Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №697/391/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/391/26

Провадження № 2/697/525/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сивухіна Г.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Канівського міськрайонного суду від 30.04.2020 з відповідача стягуються аліменти на її користь на дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 1500,00 грн. на кожну дитину, щомісячно.

На даний час сума коштів, яку сплачує відповідач за рішенням суду є недостатньою для забезпечення належного матеріального утримання їх дітей. Витрати на утримання сина збільшилися, у зв`язку з його навчанням Черкаському художньо-технічному фаховому коледжі. Просить суд змінити розмір стягнутих з відповідача аліментів на її користь на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 грн. щомісячно на кожну дитину, і до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою судді від 27.02.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, за зареєстрованим місцем його проживання було направлено ухвалу про відкриття провадження. Відзив на позов не надходив.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області №697/468/20 від 30.04.2020 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 1500,00 грн. щомісячно на кожну дитину, і до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 11.03.2020 (а.с.3,4).

Згідно довідки Черкаського художньо-технічного фахового коледжу №919 від 15.09.2025, ОСОБА_4 навчається у даному навчальному закладі на І курсі. Термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2029 (а.с.9).

Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, конструкція ч.1 ст. 192 СК передбачає альтернативні підстави для зміни розмірів аліментів: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів, в інших випадках.

Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 по справі №565/2071/19 прийшов до висновку про те, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Водночас, зміна сімейного стану позивача не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. За результатами розгляду справи судом касаційної інстанції зроблено висновок про не підтвердження погіршення майнового стану позивача, у тому числі у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу, оскільки навпаки було встановлено збільшення доходів останнього, у зв`язку із чим позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог про зменшення розміру аліментів.

Згідно до ч.17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено наступне: «Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, батьків, повнолітніх дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України.

При цьому, з аналізу ст. 192 СК України й наданих Пленумом Верховного Суду України роз`яснень вбачається, що зміна розміру аліментів є правом, а не обов`язком суду, тобто суд, виходячи з конкретних обставин справи, може задовольнити позов про зміну розміру аліментів (повністю або частково) або відмовити в задоволенні позову.

Суд вважає, що батьки дитини повинні виконувати свої батьківські обов`язки сумлінно, дбати про здоров`я та матеріальний добробут дитини виходячи тільки з найкращих інтересів дитини.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, зазначено зміну матеріального стану позивача, пов`язаного з навчанням сина.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

При розгляді справ зазначеної категорії до предмета доказування відносяться обставини, які свідчать про існування змін, що відбулись в матеріальному чи сімейному становищі платника аліментів, і що саме такі зміни вплинули на його здатність сплачувати аліменти в присудженому судовим рішенням розмірі.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про збільшення розміру аліментів необхідно з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст.ст.77, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд враховує, що з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів змінилась соціально-економічна ситуація в країні, ріст цін на продукти харчування, одяг та взуття, а також інші витрати на потреби дітей.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Вказані вище норми матеріального права встановлюють обов`язок батьків утримувати своїх дітей до досягнення повноліття з урахуванням істотних обставин, що можуть впливати на розмір такого утримання, і це повинно бути доведено сторонами належними та допустимими доказами.

Відповідач, як платник аліментів, проти такого збільшення не висловив свої заперечення та доказів на спростування покращення його матеріального становища суду не надав, як і не надав доказів на підтвердження існування обставин для визначення аліментів в меншому розмірі.

Суд вважає, що аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2500,00 грн. на кожну дитину є обґрунтованими та будуть достатніми для забезпечення гармонійного розвитку дітей, саме тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи і серед іншого, витрати на правову допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом судовий збір сплачено не було, оскільки вона є звільненою від цих витрат на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, оскільки позов ОСОБА_3 задоволено, а тому незалежно від форми їх заявлення питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору (не понесено судових витрат), тому судові витрати на відповідача не покладаються.

Аналогічна позиція висловлена в постанові ВП ВС від 13.07.2022 по справі №496/3134/19 (п.41-46).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів – задовольнити.

Збільшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області №697/468/20 від 30.04.2020, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1500,00 грн на 2500,00 грн щомісячно на кожну дитину, але не меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Відкликати з виконання виконавчий лист Канівського міськрайонного суду № 697/468/20 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1500,00 грн. щомісячно на кожну дитину, і до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 11.03.2020.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 06.04.2026.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г . С . Сивухін