Вирок від 06 квітня 2026 р. у справі №533/265/26 — Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/265/26

Провадження № 1-кп/533/46/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12026175520000041 за обвинуваченням:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: с. Булахи Козельщинського району Полтавської області; зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; працює вчителем у Пригарівському ліцеї; освіта повна вища; одружена; раніше не судима; на утриманні має двох неповнолітніх дітей; учасницею бойових дій не являється; статус учасниці АТО не має; не є особою з інвалідністю; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року (точний час та дату не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що посвідчення водія є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, порядок видачі якого передбачений Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 08.05.1993 № 340 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 511), а форма та реквізити – затверджені постановою Кабінету Міністрів від 16.09.2020 № 844, з метою незаконного набуття права на керування транспортними засобами категорії «В» вирішила підробити та використовувати посвідчення водія, і таким чином уникнути можливої адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних із порушенням Правил дорожнього руху України (ст. 126 КУпАП).

Реалізуючи свої протиправні наміри ОСОБА_4 в один із днів листопада 2023 року (точний час та дата не встановлені) через мобільний додаток соціальної мережі «Facebook» зв`язалася із невстановленою особою, контактні дані якої відшукала за допомогою мережі Інтернет за відповідним оголошенням щодо сприяння у виготовленні підроблених документів, та за винагороду у розмірі 10000,00 грн домовилася із нею про спільне виготовлення підробленого посвідчення водія.

Надалі ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою із вказаною невстановленою особою, безпосередньо виконала частину об`єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов`язаного з підробленням офіційних документів, надавши (повідомивши) цій особі свої анкетні дані, які необхідно було зазначити при підробленні документу. Також, використовуючи можливості мобільного телефону, переслала свою фотокартку та зразок свого підпису.

Після цього, в один із днів листопада 2023 року невстановленою особою поштовим переказом ТОВ «Нова Пошта» підроблене посвідчення серії НОМЕР_2 незаконно виготовлене на ім`я ОСОБА_4 , було відправлене останній на поштове відділення № 1, яке розташоване за адресою: вул. Остроградського, 44, селище Козельщина, Кременчуцький район, Полтавська область. Посвідчення ОСОБА_4 отримала у листопаді 2023 року для подальшого використання.

За вказаних обставин ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із невстановленою особою, виконала частину об`єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов`язаного з підробленням офіційного документу, шляхом надання (повідомлення) такій особі своїх анкетних даних, які необхідно було зазначити при підробленні документа, а також шляхом надання такій особі фотокартки та інших даних, необхідних для підроблення посвідчення.

Своїми умисними діями, які виразилися у підробленні посвідчення водія, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права з метою використання його підроблювачем, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України.

Надалі 19 лютого 2026 року о 18 годині 15 хвилин ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки ВАЗ, моделі 21074, червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , по вулиці Остроградського у селищі Козельщина Кременчуцького району Полтавської області, маючи при собі підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 на своє ім`я, була зупинена працівниками поліції.

У подальшому, реалізовуючи свій умисел, направлений на використання завідомо підробленого посвідчення водія, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на вимогу працівників поліції ОСОБА_4 умисно пред`явила завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 на своє ім`я зі нанесеною фотографією обличчя, особистих ідентифікаційних даних, яке згідно з висновком експерта від 24.02.2026 № СЕ-19/117-26/3598-ДД не відповідає аналогічним бланкам документів, які знаходяться в офіційному обігу на території України.

Своїми умисними діями, які виразилися у використанні завідомо підробленого документа, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.

Між прокурором Козельщинського відділу Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 36 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026175520000041, та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участю захисника обвинуваченої – адвоката ОСОБА_5 , 25 березня 2026 року було укладено угоду про визнання винуватості. З її змісту вбачається, що обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та погодилася зі визначеним в угоді покаранням.

Сторони угоди взяли до уваги, що обвинувачена ОСОБА_4 добровільно з власної ініціативи здійснила благодійний внесок на підтримку Збройних Сил України у розмірі 2000,00 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом.

Відповідно до угоди її сторони узгодили міру покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, а саме:

- за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 1 року позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу розміром 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Також на підставі ч. 1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, погодили шляхом поглинання менш суворого більш суворим покаранням остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачена ОСОБА_4 визнала свою винуватість; стверджувала, що повністю розуміє: свої права, які передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України; характер обвинувачення за ч. 3 ст.358, ч. 4 ст. 358 КК України, щодо якого вона визнає себе повністю винуватою; вид та міру покарання, яке буде застосоване до неї у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, які їй роз`яснені судом.

Крім цього обвинувачена ОСОБА_4 вказувала, що угода про визнання її винуватості укладена нею з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу, обіцянок та погроз.

У судовому засіданні обвинувачена підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті та в угоді про визнання винуватості.

Прокурор, захисник та обвинувачена просили затвердити вказану угоду, оскільки вона укладена у відповідності до вимог КПК України.

Суд дійшов до висновку, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам Кримінального кодексу України і Кримінального процесуального кодексу України, у тому числі:

- не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб чи не відповідають інтересам суспільства;

- укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді;

- кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується особа, належать до проступку (ч. 4 ст. 358 КК України) та нетяжкого злочину (ч. 3 ст. 358 КК України).

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 згідно зі ст. 66 КК України, відсутні.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої згідно зі ст. 67 КК України, відсутні.

Суд також ураховує, що майнова шкода кримінальними правопорушеннями не завдана, обвинувачена позитивно характеризується за місцем проживання, працевлаштована, щиро каялася, зробила благодійний внесок на підтримку ЗСУ.

Відповідно до частини 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

Відповідає і вимогам закону про кримінальну відповідальність звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням на підставі частини 2 ст. 75 КК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати в даному кримінальному проваджені становлять 2228,50 гривень – витрати на залучення експерта, які слід стягнути з обвинуваченої на користь держави у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається.

Керуючись наведеним та на підставі ст. 53, 70, 72, 75, 76, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, ч. 1 ст. 314, ст. 368-371, 374, 376, ч. 4 ст. 469, ст. 472-475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 25 березня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2026 року за № 12026175520000041, укладену між прокурором Козельщинського відділу Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 .

Визнати винуватою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 358, частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України, і призначити їй узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання:

- за ч. 3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.

На підставі частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

Згідно зі ч. 2 ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням зі встановленням іспитового строку 1 рік.

Згідно зі ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта та проведення експертизи у сумі 2228 гривень 50 коп.

Речовий доказ: посвідчення водія на ім`я « ОСОБА_4 » серії НОМЕР_2 , яке зберігається у матеріалах кримінального провадження, - залишити зберігати у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку і його копія після проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким була затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Роз`яснити учасникам право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1