Судовий наказ від 07 квітня 2026 р. у справі №496/2555/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2555/26

Провадження № 2-н/496/406/26

Біляївський районний суд Одеської області

СУДОВИЙ НАКАЗ

08.04.2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину з ОСОБА_2 , -

Керуючись ст. ст. 141, 160-164, 167, 168, 169 ЦПК України, ст. ст. 180, 182, 183, 191 СК України,

Н А К А З У Ю:

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.04.2026 року до досягнення повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) в дохід держави 332 грн. 80 коп. судового збору.

Допустити негайне виконання судового наказу в частині стягнення аліментів за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України судовий наказ про стягнення аліментів скасуванню не підлягає.

Згідно до ч. ч. 7, 8 ст. 170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів. У разі видачі судового наказу відповідно до п. 4 і 5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. При цьому у наказному провадженні можуть існувати лише безспірні вимоги заявника - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 168 ЦПК України у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

На відміну від витрат по сплаті судового збору, розмір якого визначається Законом України «Про судовий збір», розмір витрат на правничу допомогу не є фіксованим, а питання про відшкодування витрат на правничу допомогу відповідно до положень ст. 137 ЦПК України вирішується з урахуванням умов договору про надання правничої допомоги, а також заперечень іншої сторони щодо наявності підстав та розміру таких витрат. Відтак, при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд має забезпечити реалізацію сторонами дотримання принципу змагальності.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява подана в порядку наказного провадження. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник (частина друга статті 42 ЦПК України).

Судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів ч.ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 167 ЦПК України розгляд заяв про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника та боржника, що позбавляє останнього можливості подати заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу або клопотання про зменшення таких витрат.

З огляду на викладене, відшкодування витрат на правничу допомогу можливе у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження судові витрати не відшкодовуються.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 607/1219/18, про те, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе у справах позовного провадження.

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що підлягає видачі судовий наказ в частині стягнення аліментів на утримання дитини, моменту подачі заяви до суду, а в частині стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.168 ЦПК України суд повідомляє про те, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі даного судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Судовий наказ про стягнення аліментів набирає законної сили негайно.

Судовий наказ після набрання ним законної сили видається стягувачу.

Строк пред`явлення судового наказу до виконання в частині стягнення аліментів, до повноліття дитини.

Судовий наказ в частині стягнення судового збору може бути пред`явлено до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання законної сили.

Суддя: Буран В.М.

Судовий наказ набрав законної сили "_____" ___________________2026 року.

Строк пред`явлення судового наказу до виконання ___________________________.

Судовий наказ видано стягувачу "____" _________________________ року.