Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №932/4251/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

ЄУН 932/4251/25

Провадження №2/932/1607/25

РІШЕННЯ

іменем України

07.04.2026 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Салькової В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції і вимоги позивача

Позивач звернувся до суду з цим позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого вказав, що 28.11.2018 між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем було укладено угоду №С-400-010063-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. Підписанням угоди ОСОБА_1 приєдналася до публічної пропозиції банку про укладення договору комплексного банківського обслуговування. За договором банк надав позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування в сумі 6000,00 грн під 48% річних, якими відповідача користувалася. Однак у порушення умов договору нею не виконувалися належним чином кредитні зобов`язання, на погашення боргу та відсотків було сплачено за весь період користування лише 7290,00 грн, останній платіж здійснено 23.06.2019. Внаслідок цього сформувалася заборгованість в сумі 15456,95 грн, яка складається з 5951,57 грн заборгованості за основним боргом та 9505,38 грн заборгованості за відсотками.

16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» був укладений договір факторингу №16/11-23, відповідно до якого ТОВ «ФК «СОНАТІ» набуло право вимоги до боржників банку, в тому числі до відповідача за угодою №С-400-010063-18-980.

29.12.2023 між ТОВ «ФК «СОНАТІ» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» був укладений договір факторингу №29/12-23, відповідно до якого ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право вимоги до боржників банку, в тому числі до відповідача за угодою №С-400-010063-18-980.

Оскільки позивач набув право кредитора до відповідача за угодою, зобов`язань за якою відповідач не виконує, просить суд стягнути з нею на свою користь вказану суму заборгованості.

Крім того, на суму заборгованості відповідно до ст.625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати у розмірі 3157,98 грн, а також три проценти річних у розмірі 1156,09 грн з дня, наступного з дати закінчення договору – 29.08.2019 та до 23.02.2022 включно.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь загальну суму заборгованості 19771,02 грн разом з судовими витратами.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 08.05.2025 відкрите спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами. Також даною ухвалою було встановлено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу право подати до суду заперечення на відповідь протягом днів, що залишились з моменту отримання відповіді на відзив до початку розгляду справи по суті.

Правом подати відзив відповідач ОСОБА_1 не скористалася. До суду не надходило клопотань сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Відповідно до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279 ЦПК України справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлене, що 28.11.2018 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 була підписана Угода №C-400-010063-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки та заява на акцепт публічної оферти банку, відповідачеві банком відкрито рахунок № НОМЕР_1 ( п.2 Угоди). Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000,00 грн (п.3.1 Угоди), ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання Угоди, становить 6000,00 грн (п.3.2).

Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48% річних (п.3.3). Повернення заборгованості та сплата відсотків за користування кредитною лінією здійснюється згідно умов Договору, Типового графіку та Розрахунку сукупності вартості кредиту, а також тарифів, які розміщені на сайті Банку (п.4).

Підписана сторонами Угода разом з Тарифами та Договором комплексного банківського обслуговування є публічним договором та договором приєднання.

Паспортом споживчого кредиту, який також підписала ОСОБА_1 , передбачений строк кредитування – 12 місяців, фіксована процентна ставка у 48% річних, реальна річна процентна ставка у 76,70% річних.

Згідно з випискою про рух коштів за рахунком ОСОБА_1 за період з 28.11.2018 по 16.11.2023 відповідач користувалася кредитними коштами, періодично здійснюючи часткове погашення заборгованості, але повною мірою свої зобов`язання перед банком не виконала.

Як підтверджене довідкою-розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за угодою №C-400-010063-18-980 від 28.11.2018, станом на 16.11.2023 її заборгованість за основним боргом становить 5951,57 грн, за відсотками – 9505,38 грн.

16.11.2023 між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «СОНАТІ» укладено договір факторингу №16/11-23, за яким до ТОВ «ФК «СОНАТІ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Угодою №C-400-010063-18-980 від 28.11.2018.

Здійснення оплати за договором факторингу підтверджене платіжною інструкцією №608 від 17.10.2023 на суму 2795777,00 грн та додаванням згідно з договором до цієї суми 200000,00 грн авансового внеску, сплаченого ТОВ «ФК СОНАТІ» платіжною інструкцією №566 від 17.10.2023.

За п.2.2 цього договору права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в друкованому реєстрі боржників (додаток №2), що підписується сторонами в день укладання цього договору, та в реєстрі боржників в електронному вигляді (додаток №1), що надсилається разом з актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді (додаток №3) клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку день укладання цього договору. Друкований реєстр боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною цього договору.

За друкованим реєстром боржників №1 до Договору факторингу №16/11-23 від 16.11.2023 ТОВ «ФК «СОНАТІ» набуло права вимоги до ОСОБА_1 на суму 15456,95 грн, з яких 5951,57 грн – заборгованість за основним боргом; 9505,38 грн – заборгованість за відсотками.

29.12.2023 між ТОВ «ФК «СОНАТІ» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №29/12-23, за яким до ТОВ «САНФОРД перейшло право грошової вимоги до відповідача за Угодою №C-400-010063-18-980 від 28.11.2018.

Здійснення оплати за договором факторингу підтверджене платіжними інструкціями №13 від 29.12.2023, №1 від 28.02.2024, №№3,4,5 від 29.02.2024 на загальну суму 2933447,18 грн.

Пунктом 2.2 договору визначено, що права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі 201460702,30 грн, що складає розмір заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в друкованому реєстрі боржників (додаток №2), що підписується сторонами в день укладання цього договору та в реєстрі боржників в електронному вигляді (додаток №1), що надсилається разом з актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді (додаток №3) клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку в день укладання цього договору. друкований реєстр боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною цього договору.

За витягом з реєстру боржників №1 до Договору факторингу №29/12-23 від 29.12.2023 ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло права вимоги до ОСОБА_1 на суму 15456,95 грн, з яких 5951,57 грн – заборгованість за основним боргом; 9505,38 грн – заборгованість за відсотками.

Назначену суму боргу відповідно до ст.625 ЦК України позивачем нараховані за період з 29.08.2019 та до 23.02.2022 включно 3157,98 грн інфляційних втрат та три проценти річних у розмірі 1156,09 грн, обґрунтований розрахунок яких наданий позивачем.

Доказів на спростування заборгованості, контррозрахунку заборгованості за сумою основного боргу, за відсотками, а також контррозрахунку нарахованих штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

V. Оцінка суду

За положеннями ст.ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Тобто, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за укладеним договором.

Приписами ч.2 ст.615 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За змістом ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як унормовують статті 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 1077 ЦК України визначає, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлене, що ТОВ «ФК «СОНАТІ» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договори відступлення права вимоги на підставі статті 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «СОНАТІ» та від ТОВ «ФК «СОНАТІ» до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» за угодою №C-400-010063-18-980 від 28.11.2018, укладеною між позичальником ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк».

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти за Кредитним договором в добровільному порядку не повернуті, суд вважає, що позивач вправі вимагати від боржника виконати обов`язок з повернення фактично використаної суми кредитних коштів в розмірі 5951,57 грн з нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом в сумі 9505,38 грн.

Статтею 625 ЦК унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за межами строку дії кредитного договору ґрунтуються на положеннях ч.2 ст.625 ЦК України та підлягають задоволенню, оскільки відповідач дійсно протягом тривалого часу не сплачувала заборгованість за кредитним договором ні первісному кредитору, ні його правонаступникам. Строк нарахування індексу інфляції та 3% річних позивач обмежив датою введення воєнного стану у країні, розрахунок індексу інфляції відповідає показникам інфляції в Україні, наявним у відкритих джерелах протягом зазначеного позивачем періоду.

Таким чином, суми штрафних санкцій за наданим позивачем розрахунком за період з 29.08.2019 по 23.02.2022 в розмірі 3157,98 грн інфляційних втрат та 1156,09 грн – 3% річних мають бути також стягнуті з відповідача на користь позивача.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості загальною сумою 19771,02 грн.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

Судові витрати у справі складаються з судового збору 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу 5200,00 грн.

Судовий збір в силу ст.141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову необхідно стягнути з відповідача на користь позивача в сумі 2422,40 грн.

Що стосується витрат на правничу допомогу в сумі 5200,00 грн, на підтвердження яких позивачем надані відповідні докази, суд вважає, що вказані витрати також мають бути частково стягнуті з ОСОБА_1 в порядку ст.137 ЦПК України, оскільки факт отримання позивачем професійної правничої допомоги документально підтверджений, але сума витрат не є співмірною зі складністю справи, ціною позову, не відповідає критерію реальності таких витрат та принципу розумності, тому вона зменшується судом з урахуванням висновків, наведених у додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та постанові ВП ВС від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, а також висновків з рішень у справі «East/West Alliance Limited» проти України» та у справі «Лавентс проти Латвії», та підлягає стягненню в сумі 2000,00 грн.

Що стосується стягнення витрат позивача на оплату послуг поштового зв`язку, суд відмовляє в їхньому стягненні, оскільки позивачем в позовній заяві не визначений розмір таких витрат.

На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,141,258,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, прим.68,69, код за ЄДРПОУ 43575686) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» за угодою №C-400-010063-18-980 від 28.11.2018 заборгованість за основним боргом 5951,57 грн; заборгованість за відсотками 9505,38 грн, інфляційні втрати 3157,98 грн, три відсотки річних 1156,09 грн, а всього – 19771 (дев`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят одна) грн 02 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн, а всього – 4422 (чотири тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складене 07.04.2026.

Суддя: В.С. Салькова