Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №559/742/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/742/26

Провадження № 2-а/559/12/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6677925 від 16.02.2026.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що працівниками поліції було винесено стосовно нього постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 127 КУпАП, та застосовано штраф в розмірі 255 грн., оскільки, у відповідності до постанови, ОСОБА_1 16.02.2026 о 22.11 год. в АДРЕСА_1 , будучи пішоходом рухався проїзною частиною та не використовував світлоповертальних елементів, чим порушив п. 4.4 ПДР. Свою вину у скоєному ОСОБА_1 не визнає, вважає своє притягнення до адміністративної відповідальності безпідставним, оскільки відсутні докази вчинення правопорушення, крім того, такої вулиці «Центральна» в с.Берег не існує. За таких умов позивач вважає, що факт скоєння ним правопорушення відсутній, а постанову слід скасувати, закривши провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.03.2026 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду. Відкрито провадження в даній адміністративній справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Враховуючи особливості розгляду цієї категорії справ, які визначені ст.ст. 268-270 КАС України, встановлено відповідачу 5-денний строк з дня отримання даної ухвали, протягом якого він має право подати суду відзив на позовну заяву, який направити на офіційну електронну адресу суду inbox@db.rv.court.gov.ua з електронним підписом або через систему електронного суду. А також витребувано матеріали, що стали підставою винесення спірної постанови.

19.03.2026 від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов.

Згідно з ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 КАС України, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив, у якому позовні вимоги останній не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. Представник відповідача вважає, що спірна постанова була винесена з дотриманням вимог КУпАП та ЗУ «Про національну поліцію», оскільки, виявивши, що ОСОБА_1 будучи пішоходом рухався проїзною частиною та не використовував світлоповертальних елементів, чим порушив п. 4.4 ПДР, поліцейським було складено постанову за ч.1 ст.127 КУпАП за порушення вказаних вимог ПДР.

У зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін у спрощеному порядку, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилається кожна з них, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 9, 244 КАС України, виходить з такого.

Оцінивши обставини, повідомлені позивачем у позовній заяві, дослідивши матеріали справи, відеозапис з місця події тощо, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 16.02.2026 інспектором патрульної поліції Луців О.М. було винесено відносно ОСОБА_1 постанову ЕНА №6677925 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_1 16.02.2026 о 22.11 год. в с.Берег по вул..Центральній,15, будучи пішоходом рухався проїзною частиною та не використовував світлоповертальних елементів, чим порушив п. 4.4 ПДР.

Порядок дорожнього руху на території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.4.4 ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні використовувати світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо) або бути в одязі, який має світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.

Частиною 1 статті 127 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за непокору пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Позивач, оскаржуючи постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, фактично заперечує лише сам факт керування автомобілем.

Як вбачається з наданого відповідачем відеозапису з боді-камери поліцейських, ОСОБА_1 , будучи пішоходом рухався проїзною частиною та не використовував світлоповертальних елементів. У подальшому зафіксовану словесну суперечку ОСОБА_1 , який використовував нецензурну лексику, з поліцейськими, сутичку та затримання ОСОБА_1 . Тому, встановивши факт скоєння правопорушення та особу порушника, поліцейський цілком обґрунтовано та законно склав відносно позивача постанову за ч.1 ст.127 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

З огляду на вказане, суд не приймає до уваги посилання позивача у позові про те, що він не порушував правила дорожнього руху, оскільки це не підтверджено жодними доказами, це спростовується дослідженими доказами, та вважає їх способом захисту, спрямованим на уникнення адміністративної відповідальності за вчинений проступок. А саме по собі невірне найменування назви вулиці у постанові не свідчить про її незаконність та неправомірність.

Відповідно до розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Аналіз матеріалів справи та вищенаведених норм свідчить про дотримання поліцейським порядку прийняття постанови.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Приведені норми чинного законодавства України та конкретні обставини справи дають підстави обґрунтовано вважати про те, що відповідач діяв у межах та у спосіб, передбачені чинним законодавством України, а оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому жодного доказу, який би спростував факти, викладені в постанові, в ході судового розгляду справи суду не надано, при цьому наявність події та складу адміністративного правопорушення була підтверджена, а тому підстав для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не встановлено, тож суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 77, 132, 134, 139, 242, 244-246, 250, 286 КАС України, КУпАП, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення про скасування постанови серії ЕНА №6677925 від 16.02.2026 про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або шляхом подачі апеляційної скарги через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 07.04.2026.

Суддя О.М.Томілін