Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №199/17241/25 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/17241/25

(2/199/2349/26)

РІШЕННЯ

іменем України

08.04.2026

м. Дніпро

справа №199/17241/25

провадження №2/199/2349/26

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Костючик В.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, -

за участі учасників справи:

позивача ОСОБА_1 , представника позивача – адвоката Руда О.О.

представника відповідача – адвоката Бровко О.О.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам. В обґрунтування позову посилався на те, що з відповідачем по справі перебував у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 03 вересня 2015 року розірвано. Від шлюбу сторони мають дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовим наказом виданим 05 квітня 2018 року Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра стягнуто з позивача на користь відповідача на утримання дитини адіменти в розмірі частини від доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 04 квітня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

На виконання вказаного судового наказу державним виконавцем Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №56257348.

Відповідно до розрахунку заступника начальника Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) по виконавчому провадженню №56257348 заборгованість по сплаті аліментів на 01 жовтня 2025 року складає 210 792,66 грн.

26 лютого 2022 року у зв`язку із повномасштабним вторгненням на територію України російської федерації позивач вступив до лав Національної гвардії України на захист Батьківщини.

29 березня 2024 року під час виконання бойового завдання позивач отримав поранення, яке було кваліфіковане як вибухова травма, про що наявні відповідні довідки.

Позивача було звільнено з військової служби у зв`язку із станом здоров`я і на теперішній час він не здійснює трудову діяльність. Довідкою ОК-5 зазначається, що ОСОБА_1 не сплачує єдиний соціальний внесок.

Відповідно до довідки про склад сім`ї №1734 від 23.10.2025 позивач проживає зі своєю матір`ю ОСОБА_4 .

У зв`язку із погіршенням стану здоров`я внаслідок поранення, позивач не може здійснити погашення заборгованості зі сплати аліментів, а отже просив суд – звільнити його від сплати заборгованості за аліментами у розмірі 210 792,66 грн. за виконавчим листом Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 05 квітня 2018 року № 199/2146/18.

Ухвалою суду від 26.12.2025 відкрито провадження по справі та визначено проводити її розгляд в порядку загального позовного провадження. По справі призначено підготовче засідання. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Ухвалою суду від 02.03.2026 закрито підготовче провадження по справі та призначено її до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. Зокрема, пояснив, що про видачу судового наказу він знав, проте не мав доходу, але його мати щомісячно сплачувала в рахунок аліментів 3510 грн.

Представник позивача адвокат Руда О.О. позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити з підстав викладених у ньому та наданих доказах.

Представник відповідача адвокат Бровко О.О. підтримав наданий до суду відзив на позов. Зокрема, зазначив, що з позовними вимогами відповідач не згодна, оскільки заборгованість позивач зі сплати аліментів виникла до поранення. Протягом 2022-2024 років ОСОБА_1 отримував постійно заробітну плату, проте сплачував аліменти не в повному обсязі. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що батьками малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сторони по справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Судовим наказом виданим 05 квітня 2018 року Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини від доходу, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 04 квітня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання судових витрат.

На виконання судового наказу виданого 05 квітня 2018 року Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра Слобожанським відділом державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №56257348.

Згідно розрахунку заступника начальника Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Олександра Сищик по виконавчому провадженню №56257348 виникла заборгованість по сплаті аліментів за період з 01 лютого 2023 року по 01 жовтня 2025 року в розмірі 210 792,66 грн.

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

У статті 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Згідно вимог статті 197 СК України, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Аналіз ст. 197 СК України надає підстави для висновку про те, що платник аліментів може бути частково або повністю звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі, якщо доведе суду наявність тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення.

Як роз`яснено у п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» суд, у випадках передбачених ст. 197 СК України, може частково або повністю звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам.

Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. При цьому, слід звернути увагу на те, що у такий спосіб законодавцем визначено право, а не обов`язок, суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. При вирішенні таких спорів необхідно виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.

Такі висновки суду повністю узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.11.2018 року у справі №343/860/17 та постанові від 04.03.2021 року у справі №177/1090/18.

Стаття 197 СК України не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

В силу ч.3 ст.2, ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності.

За приписами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК України).

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

В обґрунтування позовних вимог про звільнення від сплати заборгованості по аліментам позивач зазначив про значне погіршення стану його здоров`я у зв`язку з пораненням, отриманим в ході воєнних дій при захисті Батьківщини, що викликало необхідність лікування і як наслідок неможливість працювати за станом здоров`я.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до наявної в матеріалах справи довідки-розрахунку по ВП №56257348, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів почала формуватися задовго до отримання ним травми 29.03.2024 в ході воєнних дій та звільнення зі служби, зокрема, станом на 29.03.2024 становила 231 712, 84 грн.

Доказів звернення до суду з позовом про розстрочення або відстрочення сплати заборгованості по аліментам у відповідності до ст.197 СК України позивачем не надано, як і не надано доказів звернення до суду із позовом про зменшення розміру аліментів.

Також, слід відмітити, що позивачем не надано доказів звернення за місцем перебування на військовій службі в лавах Національної гвардії України з питання здійснення відрахувань по аліментам із його заробітної плати, як це передбачено ч.1 ст.187 СК України, а також доказів інформування державного виконавця про зміни місця роботи позивача, в даному випадку про перебування позивача у лавах Національної гвардії України.

Крім того, посилаючись на погіршення здоров`я і, як наслідок погіршення матеріального становища, позивачем не надано доказів витрат на лікування.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для повного звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам у сумі 210 792,66 грн.

Водночас, як вбачається зі змісту довідки тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_3 від 19.04.2024 №2578/24, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав вибухову травму, вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої підключичної ділянки, вогнепальне осколкове поранення нижньої третини лівого передпліччя, верхньої третини лівого стегна, дрібні вогнепальні осколкові сліпі поранення лівого стегна, гемологічний шок І ступеню. Вищевказані поранення отримані під час виконання обов`язків військової служби, які пов`язані із захистом Батьківщини.

Довідкою №761 медичної (військово-лікарської) комісії визнано, що поранення визначене у довідці №2578/24 від 19.04.2024 згідно Класіфікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, відноситься до тяжких травм. До захворювань, пов`язаних з проходженням військової служби відносяться – ІХС, атеросклеротичний аортокардіосклероз, гіпертонічна хвороба І ст. 2ст., СН0 зі збереженою систолічною функцією ЛШ. Виявлені у позивача захворювання - короткозорість слабкого ступню в 2.0Д правого ока, складний короткозорий астигматизм в 1.0Д лівого ока, початкова вікова катаракта обох очей не пов`язані з проходженням військової служби.

Згідно з випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 2472 ОСОБА_1 перебував у стаціонарі КНП «Слобожанська центральна лікарня Слобожанської селищної ради» з 22.04.2025 по 30.04.2025. Виписаний з поліпшенням. Рекомендовано: «Д» нагляд у сімейного лікаря, дотримання режиму відпочинку, харчування, продовження прийму ліків, санаторне-курортне лікування у профільному санаторії.

Випискою №876 із медичної карти амбулаторного хворого від 11.06.2024 перебував на обстеженні у М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Харківській області».

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого б/н ТОВ «Медичний центр «Шлях до здоров`я» перебував на консультації 05.08.2025 та у подальшому на реабілітації з 07.08.2025 по 09.09.2025 після поранення і як наслідок виявлена також бронхіальна астма, що також підтверджується довідкою з консультації пульмонолога від 22.08.2025.

Крім зазначеного, після поранення, ускладнення у роботі серця, гіпертонічна хвороба І ст., ступінь АГ 2, ступінь ризику ІІІ високий, що підтверджується консультативним висновком спеціаліста-кардіолога.

Судом також встановлено, що на час розгляду справи, позивач ОСОБА_1 не працює, пенсію не отримує і інвалідність не встановлена.

З пояснень позивача, наданих у судовому засіданні, наразі він у процесі встановлення інвалідності.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт отримання ОСОБА_1 вибухової травми, яка за висновком військово-лікарської комісії була визнана тяжкою травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини, а також перенесення позивачем у зв`язку з цим оперативного втручання та подальшого стаціонарного та амбулаторного лікування, після чого він звільнений з військової служби наказом від 30.01.2025, втративши джерело доходу.

З огляду на викладене, враховуючи обмеження позивача у можливості працевлаштування внаслідок тяжкої травми, що сприяло збільшенню заборгованості зі сплати аліментів.

Враховуючи зазначені обставини, а також положення ч.1 ст.13 ЦПК України щодо меж судового розгляду, суд, у відповідності до ст.197 СК України, дійшов висновку про звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам за період з 29.03.2024 (з моменту отримання поранення) по дату, на яку сформувалася сума заборгованості, що зазначена ОСОБА_1 у позовних вимогах 210792,66 грн. на 01.10.2025, тобто в розмірі 125 058,67 грн.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

З урахуванням результату розгляду справи, відповідно до вимог ст.141 ЦРК України, п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про звільнення від сплати заборгованості по аліментам - задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам, що стягуються на підставі судового наказу №199/2146/18 виданого 05 квітня 2018 року Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра в розмірі 125 058 (сто двадцять п`ять тисяч п`ятдесят вісім) грн. 67 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання – АДРЕСА_3 .

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації – АДРЕСА_4 .

третя особа Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ЄДРПОУ 34919031, місце знаходження – вулиця Героїв України, буд.2, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область, 52005.

Суддя О.Б. Подорець