Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №554/1234/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 01.04.2026Справа № 554/1234/26

Провадження № 3/554/314/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Полтава

Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Лизенко А. В., розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції та Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з професійно-технічною освітою, пенсіонера, одруженого, реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області від 06.08.2004, протягом року до адміністративної відповідальності притягався 21 січня 2026 року постановою судді Шевченківського районного суду міста Полтави за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 грн,

за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

29 січня 2026 року до провадження судді Шевченківського районного суду міста Полтави Лизенка А. В. надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (справа № 554/1234/26, провадження № 3/554/314/2026).

03 березня 2026 року до провадження судді Шевченківського районного суду міста Полтави Сметаніної А. В., надійшли матеріали справи притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (справа № 554/2883/26, провадження № 3/554/456/2026).

13 березня 2026 року згідно з постановою судді Сметаніної А. В. матеріали справи відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передано судді Лизенку А. В. для вирішення питання про об`єднання судових проваджень.

Справу розглянуто в порядку ст. 36 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 122297 від 25 січня 2026 року цього ж дня, приблизно о 13:00 год, громадянин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 вчиняв домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , що полягало у висловлюваннях на її адресу нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого завдано шкоди психологічному здоров`ю потерпілої, чим ОСОБА_1 , на думку ініціатора складення протоколу, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 07 лютого 2026 року серії ВАД № 994727 22 січня 2026 року, приблизно о 15:00 год, за адресою: АДРЕСА_2 громадянин ОСОБА_1 умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме висловлював на її адресу образи нецензурною лайкою та погрози фізичною розправою, внаслідок чого завдано шкоди психологічному здоров`ю потерпілої, а саме: з`явилося відчуття пригніченості, страх перед кривдником, діяння вчинено повторно протягом року, оскільки 21.01.2026 ОСОБА_1 вже було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 , на думку ініціатора складення протоколу, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 та його захисники в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання.

01 квітня 2026 року від захисника Фесенко Ю. О. на адресу суду надійшла письмова заява, в якій просить здійснювати розгляд справи без її участі та без участі ОСОБА_1 . Також просить справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, в діях ОСОБА_1 (а. с. 84 том 1).

Також в судове засідання не з`явилися потерпіла ОСОБА_2 та її представник.

Напередодні судового засідання 31 березня 2026 року від ОСОБА_2 на адресу суду надійшла письмова заява, в якій вона повідомляє суду, що події, які відбулися 22 та 25 січня 2026 року були наслідком ситуативної емоційної суперечки, побутового конфлікту, який був обопільним, причиною якого було питання документів на квартиру для вирішення житлових умов. Зазначає, що обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, не є проявом домашнього насильства. Зазначений конфлікт не носив системного характеру, не був спрямований на заподіяння шкоди та не супроводжувався діями, які можна кваліфікувати як домашнє насильство. На теперішній час конфлікт вичерпано, претензій морального чи матеріального характеру до ОСОБА_1 потерпіла не має. Загрози власній безпеці не відчуває. На підставі викладеного, просить розглянути справу без її участі та закрити провадження відносно ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а. с. 83 том 1).

Так само й від представниці потерпілої адвоката Мілевської І. А. 01 квітня 2026 року на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі з проханням про закриття провадження відносно ОСОБА_1 з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП (а. с. 85 том 1). Крім того, адвокат долучила до заяви копію постанови судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 23 березня 2026 року у справі № 554/1233/26, ухваленої відносно ОСОБА_2 (а. с. 86-8 том 1).

У минулих судових засіданнях суддя заслухав пояснення сторін. Зокрема, ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому порушення не визнав у повному обсязі та заперечував щодо вчинення домашнього насильства відносно дружини.

Допитана в минулому судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 , яка є дочкою потерпілої ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 , відповідно, доводиться їй вітчимом, надала суду показання про те, що вони всі разом проживають в одній квартирі по АДРЕСА_2 . Дана квартира належить по 1/4 частині їй, батькам та сестрі. Зазначила, що вітчим зайшов до кімнати, де вона перебувала із матір`ю, та почав вимагати документи на квартиру, поводив себе агресивно, ображав, кричав, нецензурно лаявся, на що матір відповіла, що “немає” та викликала поліцію. Вітчим вимагав продати однокімнатну квартиру. Водночас це житло є окремою їх спільною власністю.

За таких обставин, суддя вважає, що неявка в призначене судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також інших учасників не перешкоджає розгляду цієї справи.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, врахувавши позиції сторін, суддя дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 3 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Отже, об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у диспозиції ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі - Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 3 вказаного вище Закону предметом регулювання цього закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб - подружжя; колишнє подружжя.

Зокрема, пунктами 4, 7 ч. 2 ст. 3 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Нормами зазначеного Закону також визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (пункт 14 частини 1 статті 1).

Однак важливо розрізняти поняття “сварка”, “конфлікт”, “насильство”.

Сварка: гостра суперечка, що супроводжується взаємними докорами, образами, стан, період взаємної ворожнечі, що виникає внаслідок такої суперечки; порушення дружніх взаємин.

Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

Особливостями домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм законодавства, під домашнім насильством, умисним вчиненням діянь психологічного характеру, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, розуміють не лише словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, а і інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

При цьому, слід зазначити, що конфлікт (лат. сonflictus - зіткнення, сутичка) - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Аналізуючи протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД № 122297 від 25 січня 2026 року, серії ВАД № 994727 від 07 лютого 2026 року та додані до них матеріали, суддя вважає, що вказані в протоколах події, які відбулися в один і той же день 22 січня 2026 року, приблизно о 13:00 год та о 15:00 год, тобто з незначним інтервалом у 2 години, - виникли на ґрунті неприязних стосунків та суперечки побутового характеру, а саме щодо порядку користування спільним житлом, що слідує, як із наявних матеріалів справи, так і з наданих сторонами конфлікту пояснень.

Очевидно, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує конфлікт, який виник з приводу квартири, тобто існує спір з приводу цивільних прав, який має вирішуватись в порядку, передбаченому ЦПК України.

Суддею не встановлено будь-яких ознак домашнього насильства, тобто залежності ОСОБА_2 від ОСОБА_1 чи значної переваги сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Жодних переконливих доказів на підтвердження того, що було вчинено саме домашнє насильство відносно потерпілої, суду не надано.

При цьому, суддя вважає, що в матеріалах справи у цьому конкретному випадку відсутні будь-які відомості щодо щодо патерну особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме ОСОБА_1 над його дружиною ОСОБА_2 (як то влада, контроль, залежність тощо) за місцем їх спільного проживання.

Водночас із сукупності матеріалів вказаного вище протоколу не вбачається доведеного поза розумним сумнівом наявності складу кожного з інкримінованих ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, з огляду на диспозиції ч. 1 та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, відповідно.

Таким чином, за наведених вище обставин, події можливо вважати саме сваркою побутового характеру, що не містить ознак домашнього насильства.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Відповідно до ст. ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений суддею тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, на переконання судді, у справі відсутні об`єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, через що провадження у цій об`єднаній справі необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А. В. Лизенко