Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №528/78/26 — Гребінківський районний суд Полтавської області

Суд: Гребінківський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 05 квітня 2026 р.

Справа: №528/78/26

Суддя: Татіщева Я. В.

Гребінківський районний суд Полтавської області _________________________________________________________________

Справа № 528/78/26

Провадження № 2-а/528/4/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06.04.2026 м. Гребінка

06 квітня 2026 року Гребінківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді – Татіщевої Я.В., секретаря – Ігнатущенко І.М., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Гребінківський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районні Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Гребінківського районного суду Полтавської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Гребінківський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районні Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позов обґрунтовує тим, що 11.01.2026 року в мобільний застосунок «ДІЯ» йому надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження № 79950911 від 09.01.2026 року.

Після цього, користуючись послугами свого представника, який 21.01.2026 року ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, він звернув свою увагу на те, що згідно постанови № 1996 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП від 27.08.2025 року, винесеної ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , накладено на нього, ОСОБА_1 , штраф у розмірі 17000 грн.

З постанови вбачається, що на адресу місця його проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслано рекомендоване поштове повідомлення № 05 053 357 784 18 від 09.07.2025 року з повісткою № 4328050, якою 24.07.2025 року, його було викликано на 9-00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Далі з постанови вбачається, що оскільки він не з`явився за повісткою, то з 09.08.2025 року він перебуває у розшуку.

Крім того, в оскаржуваній постанові зазначено, що його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що не відповідає дійсності. За наслідками розгляду адміністративних матеріалів, відповідачем його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вважає винесену відповідачем постанову незаконною та такою, що повинна бути скасована.

Вказує, що мотивувальна частина оскаржуваної постанови не містить жодних посилань на будь які докази, що дають законні підстави вважати, що в його діях має місце склад правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Так, всупереч викладених обставин у оскаржуваній постанові, ні він, ні його родичі не отримували повісток про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, не відповідає дійсності інформація, зазначена у постанові про те, що він був доставлений до центру комплектування.

Зазначає, що коли він отримав у застосунку «Резерв+» червону стрічку про те, що він знаходиться у розшуку, як свідомий громадянин особисто сам з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 ТЦК, зареєструвався у книзі відвідувачів і розпочав виясняти обставини, чому він потрапив у розшук.

Цього ж дня, на нього було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення. В протоколі було зазначено, що він сам з`явився до відділу РТЦК. Крім того, своєї вини він не визнав, оскільки будь яких повісток ні особисто, ні по телефону, ні за допомогою поштового зв`язку не отримував.

Тобто, твердження в оскаржуваній постанові про те, що він не з`явився за повісткою/повідомленням до ІНФОРМАЦІЯ_3 є не просто помилкою, а грубою неправдою, що негативним чином впливає на авторитет посадових осіб органів ТЦК та підриває довіру до діяльності вказаної установи в умовах воєнного стану.

Під час розгляду адміністративних матеріалів, у користуванні відповідача не було належних, допустимих, письмових доказів того, що ним свідомо (умисно чи з необережності) було допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію про що йдеться у описовій частині оскаржуваної постанови.

Зазначає, що таким чином, в його діях відсутній склад адміністративного проступку (об`єкт, суб`єкт, об`єктивна сторона, суб`єктивна сторона), передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і він не повинен бути притягнений до адміністративної відповідальності та нести будь яке адміністративного стягнення.

Вказує, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Зазначає, що якщо взяти до уваги твердження зазначені у оскаржуваній постанові, що він не з`явився по повістці 24.07.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , то у службової особи, якою було вирішено питання про притягнення його до адміністративної відповідальності було 24 години, відведених законодавцем для складання адміністративного протоколу. Втім, всупереч вимог ст. 254 КУпАП, вказаний протокол було складено лише 22.08.2025 року, майже через місяць з дня події «неявки» до ТЦК, та 27.08.2025 року було притягнуто його до адміністративної відповідальності.

Вважає, що відповідач, порушуючи порядок розгляду адміністративної справи, порядок та строки складання адміністративного протоколу, без роз`яснення відповідних прав, допустив формалізм та безвідповідальність у своїй роботі, прийняв рішення без відповідних доказів та аргументів, що підтверджують як подію так і склад адміністративного проступку в його діях, чим грубо порушив вимоги матеріального та процесуального права, передбачені КУпАП.

Враховуючи викладене, просить суд: відновити йому пропущений з поважної причини строк для звернення до Гребінківського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом; визнати постанову про справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП від 27.08.2025 року № 1996 винесену ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 про накладення на нього, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , штрафу в розмірі - 17000 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – протиправною та скасувати її; судові витрати віднести за рахунок відповідача.

Ухвалою судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 26.01.2026 року відкрито провадження у справі та за клопотанням позивача витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 : - протокол про адміністративне правопорушення від 22.08.2025 року, складений на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; - постанову №1996 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 27.08.2025 року, винесену тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності; - витяг із книги відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_2 за 22.08.2025 року з відміткою про відвідування ОСОБА_1 в цей день ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також витребувано у Гребінківського відділу ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином завірену копію матеріалів АСВП №79950911, відкритого 09.01.2026 року із заявою ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами АСВП.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Чумарний А.І., не з`явилися, через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи без присутності позивача та його представника.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву не скористався, хоча про час і місце розгляду справи був сповіщений належним чином, у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без участі представника Гребінківського ВДВС.

Дослідивши матеріали справи та надані до суду докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 -5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що 21.01.2026 року представник позивача, адвокат Чумарний А.І., ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №79950911, яке відкрите постановою державного виконавця від 09.01.2026 року на підставі заяви тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про примусове виконання постанови №1996 від 27.08.2025 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь держави адміністративного штрафу у подвійному розмірі - 34000,00 грн. (а.с.10-16зврт.).

З метою виконання ухвали суду про витребування, Гребінківським ВДАС було надано суду копію виконавчого провадження № 79950911.

В матеріалах виконавчого провадження міститься копія постанови №1996 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КАСУ від 27.08.2025 року, відповідно до якої 22.08.2025 року о 14 год. 30 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 доставлений військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , де було з`ясовано, що даний громадянин перебуває у розшуку з 09.08.2025 року, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_6 , було надіслане рекомендоване поштове повідомлення № 05 053 357 784 18 від 09 09.07.2025 року з повісткою №4328050 явкою 24.07.2025 о 09:00 год. Повідомлення пошти про вручення поштового відправлення: адресат відсутній за вказаною адресою. 24.07.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 не з`явився.

Зазначено, що враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00 грн. У постанові вказано рахунок для сплати штрафу, строк для сплати штрафу та роз`яснено наслідки несплати штрафу у встановлений законом строк.

Судом встановлено, що копію постанови від 27.08.2025 року №1996 особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, не вручено. Постанова набрала законної сили 08.09.2025 року, строк пред`явлення постанови до виконання до 08.12.2025 року (а.с.29-30).

Судом також встановлено, що відповідачем ухвала від 26.01.2026 року про витребування доказів не виконана. Суду не надано протокол про адміністративне правопорушення від 22.08.2025 року, складений на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не надано витяг із книги відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_2 за 22.08.2025 року з відміткою про відвідування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також відсутні докази на підтвердження направлення чи вручення повістки ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За нормою п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішення відповідача - постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України.

У відповідності до положень ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до вимог статті 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Положення статей 210, 210 - 1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Санкцією ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 248 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також КУпАП) розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Виходячи із норм, викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею78 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зважаючи на те, що відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.

За приписами п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Пунктом 3 ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Щодо вимог позивача про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною, суд дійшов наступного висновку.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

При цьому згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, у повноваження місцевого загального суду за наслідками розгляду справи не входить право про визнання постанови протиправною.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 132-1, 143, 210, 210-1, 229, 245, 247, 251, 279-7, 288 КУпАП, ст.ст. 139, 242, 243, 250, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України,-

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Гребінківський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районні Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову № 1996 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. ст. 210-1 КУпАП від 27.08.2025 року, винесену тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі – 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади.

Суддя Я. Татіщева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua