Вирок від 05 квітня 2026 р. у справі №554/7119/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 06.04.2026Справа № 554/7119/25

Провадження № 1-кп/554/43/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.04.2026 р. м.Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець м. Запоріжжя, з вищою освітою, неодружений, пенсіонер, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_6 , в порушення Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинив фізичне насильство по відношенню до своєї колишньої дружини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із якою проживає у одній квартирі, тобто вчинив кримінальне правопорушення пов?язане з домашнім насильством щодо колишньої дружини (подружжя), з якою винний перебував у сімейних відносинах.

07.12.2024 р. 13 год. 00 хв. ОСОБА_6 разом із ОСОБА_4 , які являються колишнім подружжям, перебували разом за місцем їх спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 ., в цей час на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ними виник словесний конфлікт.

У ході зазначеного конфлікту, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_4 та рукою наніс удар в область голови з правого боку та у подальшому, діючи з необережності у формі злочинної недбалості, не передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання тілесних ушкоджень, хоча повинен був і міг їх передбачати, ОСОБА_6 , схопивши ОСОБА_4 руками за плечі почав трясти та штовхнув її в бік, від чого потерпіла впала спиною на підлогу та вдарилася лівим боком об дерев?яну ніжку стільця, після надання її тілу прискорення.

Внаслідок заданого поштовху з боку ОСОБА_6 та подальшого падіння ОСОБА_4 на спину, з ударом лівим боком тулубу об стілець, остання отримала тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому IX-го ребра зліва по підкрелевій лінії, яке могло утворитися при падінні на тупий предмет з обмеженою виступаючою поверхнею, в тому числі з наданим прискоренням від дії травмуючого фактору, яке кваліфікується як ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров?я (п.2.2.1.;2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95 р.)

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України, а саме, спричинення необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Доказом на підтвердження встановлених судом обставин є показання обвинуваченого, які надані ним в судовому засіданні, під час яких останній свою вину у скоєнні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та показав про обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони зазначені вище у вироку суду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою всіх учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає визнання вини.

Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вищезазначені данні щодо особи обвинуваченого, який є людиною похилого віку, зазначені вище обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

За зазначених обставин, суд дійшов висновку про призначення покарання у межах, встановлених санкцією статті КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, у виді позбавлення волі. При цьому, суд вважає, що, враховуючи похилий вік обвинуваченого, відсутність судимостей та притягнення до кримінальної відповідальності, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, в зв`язку з чим, звільняє від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до ст.75 КК України і покладає обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

Окрім цього, за правилами ч.1 ст.91-1 КК України в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, суд застосовує до обвинуваченого обмежувальний захід, відповідно до якого покладає на останнього обов`язок пройти програму для кривдників (п.5).

Судом також розглянуто цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 , який був визнаний обвинуваченим частково. У цивільному позові потерпіла просить стягнути з ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 15 000 грн., матеріальну шкоду на свою користь у розмірі 951,45 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн.

Обґрунтовуючи цивільний позов потерпіла зазначає, що спричинені тілесні ушкодження потягли за собою необхідність по відновленню стану здоров`я у результаті чого виникла необхідність у придбанні лікарських засобів. З приводу моральної шкоди зазначила, що неправомірними діями обвинуваченого їй було завдано фізичного болю, порушився її нормальний спосіб життя, вона була змушена докласти додаткові зусилля для захисту своїх праві, а також проходити тривале лікування у закладах охорони здоров`я.

Також нею були понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн., яка була необхідна для захисту її прав та інтересів.

Обвинувачений визнав цивільний позов частково, зазначив, що готовий відшкодувати матеріальну шкоду у сумі 951,45 грн., моральну шкоду у сумі 3000 тис. грн., та витрати понесені потерпілою на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 тис. грн.

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

У відповідності до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред?явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частина 1 та 2 ст. 23 ЦК України передбачають, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка ї завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 звернуто увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов`язаних з відшкодуванням такої шкоди. Крім цього, у п. 3 вказаної Постанови Пленуму Верховного суду України зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Крім цього, у п. 88 Постанови ВС від 15.12.2020 зазначено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Згідно ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове визнання цивільного позову, приймаючи до уваги той факт, що неправомірні дії обвинуваченого безсумнівно викликали переживання та хвилювання у потерпілої, пов`язані із порушенням її нормального психо-емоційного стану, витрати понесені при лікуванні та залучені професійної правничої допомоги, суд вважає за необхідним стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду у сумі 951,45 грн., яка підтверджена та визнана обвинуваченим, моральну шкоду у сумі 5000 тис. грн., яка буде співмірною з характером та тривалістю перенесених страждань та переживань,та витрати понесені потерпілою на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500тис. грн., які документально підтверджені ( договір про надання правничої допомоги, протокол узгодження договірної ціни а.с. 26-29).

Обґрунтування позову в тій частині, що потерпіла приймала ліки внаслідок травми голови, відвідував психіатра і має проблеми з адаптацією і комунікацією не знайшли свого підтвердження, так як жодних доказів на підтвердження цих обставин суду не надано.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-374 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 (один) рік та відповідно до ст. 76 КК України покласти на нього наступні обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Покласти на ОСОБА_6 на підставі ч. 1 ст. 91-1 КК України обов`язок проходження програми для кривдників строком на 2 (два) місяці.

Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирався.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 951,45 грн., на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 5000 тис. грн., та витрати понесені потерпілою на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 тис. грн.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1