Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №591/11082/25 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м.Суми

Справа №591/11082/25

Номер провадження 22-ц/816/1817/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Щербаченко М. В. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Сізова Д. В.

за участі секретаря судового засідання Чуприни В.І.,

учасників процесу:

представника позивача Грицика Г.О.,

представника відповідача Сумської міської ради Божко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу СУМСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 04 лютого 2026 року, постановлену у складі судді Косар А.І. в місті Суми,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , СУМСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

про визначення порядку користування земельною ділянкою,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У вересні 2025 року адвокат Грицик Геннадій Олексійович в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить:

- визначити порядок користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136300:03:001:0013, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Варіанту 2 Висновку експерта № 490 від 28.07.2025, а саме:

- виділити в користування ОСОБА_4 земельну ділянку площею 670 кв. м;

- виділити в користування ОСОБА_5 земельну ділянку площею 101 кв. м;

- виділити в користування ОСОБА_6 земельну ділянку площею 101 кв. м.

- виділити в користування Сумській міській раді земельну ділянку площею 128 кв. м.

Конфігурацію, лінійні розміри та координати поворотних точок меж визначених ділянок встановити згідно з Додатком 4 до Висновку експерта № 490 від 28.07.2025.

- установити постійний безоплатний земельний сервітут (право проходу та проїзду) площею 41 кв. м на земельній ділянці, що виділяється в користування ОСОБА_6 , на користь ОСОБА_5 .

- установити постійний безоплатний земельний сервітут (право проходу та проїзду) площею 51 кв. м на земельній ділянці, що виділяється в користування Сумській міській раді, на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для спільного користування.

Позов мотивований тим, що позивач та відповідачі є співвласниками земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 5910136300:03:001:0013, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Раніше на указаній земельній ділянці знаходився житловий будинок, який був знищений в результаті пожежі 09 травня 2019 року. Між позивачем та відповідачами тривалий час існують розбіжності щодо порядку користування спільною земельною ділянкою. Відсутність чітко встановленого порядку користування створює суттєві перешкоди для позивача у реалізації права власності, зокрема у можливості планувати забудову та використовувати свою частину ділянки за цільовим призначенням, що і стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 07 жовтня 2025 року прийнято до розгляду указану позову заяву, розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження.

04 лютого 2026 року представник позивача адвокат Грицик Г.О. подав до суду першої інстанції заяву про закриття провадження у справі, в якій просив прийняти відмову позивача від позову в частині вимог до Сумської міської ради та закрити провадження у справі в цій частині на підставі пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України; закрити провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на підставі пункті 1 частини першої статті 255 ЦПК України, у зв`язку з тим, що смерть указаних осіб настала до відкриття провадження у справі, а отже, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Також просив у мотивувальній частині ухвали суду установити та зафіксувати факт смерті відповідачів та відсутність правонаступників та факт того, що Сумська міська рада не набувала права власності на частку 154/1200 земельної ділянки, а запис у Державному акті носить технічний характер (а.с. 110-111).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 04 лютого 2026 року прийнято відмову ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Грицик Г.О., від позову в частині вимог до Сумської міської ради та закрито провадження у справі в цій частині на підставі пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України, у частині позовних вимог до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 провадження закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства

Повернуто позивачу з державного бюджету судовий збір, сплачений ним при поданні позову відповідно до квитанції 103 від 29.09.2025 у розмірі 807 грн 45 коп.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для неприйняття судом відмови від позову в частині вимог до Сумської міської ради не встановлено, тому така відмова прийнята судом, а провадження в цій частині на підставі пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України.

Закриваючи провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд першої інстанції вказав, що указані особи померли до звернення позивача до суду із цим позовом, їх процесуальна правоздатність припинилась в момент смерті, тому справа в цій частині вимог не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

24 лютого 2026 року Сумська міська рада подала через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» апеляційну скаргу в електронній формі, в якій, посилаючись на неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить Сумський апеляційний суд скасувати ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 04 лютого 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що, Сумська міська рада не погоджується з висновком суду щодо не володіння Сумською міською радою правом власності на спірну земельну ділянку. Місцевий суд порушив право Сумської міської ради як представника Сумської міської територіальної громади на розпорядження майном комунальної власності, якій відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 236892 від 15.07.2010 року на праві спільної часткової власності належить 154/1200 спірної земельної ділянки. Апелянт зазначає також, що з уведенням у дію 01 січня 2002 року нового Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Крім того, суд порушив норми процесуального права, розглянувши у підготовчому судовому засіданні, яке було призначено на 16 год. 50 хв. 04 лютого 2026 року клопотання представника позивача адвоката Грицика Г.О. про закриття провадження у справі за відсутності представника Сумської міської ради, який мав об`єктивні перешкоди для явки в судове засідання через оголошення сигналу «повітряна тривога», що є поважною причиною навіть без відповідного клопотання.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Представник позивачів адвокат Грицик Г.О. 06 квітня 2026 року через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу, який ухвалою суду від 07 квітня 2026 року повернутий без розгляду, оскільки поданий після закінчення визначеного судом процесуального строку для вчинення такої процесуальної дії.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Вичерпний перелік підстав закриття провадження у цивільній справі визначений частиною першою статті 255 ЦПК України.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (частина друга статті 255 ЦПК України).

У справі, яка переглядається суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою закрив провадження у справі за позовом ОСОБА_4 на підставі пунктів 1 та 4 частини першої статті 255 ЦПК України.

Сумська міська рада в апеляційній скарзі не оспорює наявність правових підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку із установлення місцевим судом факту смерті відповідачів ОСОБА_6 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до звернення позивача ОСОБА_4 з позовом до суду (29.09.2025 року) та до початку провадження у справі.

Також заявник апеляційної скарги не висловлює доводів проти закриття судом провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України та наявності підстав для прийняття судом відмови позивача ОСОБА_4 від позову в частині позовних вимог до Сумської міської ради.

Доводи апеляційної скарги в обґрунтування підстав скасування оскаржуваної ухвали суду та направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції фактично зводяться лише до незгоди Сумської міської ради з тим, що у тексті оскаржуваної ухвали суду є посилання щодо відсутності у Сумської міської ради статусу власника спірної земельної ділянки, формальне зазначення Сумської міської ради як співвласника частки 154/1200 цієї земельної ділянки та про те, що міська рада є неналежним відповідачем у цьому спорі про порядок користування земельною ділянкою, оскільки не володіє правом власності на неї.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Переглядаючи справу у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до статті 260 ЦПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що відображається в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивостей преюдиціальності.

Заявник апеляційної скарги помилково вважає, що суд першої інстанції установив відсутність у Сумської міської ради статусу співвласника спірної земельної ділянки.

Мотивувальна частина оскаржуваної ухвали суду від 04 лютого 2026 року починається на третьому аркуші ухвали з речення «Дослідивши Заяву представника позивача про закриття провадження у справі та матеріали справи, суд прийшов до таких висновків».

Апеляційний суд зауважує, що у мотивувальній частині ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 04 лютого 2026 року судом не було установлено обставин та не зроблено висновків про те, що Сумська міська рада не є співвласником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:03:001:0013, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Місцевий суд у мотивувальній частині ухвали виключно навів мотиви наявності підстав для прийняття відмови позивача від позову в частині вимог до Сумської міської ради та наявності підстав для закриття провадження у справі відповідно до пунктів 1 та 4 частини першої статті 255 ЦПК України.

Наведені в оскаржуваній ухвалі суду речення під заголовком «2.Щодо відсутності статусу власника у Сумської міської ради» викладені в її описовій частині, в якій повністю відображено зміст поданої представником позивача адвокатом Грициком Г.О. заяви про закриття провадження у справі від 04 лютого 2026 року, яка була предметом судового розгляду, і за наслідками якого була постановлена оскаржувана ухвала суду.

Отже, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на помилковому розумінні змісту оскаржуваної ухвали суду, якою не вирішувався спір по суті і не надавалась оцінка належності Сумської міської ради як відповідача у справі, не визначались суб`єкти права власності на спірну земельну ділянку тощо.

Апеляційний суд у контексті зазначених доводів резюмує, що суд першої інстанції, повністю процитувавши в описовій частині оскаржуваної ухвали текст заяви представника позивача Грицика Г.О. про закриття провадження у справі, у мотивувальній частині правильно надав правову оцінку лише тим обставинам, які мають значення для прийняття рішення про закриття провадження на пунктів 1 та 4 частини першої статті 255 ЦПК України і не вдавався до оцінки доводів указаної заяви представника позивача від 04.02.2026 року стосовно статусу Сумської міської ради як співвласника земельної ділянки.

Таким чином, суд першої інстанції не допустив порушень права Сумської міської ради як представника Сумської міської територіальної громади на розпорядження майном комунальної власності, на які помилково посилається заявник апеляційної скарги.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги стосовно порушення місцевим судом норм процесуального права у зв`язку із розглядом клопотання представника позивача про закриття провадження у справі під час оголошення «повітряної тривоги» за відсутності представника Сумської міської ради, апеляційний суд виходить з таких мотивів.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (пункт 4 частини першої статті 376 ЦПК України).

З матеріалів справи апеляційним судом установлено, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції була постановлена у підготовчому судовому засіданні, яке було призначено на 16 год 50 хв. 04 лютого 2026 року. У день постановлення оскаржуваної ухвали з 09 год. 06 хв. по 17 год. 48 хв. у Сумському районі Сумської області був оголошений сигнал «Повітряна тривога».

Відповідно до протоколу судового засідання, яке розпочато о 16 год. 50 хв. 04 лютого 2026 року сторони в судове засідання не з`явились. Головуючий суддя Косар А.І. постановила протокольну ухвалу про проведення розгляду справи без участі учасників справи, які були повідомлені належним чином. За результатами проведеного засідання була постановлена оскаржувана ухвала суду про закриття провадження у справі (а.с.117).

Натомість відповідно до пункту 1 частини другої статті 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу.

За приписами пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Представник Сумської міської ради Божко Ю.В. брала участь у підготовчому судому засіданні у цій справі 07 та 20 січня 2026 року. В засідання 04 лютого 2026 року, будучи повідомленою про час і місце його проведення, указаний представник відповідача не з`явилась, причин неявки не повідомила.

При вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «Повітряна тривога» суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, суд першої інстанції 04 лютого 2026 року у підготовчому судовому засіданні, яке було призначено під час повітряної тривоги, яка розпочалася до початку судового засідання, мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, застосувавши відповідні процесуальні норми з урахуванням загальних засад цивільного судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Таке право має бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Завершення провадження у справі за відсутності представників сторін, які мали об`єктивні перешкоди для явки в судове засідання через оголошення сигналу «Повітряна тривога», свідчить про неналежне виконання судом обов`язків із забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду.

Указана позиція апеляційного суду щодо оцінки доводів апеляційної скарги стосовно порушення місцевим судом норм процесуального права у зв`язку із розглядом клопотання представника позивача про закриття провадження у справі під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» враховує правові висновки Верховного Суду, які викладені у справі у постанові від 26 лютого 2025 року у справі 752/8937/24.

Отже, апеляційний суд погоджується з наведеними доводами апеляційної скарги щодо допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, який мав вирішити питання відкладення підготовчого судового засідання.

Водночас, пункт 4 частини першої статті 379 ЦПК України передбачає, що порушення норм процесуального права є підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції лише, якщо такі порушення призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права не призвело до постановлення помилкової ухвали суду, відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 375 ЦПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу суду слід залишити без змін.

Висновки суду щодо судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).

Оскільки апеляційна скарга залишена апеляційним судом без задоволення, то відсутні підстави для відшкодування заявнику апеляційної скарги судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Позивач до апеляційного суду доказів понесення судових витрат у зв`язку з апеляційним переглядом оскаржуваної ухвали суду не подав, тому відсутні підстави для вирішення питання розподілу його витрат.

Керуючись вимогами статей 141, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу СУМСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ залишити без задоволення.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 04 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Повний текст постанови суду складений 08 квітня 2026 року.

Головуючий М. В. Щербаченко

Судді О. І. Собина

Д. В. Сізов