Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №948/169/26 — Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/169/26

Номер провадження 3/948/45/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2026 суддя Машівського районного суду Полтавської області Косик С.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 3 Полтавського районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и л а :

14.02.2026 о 07:20 год ОСОБА_1 , перебуваючи біля кафе «Сова», що по вул. Юрія Печериці, 2-А, в с-щі Машівка Полтавської області, таємно викрав дрова породи «Ясен» та «Дуб», загальною вагою 10,5 кг, чим завдав матеріальних збитків на суму 28,00 грн.

У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що згоден (а.с. 2).

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлявся за адресою, зазначеною при складанні протоколу, поштове повідомлення повернулося до суду з відміткою про отримання поштового відправлення. Також постановою судді від 20.03.2026 до ОСОБА_1 застосований привід на 08 год. 40 хв. 07 квітня 2026 року.

Згідно з рапортом ДОП СПД № 1 ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області В. Гаврюшенка відомо, що виконати постанову суду про привід ОСОБА_1 не представилось можливим, оскільки останній відсутній за вказаною адресою, місце перебування наразі невідоме, засоби зв`язку відсутні.

З урахуванням викладеного, оскільки суд вичерпав усі можливі заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, а тому вирішив можливим розглянути справу за його відсутності.

Потерпілий у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчать повернуті до суду рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.24,25).

Винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення, яким встановлений факт вчинення правопорушення та письмовими поясненнями порушника, викладеними у ньому (а.с. 2);

-копією рапорта чергового ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про надходження повідомлення зі служби 102 стосовно крадіжки дрів (а.с. 3);

-повідомленням начальника СВ ВП № 3 О. Наконечного про відсутність даних, які б указували на наявність кримінального правопорушення та неможливістю у зв`язку з цим внести відповідну інформацію до ЄРДР (а.с. 4);

-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, та письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 5, 6);

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 , викладеними на окремому аркуші, в яких він підтвердив факт вчинення правопорушення у вказаний у протоколі час та місці (а.с. 7);

-копією товарно-транспортної накладної (а.с. 8);

-копією висновку спеціаліста № 1/26, відповідно до якого вартість викраденого складає 28,00 грн (а.с. 10-11);

-фото з місця пригоди (а.с. 14, 15).

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За положеннями ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Згідно з вимогами ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 КУпАП дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

За змістом п. 169.1.1. ст. 169 ПК України сума податкової соціальної пільги дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно із ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн, а тому 0,5 розміру податкової соціальної пільги у 2026 році становить 1664,00 грн (3328/50% = 1664 грн), що використовується для кваліфікації за ст. 51 КУпАП, з цього виходить, що 0,5 неоподаткований мінімум доходів громадян (далі нмдг) * 1664 грн = 832 грн.

Отже, відповідальність за ч. 1 ст. 51 КУпАП настає за викрадення чужого майна якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 (832 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як видно з матеріалів справи, викрадення майна мало місце 14.02.2026, сума викраденого складає 28,00 грн, що становить менше 0,5 нмдг (832 грн), а тому дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Отже, суд уважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, і вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення суд визнає повне визнання вини та розкаяння винного. Обставин, що обтяжують відповідальність, суд не вбачає.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Ураховуючи характер правопорушення, особу порушника, зокрема те, що докази про попередні притягнення до адміністративної відповідальності відсутні, а тому суд уважає, що ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності уперше, ступінь його вини та те, що у скоєному він розкаявся, а також приймаючи до уваги, що потерпіла сторона претензій до ОСОБА_1 не заявила, а тому суд уважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку малозначністю вчиненого, в силу ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Згідно із ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ураховуючи, що провадження у цій справі підлягає закриттю, а тому судовий збір не стягується.

Керуючись ст. 22, 283, 284 КУпАП, –

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 51 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, а у разі її оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С. М. Косик