Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №240/22883/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/22883/25

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області № 918020128133 від 22.08.2025 року та повідомлення про відмову у перерахунку пенсії Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області № 0600-0205-8/73764 від 28.08.2025 року про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та здійсненні перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» провести переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та здійснити перерахунок пенсії з 14.08.2025 року з урахуванням для призначення пенсії середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023, 2024 роки та архівної довідки № П-213 від 02 липня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що 14.08.2025 року звернулася до територіального управління Пенсійного фонду України із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та здійснення перерахунку пенсії з врахуванням архівної довідки № П-213 від 02 липня 2025 року. Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надіслало повідомлення № 0600-0205-8/73764 від 28.08.2025 року про відмову у перерахунку пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у рішенні № 918020128133 від 22 серпня 2025 року вказало, що переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та здійснення перерахунку пенсії з врахуванням архівної довідки № П-213 від 02 липня 2025 року є недоцільним, оскільки в результаті переходу розмір пенсії зменшиться з 3323,00 до 3151,33 гривень. Позивач вважає, що при обчисленні розміру її пенсії за віком відповідач повинен був застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: 2022, 2023, 2024 роки. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, наголошуючи, що у спірному випадку має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший в межах одного закону. В даному випадку має враховуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії. У зв`язку із таким порушенням її прав звернулася з цим позовом до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем – ГУ ПФУ в Житомирській області, надіслано до суду відзив на позовну заяву, в якому представник управління просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Представник зазначає, що позивач з 19.10.1999 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію по інвалідності III групи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (причина інвалідності - загальне захворювання). Позивач 14.08.2025 звернулася до Управління із заявою № 1242 для переходу на інший вид пенсії. Після реєстрації заяви позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за принципом екстериторіальності було розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви було прийнято рішення № 918020128133 від 22.08.2025 про відмову в перерахунку пенсії, зважаючи на те, що проведення позивачу переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком недоцільно. Відповідач вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області є правомірними та вмотивованими, а позов є необґрунтованим, і тому підлягає залишенню без задоволення.

Розглянувши дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також дослідивши подані сторонами документи, суд встановив таке.

Позивач з 19.10.1999 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію по інвалідності III групи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (причина інвалідності - загальне захворювання).

ОСОБА_1 14.08.2025 звернулася із заявою до ГУ ПФУ в Житомирській області про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та здійснення перерахунку пенсії з врахуванням архівної довідки № П-213 від 02 липня 2025 року.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду заяви прийнято рішення №918020128133 від 22.08.2025 року про відмову у перерахунку пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у рішенні вказало, що переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та здійснення перерахунку пенсії з врахуванням архівної довідки № П-213 від 02 липня 2025 року є недоцільним, оскільки в результаті переходу розмір пенсії зменшиться з 3323,00 до 3151,33 гривень. За документами пенсійної справи стаж позивача становить 36 років 1 місяць 18 днів (в тому числі напрацьований стаж - 28 років 03 місяці 05 днів, додатковий стаж - 7 років 10 місяців 13 днів), коефіцієнт страхового стажу - 0,36083, коефіцієнт заробітної плати - 1,26160. Розмір пенсії по інвалідності станом на 14.08.2025 року становить 3323,00 грн. При проведенні умовного розрахунку пенсії за віком з врахуванням страхового стажу та довідки про заробітну плату страховий стаж становить 29 років 05 місяців 24 дні, коефіцієнт страхового стажу - 0,29417, коефіцієнт заробітної плати - 0,79931. Також доведено до відома, що розглянуто довідку про заробітну плату від 02.07.2025 року № П-213, видану трудовим архівом Баранівської міської ради, за період з 01.01.1993 по 31.12.1998, згідно якої з січня по червень 1993 значиться ОСОБА_2 (російською мовою), в липні - жовтні 1993 році значиться прізвище - ОСОБА_2 (російською мовою) та з листопада 1993 року по 1998 рік - ОСОБА_2 (російською мовою). Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, дошлюбне прізвище позивача - ОСОБА_3 .

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною другої вказаної статті Закону №1058-ІV визначено, що за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах суб`єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.

Відповідно до вимог статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Згідно з наданого ГУ ПФУ в Житомирській області розрахунку пенсії позивач отримує пенсію по інвалідності із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки (середній заробіток за три попередні роки).

З огляду на те, що 14.08.2025 позивач вперше звернулася за призначенням пенсії за віком відповідно до вимог Закону №1058-ІV, тому в даному випадку відбувається не переведення з одного виду пенсії на інший в межах дії Закону №1058-ІV, а фактичне її призначення відповідно до вказаного Закону.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV, у тому числі із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022-2024 роки.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постановах від 22.02.2018 у справі №310/3774/17, від 22.01.2019 у справі №577/2457/17, від 19.01.2022 у справі №528/639/17.

З матеріалів справи слідує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у рішенні вказало, що переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та здійснення перерахунку пенсії з врахуванням архівної довідки № П-213 від 02 липня 2025 року є недоцільним, оскільки в результаті переходу розмір пенсії зменшиться з 3323,00 до 3151,33 гривень.

Щодо врахування архівної довідки № П-213 від 02 липня 2025 року, суд зазначає таке.

Відповідно до довідки про заробітну плату від 02.07.2025 року № П-213, виданої філією трудовим архівом Баранівської міської ради, в архівному фонді ТОВ «Баранівський фарфоровий завод» у відомостях про нарахування заробітної плати працівникам ВТК за період з 01.01.1993 по 31.12.1998 з січня по червень 1993 значиться ОСОБА_2 (російською мовою), в липні - жовтні 1993 році значиться прізвище - ОСОБА_4 (російською мовою) та з листопада 1993 року п 1998 рік - ОСОБА_2 (російською мовою). Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, дошлюбне прізвище позивача - ОСОБА_3 .

Зазначена довідка засвідчена печаткою, підписана уповноваженою особою, містить дані про фактичні суми заробітної плати позивача, а також містить інформацію щодо місцезнаходження і адресу підприємства, яким видано таку довідку.

Відповідно до наявних записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 позивач з 18.03.1980 по 12.03.2008 працювала на КП (ТОВ) «Баранівський фарфоровий завод».

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії врегульований статтею 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац 5 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV).

Частиною четвертою статті 42 Закону №1058-IV передбачено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок від 25.11.2005 №22-1).

Згідно абзацу 2 підпункту 3 пункту 2.1 Порядку від 25.11.2005 №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 2.10 вищевказаного Порядку від 25.11.2005 №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Водночас, згідно пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Окрім того, відповідно до частини 3 статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Пунктом 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

З аналізу вищевказаних норм слідує, що архівні установи мають право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період.

При цьому, суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації здійснено з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист та вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.

Отже, при зверненні особи із заявою про призначення пенсії, а також поданні особою документів, що підтверджують відомості про трудовий стаж та заробітну плату, пенсійний орган у першу чергу має здійснити дії відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, а у разі виникнення сумніву щодо обґрунтованості та достовірності поданих документів - перевірити їх у визначеному законом порядку.

Вказана інформація у спірній архівній довідці № П-213 від 02.07.2025 року вказує на повний збіг відомостей про ім`я, по батькові, рік народження позивача. Зазначені помилки у документах, що складалися російської мовою за часів СРСР, а в подальшому перекладалися української мовою є досить поширеним явищем. Будь-які сумніви, що у цьому випадку має місце помилка у написанні прізвища, а не обман чи маніпулювання з боку позивача, у суду відсутні. Аргументів про протилежне учасниками справи не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання відповідача на невідповідність зазначеного в архівній довідці № П-213 від 02.07.2025 року прізвища позивача, написаного російською мовою, не є підставою для спростування факту здійснення позивачем трудової діяльності, отримання заробітної плати та не може бути підставою для неврахування цього документа при вирішенні питання щодо призначення (перерахунку) пенсії позивача.

Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій.

Таким чином, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області № 918020128133 від 22.08.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має бути вчинено відповідні дії, то суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 05.02.2024 у справі №500/1216/23, відповідно до яких "дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності", в даному випадку - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Зобов`язання судом пенсійного органу призначити позивачу пенсію і є належним способом захисту порушених прав позивача.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої - третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи задоволення основних позовних вимог, щодо яких фактично виник спір, суд стягує з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, органу, яким прийнято оскаржуване позивачем рішення, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10, код ЄДРПОУ 21318350), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області № 918020128133 від 22.08.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та призначити пенсію за віком з 14.08.2025 року з урахуванням для призначення пенсії середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023, 2024 роки та архівної довідки № П-213 від 02 липня 2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

07.04.26