Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №240/22384/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/22384/25

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на підставі пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що маючи достатній стаж роботи на посадах у закладах освіти, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про виплату такої грошової допомоги. За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення № 064350008878 від 14 серпня 2025 року про відмову у виплаті грошової допомоги. Відповідно до вказаного рішення, обґрунтовуючи свою відмову, відповідач вказав, що за наданими документами не підтверджено стаж роботи (30 років) на посадах, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до п. «е» - «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З таким рішенням про відмову у виплаті грошової допомоги позивач не погоджується, вважає дії відповідача щодо відмови у виплаті грошової допомоги незаконними та такими, що порушують її право на пенсійне забезпечення у розмірі та на умовах, передбачених законодавством України.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачами – ГУ ПФУ в Житомирській області та ГУ ПФУ в Закарпатській області надіслано до суду відзиви на позовну заяву, в яких представники управлінь просять відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Представники зазначають, що позивач 07.08.2025 року звернулася із заявою щодо виплати грошової допомоги у розмірі 10 пенсій. За принципом екстериторіальності вказана заява позивача розглядалася структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Однак, відділом перерахунку пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, позивачу рішенням №064350008878 від 14.08.2025 року було відмовлено в частині призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій ОСОБА_1 згідно поданої заяви №1098 від 07.08.2025 року в зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу - 30 років роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років на дату досягнення пенсійного віку (18.04.2025). Головне управління, проаналізувавши електронну пенсійну справу позивача та подані документи, встановило, що на дату призначення пенсії за віком 19.04.2025 року загальний страховий стаж становить 42 роки 7 місяців 16 днів, в тому числі стаж роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років, становить 29 років 09 місяців 16 днів. До стажу роботи всі періоди роботи ОСОБА_1 враховано.

Розглянувши дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також дослідивши подані сторонами документи, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 19.04.2025 року отримує пенсію по віку, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.

Позивач 07.08.2025 року звернулася із заявою до ГУ ПФУ в Житомирській області щодо виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності вказана заява розглядалася структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду заяви прийнято рішення №064350008878 від 14.08.2025 року про відмову у перерахунку пенсії, а саме відмовлено в частині призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій ОСОБА_1 згідно поданої заяви №1098 від 07.08.2025 року в зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу - 30 років роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років на дату досягнення пенсійного віку (18.04.2025). Головне управління, проаналізувавши електронну пенсійну справу ОСОБА_1 та подані документи, встановило, що на дату призначення пенсії за віком 19.04.2025 року загальний страховий стаж становить 42 роки 7 місяців 16 днів, в тому числі стаж роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років, становить 29 років 09 місяців 16 днів. До стажу роботи всі періоди роботи позивача враховано.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV та механізм її виплати визначається Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок № 1191).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (п. 4 Порядку № 1191).

Відповідно до п. 5 - 7 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

У постанові від 15.06.2022 у справі №200/854/19-а Верховний Суд вказав, що норму пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IVособа має дотриматись таких вимог:

- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-XII;

- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її, право на зазначену грошову допомогу втратили);

- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.

У постанові від 22.02.2024 у справі №260/323/20 Верховний Суд також зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IVбудь-якого іншого виду пенсії.

У ході судового розгляду встановлено, що позивачу з 19.04.2025 вперше призначена пенсія за віком.

Згідно з наявними записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 20 серпня 1987 року позивач перебувала на таких посадах:

- з 15.08.1987 року по 31.08.2001 року вчитель біології і географії загальноосвітньої середньої школи (13 років, 0 місяців, 17 днів);

- з 01.09.2001 по 31.08.2009 переведена на посаду методиста районного методичного кабінету відділу освіти Коростишівської райдержадміністрації (8 років, 0 місяців, 0 днів);

- з 01.09.2009 по 29.08.2025 прийнята на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи та вчителя біології гуманітарної гімназії №5 (15 років, 7 місяців, 19 днів по дату призначення пенсії – 19.04.2025).

Відмовляючи позивачу в призначенні грошової допомоги пенсійний орган виходив з відсутності у неї 30-річного стажу роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж"статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд зауважує, що всі записи про роботу оформлені роботодавцями належним чином (містять назву установ, дату та номер наказів про прийняття та звільнення з посади, печатку та підпис уповноважених осіб). Ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача. Жодних зауважень щодо заповнення трудової книжки позивача відповідачем не висловлено.

Суд зазначає, що посади вчителя біології і географії загальноосвітньої середньої школи, заступника директора з навчально-виховної роботи та вчителя біології гуманітарної гімназії передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Стосовно перебування позивача на посаді методиста районного методичного кабінету відділу освіти Коростишівської райдержадміністрації, суд зазначає таке.

Переліком № 909 установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років: у загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах - учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи; - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Тобто посада головного спеціаліста, методиста та завідувача методкабінетом відділу освіти райдержадміністрації не значиться у Переліку № 909.

Разом з тим, відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, до посад педагогічних працівників відносяться, зокрема, керівник (директор, завідувач, начальник) навчально-методичної, методичної, науково-методичної установи (центру, кабінету); вчителі, викладачі всіх спеціальностей, асистент вчителя, асистент вчителя-реабілітолога, старший викладач вищого навчального закладу I і II рівня акредитації, майстер виробничого навчання, педагог професійного навчання, старший вихователь, вихователь, асистент вихователя, соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, логопед закладу охорони здоров`я та соціального забезпечення, методист, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, керівник гуртка, секції, студії, інших форм гурткової роботи; концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, екскурсовод, інструктор з туризму закладів освіти; старший вожатий, вожатий, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізкультури, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету, фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру, старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) у позашкільних закладах; старший майстер у професійно-технічному навчальному закладі, перекладач-дактилолог; помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму у закладах освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги і реабілітації.

Відповідно до Закону України «Про освіту» педагогічна діяльність - інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей.

Методисти займаються організацією, координацією та вдосконаленням навчально-виховного процесу, що відноситься до педагогічної діяльності.

Верховний Суд у постановах від 19.03.2019 у справі № 466/5637/17, від 22.03.2019 у справі № 682/2177/17 дійшов висновку про необхідність поширення на правовідносини щодо призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV (для цілей обчислення педагогічного стажу) положень Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963.

Таким чином, суд вважає, що посада методиста районного методичного кабінету відділу освіти Коростишівської райдержадміністрації, на якій позивач працювала з 01.09.2001 по 31.08.2009, віднесена до посад, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, адже посада "методист" віднесена до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963.

За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що ГУПФ України в Закарпатській області у рішенні № 064350008878 від 14 серпня 2025року безпідставно відмовило позивачу у призначенні грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, оскільки позивач мала страховий стаж більше 30 років на відповідних посадах станом на день призначення пенсії (13 років, 0 місяців, 17 днів + 8 років, 0 місяців, 0 днів + 15 років, 7 місяців, 19 днів) та відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Враховуючи наведене, відповідно до частини другої статті 9 КАС України (якою передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень) наявні підстави для виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивача і задоволення позову шляхом визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 14.08.2025 №064350008878 щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи задоволення основних позовних вимог, щодо яких фактично виник спір, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, органу, яким прийнято протиправне рішення, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 14.08.2025 №064350008878 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

07.04.26