Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №185/5072/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4187/26 Справа № 185/5072/25 Суддя у 1-й інстанції - Юдіна С. Г. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.

за участю секретаря Паромової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Смаль Олег Павлович,

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 30 грудня 2025 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

09.05.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областіз позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 1272-4849 від 15.09.2023 в розмірі 100 000, 00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом – 20 000, 00 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 80 000,00 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 30 грудня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1272-4849 від 15.09.2023 року станом на 04.04.2025 року в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, яка складається з : простроченої заборгованості за кредитом – 20 000, 00 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 80 000, 00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

26.01.2026 року від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Смаль Олег Павлович надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 30 грудня 2025 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, та вирішити питання розподілу судових витрат і стягнути на користь відповідача ОСОБА_1 з позивача понесені судові витрати 37906,88 грн.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що нарахування процентів у розмірі, який фактично перевищує заборгованість за тілом кредиту більше ніж у 4 рази, свідчить про не справедливі умови договору та фактично є надмірним тягарем для відповідача щодо сплати кредиту.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

09.03.2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2025 року, залишити без змін, у стягненні витрат на професійну правову допомогу з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

СУДОВІ ВИКЛИКИ

Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.62-63).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

15.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», у рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1272-4849.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 20 000,00 грн.; строк кредитування – 300 днів; базовий період – 14 днів; знижена % ставка – 1,20 % в день; стандартна % ставка – 1,50 % в день.

За положеннями пункту 4.9 вказаного вище договору, строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 10.07.2024.

За змістом пункту 4.11 договору про відкриття кредитної лінії № 1272-4849, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк користування) складає 103 280,06 грн та включає в себе: суму кредиту; комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом.

Кошти надано шляхом перерахування на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом, № НОМЕР_1 , що підтверджується змістом вказаного вище договору та не спростовано відповідачкою.

Відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідачка не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 20 000,00 грн. відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Згідно з наданим банком розрахунком станом на 04.04.2025 загальна сума заборгованості становить: 112 160,00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом – 20 000, 00 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 89 160, 00 грн., прострочена заборгованість по комісії за надання кредиту 3 000 грн. Крім того, позивачем застосовано до відповідачки Програму лояльності та списано заборгованість за нарахованими відсотками та комісією на суму 12 160,00 грн.

Позивач звертаючись до суду просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 100 000,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом – 20 000, 00 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 80 000, 00 грн.

Відповідачкою не заперечується та не спростовано факт укладення нею вказаного вище кредитного договору та отримання кредитних коштів, зокрема, доказів відсутності у спірний період відкритої на її ім`я в банківській установі платіжної картки за № НОМЕР_1 та зарахування на відповідний рахунок 20 000,00 грн. 15.09.2023.

Отже судом встановлено укладення сторонами кредитного договору № 1272-4849 від 15.09.2023, отримання позичальником кредитних коштів у сумі 20 000,00 грн; неналежне виконання відповідачкою своїх зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за вказаним договором заборгованості за тілом кредиту в сумі 20 000,00 грн, заборгованості за процентами в сумі 80 000,00 грн.

Зазначена вище заборгованість підтверджується представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та не спростований відповідачкою.

Доводи відповідачки, що зобов`язання за процентами є надмірними та непропорційними, не звільняють відповідачку від зобов`язання, з яким вона ознайомилася та погодилася під час укладення кредитного договору № 1272-4849 від 15.09.2023. Доказів оспорення вказаного договору, або певних його умов, зокрема, щодо розміру (ставки) процентів за користування кредитом, - суду також не надано.

Суд не враховує доводи відповідачки про застосування до правовідносин, що склалися між сторонами положень частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» у зв`язку з тим, що її біологічний батько ОСОБА_2 мобілізований і зараз проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , оскільки жодного належного доказу на підтвердження факту родинних відносин, а саме факту того, що ОСОБА_2 є рідним батьком ОСОБА_1 суду не надано.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що право позивача порушене і підлягає захисту. Сума заборгованості станом на 04.04.2025 становить: 100 000,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом – 20 000, 00 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами – 80 000, 00 грн. і підлягає стягненню з відповідачки.

Але колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції у повній мірі погодитись не може з огляду на таке.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Судами попередніх інстанцій надано правильну оцінку доводам позивача про те, що пункт 1.6. кредитного договору щодо встановлення сторонами договору пені у розмірі до 2 % від суми несвоєчасно виконаних зобов`язань за кожен день прострочки, що становить до 730 % на рік, є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором.

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано визнали несправедливим оспорюваний пункт кредитного договору з посиланням на те, що він встановлює вимогу зі сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за договором та правильно застосували до спірних правовідносин статтю 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

До таких висновків прийшов Верховний Суд у постанові від 27 січня 2020 року, справа № 754/6091/18, провадження № 61-11473св19.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що зазначена сума кредиту та проценти за користування кредиту у розмірі 80 000,00 грн. є несправедливими у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором.

А тому справедливим буде стягнення з відповідача відсотків, сума яких дорівнює вартості кредиту, тобто у розмірі 20 000,00 грн., а тому рішення суду першої інстанції треба змінити у відповідній частині.

Апеляційна скарга також містить заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження заявлених витрат до апеляційної скарги додані кошториси з послугами, що були надані у суді першої інстанції (а.с.48,50, 52).

За апеляційний розгляд справи ні розрахунків, ні доказів понесених витрат до апеляційної скарги не додано.

А тому вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

При таких обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Смаль Олег Павлович задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 30 грудня 2025 року змінити.

Зменшити заборгованість за відсотками до рівня тіла кредиту - 20000,00 (двадцять тисяч) гривень.

В іншій частині рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 30 грудня 2025 року залишити без змін.

Вимоги апеляційної скарги в частині стягнення з позивача судових витрат задовольнити частково:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір за апеляційний розгляд справи у розмірі 2959 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 20 коп.

Заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення виготовлено 07.04.2026 року.

Судді: