Вирок від 06 квітня 2026 р. у справі №932/20404/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/20404/25

Провадження № 1-кп/932/1954/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042150001580 від 04 грудня 2025 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Котовка Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого але працюючого за договором у приватної особи, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 13 листопада 2025 року, близько 23:30 год., перебував неподалік закладу «Махно Паб», який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Магдебурзького права, буд. 4 а, де побачив припаркований автомобіль «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , та у нього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у сховище, вчиненого в умовах воєнного стану, а саме чужого майна, що перебувало всередині салону вказаного автомобіля.

Реалізуючи вказаний прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 13 листопада 2025 року о 23:32 год., усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, з корисливих мотивів, з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану, що введений Указом Президента України № 66/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», підійшов до автомобіля «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_2 , та скориставшись тим, що водій ОСОБА_6 вийшов з вказаного автомобіля та не зачинив водійські передні ліві двері, шляхом вільного доступу відчинив вказані двері, тим самим проник всередину салону вказаного автомобіля, тобто у сховище, хоча не мав на це законних підстав.

Продовжуючи реалізовувати вказаний умисел, перебуваючи у вказаному місці у вказані дату та час, ОСОБА_4 , проникнувши до салону вказаного автомобіля, скористався тим, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є непомітними для будь яких інших осіб, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з проникненням у сховище, вчиняючи злочин в умовах воєнного стану, викрав з салону вказаного автомобіля чуже майно, а саме мобільний телефон «Redmi 12 C Graphite Gray 4 GB RAM 128 GB ROM», належний на праві власності ОСОБА_6 , чим спричинив останньому матеріальну шкоду у сумі 3264,50 грн.

Після цього ОСОБА_4 утримуючи при собі вказане викрадене чуже майно покинув місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінального правопорушення за цим вироком визнав у повному обсязі та пояснив, що 13 листопада 2025 року, приблизно о 23:30 год., він проходив біля закладу «Махно Паб», який розташований по вул. Магдебурзького права, буд. 4а, де побачив припаркований автомобіль «Skoda Octavia», який, як він вважав, раніше не пропустив його на пішохідному переході. Він вирішив провчити водія цього автомобіля, для чого підійшов та відчинив водійські двері, де побачив на торпедо мобільний телефон «Redmi 12», який вирішив забрати, що й зробив. Водія у цей час в автомобілі не було, автомобіль був не зачинений. Він усвідомлював, що вчиняє крадіжку, також усвідомлював, що в Україні введено воєнний стан. Викрадений телефон одразу вимкнув та зберігав у себе за місцем проживання. Потім його розшукали співробітники поліції, яким він видав викрадений телефон. З вартістю викраденого згоден. Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, підтвердив. У скоєному щиро розкаявся, свій вчинок оцінює вкрай негативно.

Оскільки учасники судового провадження, у т.ч. обвинувачений ОСОБА_4 , вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому судом було роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Згідно з ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за даним вироком повністю доведена і кваліфікує його дії за ч.4 ст. 185 КК України, так як він умисно, таємно викрав чуже майно (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання.

ОСОБА_4 раніше не судимий; на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; у скоєному щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення покарання у виді позбавлення волі, приходячи до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, його поведінки в період досудового слідства і судового розгляду, висновку органу пробації, можливо без ізоляції від суспільства, тому в силу ст.ст. 75, 76 КК України вважає за можливе звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням і покладенням спеціальних обмежень, вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Витрати на залучення експерта слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 не надходило.

Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 КПК України, -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Обов`язок нагляду за засудженим ОСОБА_4 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

Захід забезпечення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов не заявлений.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь держави у відшкодування витрат на залучення експерта (проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-25/47244 від 09 грудня 2025 року) 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 50 коп.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон марки «Redmi 12 C Graphite Gray 4 GB RAM 128 GB ROM», який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , - вважати повернутим за належністю;

- DVD-R диск з відеоматеріалами з технічних засобів для відеофіксації (стосовно обставин подій, що мали місце біля «Бізнес-Центр Фабрика» за адресою: м. Дніпро, вул. Магдебурзького Права, буд. 4 а, в період часу з 23:30 год. по 23:40 год. 13 листопада 2025 року), який долучено до матеріалів кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя