Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №154/4622/24 — Володимирський міський суд Волинської області

Копія

154/4622/24

2/154/87/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Каліщука А.А.

за участю секретаря судового засідання Кравчук А.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимирського міського суду цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 про про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 23.08.2019 розірваний.

Від спільного подружнього життя у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з наказу судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 21.01.202 з відповідача стягувались аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 19.03.2021 змінено розмір аліментів, які стягувались згідно з судовим наказом, на тверду грошову суму в розмірі 2000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

На надий час у неї суттєво погіршилось матеріальне становище, оскільки удвічі зменшився її дохід.

Визначена сума стягуваних аліментів на утримання неповнолітнього сина є недостатньою для задоволення його звичайних потреб.

Просить змінити спосіб стягнення присуджених аліментів, що стягуються напідставі рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 19.03.2021 та стягувати з ОСОБА_4 в її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частки з усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 31.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду.

11.03.2025 представник відповідача подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову. Відзив обгрунтовує тим, що на виконання рішення суду про поділ спільного майна подружжя, відповідач ОСОБА_4 . 06.03.2024 сплатив ОСОБА_1 кошти в сумі 312281 гривень. Дана обставина спростовує погіршення матеріального стану позивача. Крім того, з 28.11.2022 за позивачем зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 4 га, яку вона передала в оренду ФГ «КАРПО-АГРО» і отримує дохід у виді орендної плати в розмірі 10551,81 гривню. Також позивач з 10.01.2022 має у приватній власності земельну ділянку площею 1,4414 га, яку передала в оренду ПП «ФГ Західний Буг» та отримує дохід у виді орендної плати в розмірі 1111,58 гривень. Наведене спростовує погіршення матеріального стану позивача. Також надані докази щодо проведення медичних досліджень не підтверджують погіршення стану здоров`я, оскільки є діагностичними, не містять інформації про різке погіршення стану здоров`я, не містять призначеного лікування.

29.05.2025 позивач подала відповідь на відзив в якому просить позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Позивач ОСОБА_1 та її представник позивача ОСОБА_2 просили позов задовольнити, в обгрунтування надали пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 просила відмовити у задоволенні позову, оскільки матеріальне становище позивача не погіршилось. Навпаки, матеріальне становище позивача покращилось, оскільки вона набула у власність земельні ділянки, які передає у оренду ФГ «КАРПО-АГРО», ФГ «Західний Буг» та отримує дохід у виді орендної плати. Також отримала від ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості спільного майна у розмірі 304667,50 грн, що значно покращило її матеріальне становище, при цьому погіршило матеріальне становище відповідача. З 23.07.2025 ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України за контрактом, отримує немінливий дохід, що підтверджує покращення її матеріального стану.

Заслухавши пояснення, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дана обставина підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що на підставі рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 19.03.2021 з ОСОБА_4 стягуються аліменти в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Підставою зміни способу стягнення аліментів позивач зазначає, що визначена сума стягуваних аліментів у розмірі по 2000 грн щомісячно дитину є недостатньою для задоволення його звичайних потреб, а також погіршення її матеріального становища, оскільки її дохід зменшився удвічі та погіршення стану здоров`я.

Застосовані норми права та мотиви суду.

Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої в Україні з 27.09.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтями 183 та 184 СК України передбачено способи стягнення аліментів: у частці від заробітку або у твердій грошовій сумі та підстави стягнення аліментів одним із таких способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі на навпаки).

Довідкою Територіального сервісного центру МВС №0744 від 30.03.2025 підтверджується, що після ухвалення Володимир-Волинським міським судом Волинської області від 19 березня 2021 року рішення у справі № 154/3928/20, яким було змінено розмір та спосіб стягнення аліментів, за ОСОБА_1 02 квітня 2021 року зареєстровано автомобіль марки «Рено Меган», 2005 року випуску.

Дана обставина свідчить про покращення матеріального становища позивача.

Крім того, судом встановлено, що 28.11.2022 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку 0720585600:00:001:0390, площею 4 га. Дана обставина підтверджується інформацією з Державного реєстру.

Вищевказана земельна ділянка перебуває у оренді ФГ «КАРПО-АРГО» і ОСОБА_1 отримує орендну плату, що підтверджується договором оренди землі від 24.04.2023.

Також з 10.01.2022 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки 0720584000:00:001:0434, площею 1,4414 га, яка передана у оренду ПП ФГ «Західний Буг» і ОСОБА_1 отримує орендну плату, що підтверджується договором оренди землі від 07.02.2022.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 23.07.2025 проходить військову службу в Збройних Силах України за контрактом. Дана обставина підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 .

Довідкою про доходи від 29.12.2025 підтверджується, що ОСОБА_1 отримує регулярний, немінливий щомісячний дохід.

Наявні у справі докази в сукупності свідчать про те, що після ухвалення вищезазначеного рішення суду про зміну розміру і способу стягнення аліментів і до звернення до суду з цим позовом, матеріальний стан позивача покращився.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначала, що матеріальний стан відповідача покращився, оскільки він працює за кордоном та отримує достатній рівень доходу та має змогу сплачувати аліменти у більшому розмірі ніж 2000 грн щомісячно.

Однак будь-яких доказів на підтвердження матеріального стану відповідача не надала і такі докази судом під час розгляду справи не здобуто. Разом з тим, вказані обставини без долучення відповідних доказів самі по собі не можуть бути підставою для зміни способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Також в обгрунтування позовних вимог позивач зазначала, що у неї погіршився стан здоров`я. На підтвердження даної обставини надала суду замовлення дослідження №1038-160224, №248-080324, №210-130324, заключення ЛКК, касовий чек про оплату медичного обстеження.

Однак сам лише факт проходження медичного обстеження у 2024 році не свідчить про погіршення стану здоров`я позивача і не може бути достатньою підставою для зміни способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, оскільки такі обстеження є діагностичними, не містять інформації про призначення та проходження лікування позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не було надано належних, достатніх, допустимих доказів у розумінні ст.ст. 77,78, 80 ЦПК України того, що у неї та відповідача відбулись зміни, які обумовлюють можливість зміни способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Суд звертає увагу, що сторони не позбавлені права в майбутньому на звернення до суду з позовом про зміну способу стягуваних аліментів у зв`язку зі зміною матеріального стану однієї зі сторін, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що вимоги позивача є не доведеними, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12,81,89,265 ЦПК України, ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , проживає у АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , проживає у АДРЕСА_2 .

Головуючий:/підпис/

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя А.А. Каліщук