Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №527/237/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/237/26

провадження 2/527/493/26

РІШЕННЯ

іменем України

07 квітня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

за участю секретаря

судового засідання - Семенової К.М.,

представника позивача – ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Глобине цивільну справу № 527/237/26 за позовом ОСОБА_3 , яка подана представником позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2026 представник позивача звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову, представник позивача зазначив, що 28.03.2008 між позивачем та відповідачем було укладено шлюб у відділі РАЦС Глобинського районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 12. Від вказаного шлюбу мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Одруження з відповідачем не склалося, оскільки виявились несумісні характери та різні погляди на життя, в результаті чого шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, також між ними відсутнє взаєморозуміння та довіра. Не проживають разом з 07 квітня 2022 року. Примирення між позивачем та відповідачем не можливе. Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить їх спільним інтересам, сім`я фактично розпалася, а шлюб носить лише формальний характер.

Посилаючись викладене, представник позивача просив суд, розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований 28.03.2008 у відділі РАЦС Глобинського районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 12, судовий збір з відповідача не стягувати.

17.02.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки його дружина н6іколи не зверталася до нього з пропозицією розірвати шлюб, у них в сім`ї інколи не виникали суперечки та з`ясування життєвих обставин на підвищених тонах, але ніколи із застосуванням фізичного чи психологічного тиску. Проживання разом з дружиною позитивно впливає на розвиток їх дитини. У нього закрадаються сумніви, що рішення про розірвання шлюбу прийняте дружиною самостійно, з огляду на те, що позов підписано представником, а не особисто дружиною.

В судове засідання позивач не з`явилася, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав із наведених у позові підстав та крім того пояснив суду, шо позивач наполягає на розірванні шлюбу та зазначає, що примирення між позивачем та відповідачем є неможливим. З квітня 2022 року позивач проживає у Польщі та з того часу не підтримує шлюбні стосунки з відповідачем.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на те, що він бажає помиритися з позивачем. Коли дружина виїхала у Польщу, він надавав їм матеріальну допомогу. На протязі 4 років, доки дружина проживає за кордоном, він їй щомісяця пише та бажає налагодити шлюбні стосунки, проте вона на його телефонні дзвінки не відповідає, відмовляється від його допомоги, не бажає з ним спілкуватися та не бажає відновлювати шлюбні стосунки. Останній раз спілкувався з дружиною в грудні 2025 року.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

28 березня 2008 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було зареєстровано шлюб у відділі РАЦС Глобинського районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 12, після державної реєстрації якого прізвище дружини « ОСОБА_6 » (а.с.6).

Від вказаного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.6-на звороті).

Сторони фактично припинили шлюбні відносини, спільного домашнього господарства не ведуть, сімейних стосунків не підтримують та проживають окремо. Позивач чотири роки проживає за кордоном та не бажає перебувати у шлюбі з відповідачем.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, заперечує проти надання строку на примирення, тому збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача.

Окрім того, заперечення відповідача проти розірвання шлюбу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що шлюб між позивачем та відповідачем необхідно розірвати, отже позов є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12,13, 76-81, 206,223, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 28березня 2008 року у Відділі РАЦС Глобинського районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 12 – розірвати.

Рішення суду, після набрання ним законної чинності, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_3 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ),

відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_2 ).

Суддя А.О. Олефір