числі й для характеристики особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості та є неприпустимим.

Вирішуючи спір, суд відхиляє доводи позивача, які ґрунтуються на тому, що він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку із тим, що підлягає виключенню з військового обліку військовозобов`язаних відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", оскільки станом на 2023 рік позивач відповідно до ст. 89 ККУ вважається таким, що не має судимості, адже термін після засудження сягає більше двадцяти років.

Щодо доводів позивача про те, що в минулому він був виключений з військового обліку з підстав, передбачених п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону як особа, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, то суд звертає увагу, що в теперішній час така підстава зняття з військового обліку в діючій редакції Закону відсутня. Виключення з військового обліку - це віднесення законодавцем особи до певної категорії, яка, на думку законодавця, в цей час не підлягає призову на військову службу. Але це виключення діє саме на час дії відповідного Закону. Зміна законодавцем підстав виключення з військового обліку, та відповідно категорій осіб, які не підлягають призову, відповідно може змінити становище особи.

Крім того, відповідно до п. 17 Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №932 від 16.08.2024, стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.

Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта.

На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.

Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач, виконуючи вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» правомірно поставив позивача на військовий облік і підстави для зняття його з військового обліку відсутні.

Стосовно заявленого клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає, що наведені у ньому доводи є безпідставними. Ухвалою суду позивачу поновлено строк звернення до суду, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду з мотивів пропуску строку звернення.

В силу вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні даного спору дійшов висновку, що дії відповідача вчинені в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих повноважень, обґрунтовано і правомірно. В той час як порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Підстави для застосування положень ст. 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

08.04.26