Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №279/1130/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/1130/26

Провадження № 2-о/279/71/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Бобровою В.С., за участі заявниці ОСОБА_1 , представника заявниці Бугайова М.В., заінтересованої особи: ОСОБА_2 , розглянувши цивільну справу №279/1130/26 за заявою ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Бугайов Микола Вікторович, заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу ,

В С Т А Н О В И В:

Заявник, в інтересах якої діє адвокат Бугайов М.В. звернулась до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік заявниці ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на все належне йому майно. З покійним вона проживала без реєстрації шлюбу спільно однією сім`єю з кінця березня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 .

За час спільного проживання обидва працювали не офіційно, зароблені кошти вкладали в розвиток сім`ї, вели спільне господарство, їх подружні обов`язки були чітко розподілені. При цьому плоди своєї праці кожен з них приносив в дім, та кожен з них дбав для родини. Разом створювали затишок для житла.

Впродовж спільного проживання мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки, тобто між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Встановлення факту проживання однією сім`єю заявниці необхідно для визнання права спільної сумісної власності на майно, набуте за час спільного проживання з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу, а тому, просить встановити факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 з березня 2019 року.

В судовому засіданні заявниця свої заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що з березня 2019 року проживала однією сім`єю як чоловік та дружина з ОСОБА_4 . Разом проживали, неофіційно працювали, разом придбали телевізор, пральну машинку, диван. ОСОБА_4 виховував її доньку, яка називала його татом. Разом з ОСОБА_4 доглядали за її матір`ю та проживали по АДРЕСА_2 , потім цю квартиру продали, мамі знайшли дешевший варіант, а з різниці придбали в 2021 році квартиру по АДРЕСА_3 . Оскільки не вистачало коштів, то брали кредит, який разом потім гасили. Кошти які ОСОБА_4 заробляв всі віддавав їй, залишав собі тільки на каву та цигарки, а вона за ці кошти купувала продукти харчування та платила комунальні послуги. Завжди були разом, ходили в компанії разом, всі знали, що вони проживають як чоловік та дружина. Були дуже добрі стосунки. 31.12.2021 року ОСОБА_4 зробив пропозицію, але почалась потім війна і все відклали.

В 2023 році вони разом придбали машину, їздили з ОСОБА_4 і його другом в Київ її купувати. Робили в квартирі ремонт, ОСОБА_4 наймав майстрів, його друг він також зараз служить робив їм ремонт. Вона працювала в Києві не офіційно, потім їздила до Словакії, в неї були кошти, вона дала більшу частку, ОСОБА_4 дав 1500 тис. доларів і за ці кошти купили машину. Машина та квартира записана на неї.

Коли пішов на військову службу, вона до нього їздила, стосунки були добрими. Він як готівкою так і на карточку пересилав їй гроші.

08.03.2025 року він також їй зробив пропозицію, вони вирішили, що через 4 місяці він прийде у відпустку і вони розпишуться і зроблять весілля, але не встигли він загинув.

Цей факт хоче встановити, щоб залишилась пам`ять, оскільки стільки років прожили разом, планували одружитись.

Заінтересована особа - мати ОСОБА_4 хоче щоб частину придбаного майна з її сином вона поділила з нею. З початку були суперечки, оскільки вона купувала все разом з ОСОБА_4 і це їхнє, не хотілось нічого віддавати. Вона їй казала, вона їй ніхто, чому має з нею ділитись, потім стосунки потроху наладились Мати претендує на телевізор, холодильник та пральну машину і диван.

Заінтересована особа в судовому засіданні пояснила, що дійсно заявниця проживала з її сином, проживали 6 років. Знає, що 08.03.2025 року син зробив їй пропозицію і вони хотіли розписатися коли він прийде у відпустку, вони їздили з племінником до нього на службу. В неї є дитина, нормальні відносини, вона називає її тітка ОСОБА_2 . У неї також є донька якій 14 років, вона хоче, щоб щось залишилось, оскільки син також заробляв, хотіла, щоб відала телевізор. Хоче щоб у неї залишилась пам`ять про сина, щоб заявниця їй подарувала придбане з сином майно. Але та їй відмовила.

Заслухавши пояснення заявниці, заінтересованої особи, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 521/21655/19 та зазначив, що обов`язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

ВС підкреслив, що домогосподарством є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

ВС зазначив, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

У постанові від 3 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю, спільний побут, взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 Сімейного кодексу України).

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, покази свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного з подружжя, свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи виселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтво про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підтвердження факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу заявниця надала суду фото спільного відпочинку, фіскальні чеки на купіблю порбутової техніки та побутових товарів, матір загиблого засвідчила наявність між заявницею та її сином ОСОБА_4 стосунків, притаманних подружжю, їх спільне проживання, відвідування рідних один одного.

З огляду на досліджені в судовому засіданні докази та покази учасників, суд вважає, що заявницею доведений факт її проживання із ОСОБА_4 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з березня 2019 року.

Враховуючи вищевикладене, а також, що встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу як жінки та чоловіка, про який просить заявниця, породжує юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити та встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу.

Керуючись ст.ст. 4,7, 12, 13, 76,77,258, 259, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період часу з березня 2019 року по день реєстрації його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 . .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Заявник ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 , адреса місця проживання/знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересована особа ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації/проживання/знаходження:АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА

копія згідно з оригіналом