Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №697/3332/25 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/3332/25

Провадження № 2/697/291/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

06 квітня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Деревенського І. І.

за участю: секретаря судових засідань Задорожнього К.О.

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Каневі Черкаської області цивільну справу, в порядку загального позовного провадження, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2 , відповідач) про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає те, що відповідно до рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19.05.2025 у справі №697/496/25 позивач сплачує аліменти на користь відповідачки на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця до досягнення дитиною повноліття, що на даний час становить приблизно 1636 гривень щомісячно. Дане рішення виконується Канівським відділом державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Позивач зазначає, що на даний час він є особою з інвалідністю І групи безстроково, у зв`язку з чим позивач потребує постійного стороннього догляду, що обмежує його працездатність та можливість отримувати додатковий дохід. Його єдиним доходом є пенсія по інвалідності, що підтверджується довідкою про доходи і становить на даний час 3323 грн., а з відрахуванням сплати аліментів 1686 грн. 50 коп. щомісячно. Позивач зазначає, що з огляду на стан здоров`я та низький рівень доходу він не має можливості сплачувати встановлений розмір аліментів, не завдаючи шкоди власному життю та мінімальним потребам.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить суд, зменшити розмір стягуваних з нього аліментів на користь відповідачки на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини до 1/8 частини його доходу та звільнити його від сплати судового збору.

Ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.12.2025 відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 10.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, засобами поштового зв`язку направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.36-37).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася повторно, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення на зареєстровану адресу відповідача судової кореспонденції, яка повернулася із відміткою «вручено» (а.с. 22, 25, 30, 35), що відповідно до ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд. Окрім того, за правилами ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач викликався до суду шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади (а.с. 19, 23,27, 34). Повідомлення про причину неявки в судове засідання від відповідача до суду не надійшло, відзив на позов не подано, а тому суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та подані докази у їх сукупності, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Судом встановлено, що позивач та відповідач мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується заочним рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19.05.2025 у справі №697/496/25 (а.с.6-7).

На підставі вищевказаного рішення з позивача – ОСОБА_1 стягнуто на користь відповідачки – ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.03.2025 і до повноліття дитини.

Із довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ №354363 від 06.10.2021, вбачається, що позивач – ОСОБА_1 , являється інвалідом І (першої) «А». Інвалідність встановлена безтерміново. ОСОБА_1 потребує постійного стороннього догляду та допомоги, повністю залежний від сторонніх осіб (а.с.8).

Із довідки про доходи №8953440196999929 від 12.11.2025 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області (Канівський відділ обслуговування громадян) і отримує пенсію по інвалідності. Сума пенсії за період з 01.01.2025 по 31.10.2025 складає 25998, 00 грн. (а.с.9).

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першою статті 189 СК України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14.12.2022 у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10.10.2023 у справі №682/2454/22 (провадження № 61-10748св23).

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Згідно доказів, наданих стороною позивача вбачається наявність обставин, які впливають на розмір присуджених аліментів, а саме: те, що позивач відноситься до категорії осіб з інвалідністю І групи, у зв`язку з чим він потребує постійного стороннього догляду та допомоги, повністю залежить від сторонніх осіб, отримує пенсію по інвалідності, тому суд враховує дані обставини при вирішенні спору.

Зазначене, може бути підставою, для зменшення розміру аліментів на підставі ст. 192 СК України.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що його стан здоров`я погіршився та він не має можливості отримувати додатковий дохід, його єдиним доходом є пенсія по-інвалідності.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Таким чином, дослідивши та оцінивши докази, які надані сторонами та враховуючи інтереси дитини, суд вважає, що наявні підстави для зменшення стягуваних з позивача на користь відповідача аліментів з 1/4 частини на 1/8 частину від усіх видів заробітку (доходу) позивача.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивач при зверненні до суду з цим позовом не сплачував судовий збір в сумі 1211,20 грн., як такий що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

З огляду на те, що позов задоволено у повному обсязі, а тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 77, 180, 182 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, – задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються відповідно до рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19.05.2025 (справа №697/496/25, провадження №2/697/489/2025) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 (однієї четвертої) частини до 1/8 (однієї восьмої) частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання вказаним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 (однієї восьмої) частини усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття.

Відкликати з Канівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконавчий лист №697/496/25, виданий відповідно до рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19.05.2025 у справі №697/496/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.03.2025 і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн. (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий І . І . Деревенський