Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №605/21/26 — Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/21/26

Провадження №2/605/96/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 квітня 2026 рокум.Підгайці

Підгаєцький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - судді Кравчук В.М.,

за участі секретаря судового засідання Лежигубської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

20.01.2026 до Підгаєцького районного суду Тернопільської області через канцелярію суду надійшла позовна заяваОСОБА_1 , подана в її інтересах представником, адвокатом Сулигою Станіславом Олеговичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №10823/10 від 12.09.2022; ордер на надання правничої допомоги серії АІ №2101182 від 17.01.2026),до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій позивачка просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 25 серпня 2009року виконавчим комітетом Голгочанської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, актовий запис №12, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.07.2025; розгляд справи в усіх судових засіданнях здійснити за відсутності (без виклику) сторони позивача за наявними у справі матеріалами, проти ухвалення заочного рішення сторона позивача не заперечує.

Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що протягом останніх декількох років стосунки між подружжям поступово погіршувались, зникло взаєморозуміння, взаємоповага та довіра, почастішали сварки, причиною яких стали різні погляди на шлюб та родину. В кінцевому результаті все це призвело до того, що вже тривалий час кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично родина припинила своє існування. Позивачка та відповідач мешкають окремо, єдиного бюджету не мають, спільного господарства не ведуть. Шлюб між ними розпався остаточно та носить формальний характер, а його збереження на майбутнє суперечитиме її інтересам з огляду на остаточну втрату інтересу та довіри до відповідача.

У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася спільна дитина, донька ОСОБА_3 .

Позивачка вважає,що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, а надання строку на примирення - недоцільне, у зв`язку з чим наполягає на його розірванні та просить суд не вживати заходів щодо примирення з відповідачем.

Ухвалою від 28.01.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 15 год. 00 хв. 25 лютого 2026 року.

25.02.2026 в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді судове засідання не проводилося та було відкладено на 17 березня 2026 року на 14 год. 30 хв.

17.03.2026 в призначене судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, в позовній заяві клопотали здійснити розгляд справи за їх відсутності. Відповідач в судове засідання також не з`явився. Поштове відправлення, яким відповідачу направлено копію ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження та повідомленням про виклик повернулося 10.02.2026 з позначкою "адресат відсутній". Поштове відправлення з викликом до суду на 17.03.2026 з аналогічною позначкою.

Ухвалою суду від 17.03.2026 розгляд справи по суті було відкладено на 07.04.2026 з повторним викликом сторін.Оголошення про виклик відповідача розміщене на веб-порталі судової влади України.

07.04.2026 в судове засідання сторони не з`явилися. Позивачка та її представник в позовній заяві клопотали про розгляд справи без їх участі. Відповідач не з`явився,хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядкута через веб-портал судової влади України.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ухвалою від 07.04.2026, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд постановив розглянути цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу на підставі наявних у суду даних чи доказів з ухваленням заочного рішення.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи дані та докази вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) зареєстрували шлюб 25 серпня 2009 року, про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено актовий запис №12. Це підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданим Голгочанською сільською радою Підгаєцького району Тернопільської області. Після державної реєстрації шлюбу позивачка змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ». (арк.спр.7).

У шлюбі в подружжя народилася дитина, а саме: донька ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 04.07.2011 Голгочанська сільська рада Підгаєцького району Тернопільської області склала відповідний актовий запис № 6 та 04.07.2025 Бережанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України видано (повторно) свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 .

Позивачка у позовній заяві вказує, що вони з відповідачем разом не проживають, спільного господарства не ведуть, почуття любові та поваги між ними втрачені. На розірванні шлюбу наполягає, строку на примирення не потребує, шлюб фактично припинив своє існування, тому перебування в такому шлюбі суперечить її інтересам.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження /.../ є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 2 ст. 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст. 110 ч.1 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Задовольняючи позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 , суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, якщо має місце стійкий розлад подружніх відносин.

Передбачене ч.1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу, за ініціативою цієї сторони. Відповідач у цій справі зайняв пасивну позицію, відзиву на позов не подав, в призначені судові засідання не з`являвся,не спростував обставини, викладені позивачкою у позові.

Оскільки позивачка категорично наполягає на розірванні шлюбу, то відмова в розірванні шлюбу буде певною мірою примушуванням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Враховуючи, що сторони фактично не підтримують сімейних, подружніх відносин, не проживають разом, спільного господарства не ведуть, отже шлюб носить формальний характер і вже фактично перестав існувати, суд переконаний, що збереження його не відповідає інтересам як позивачки, так і відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що застосовувати заходи щодо примирення або відмовляти у задоволенні позову немає підстав.

Питання про розподіл судових витрат позивачкою у позові не ставилося, тому суд його не вирішує.

На підставі ст. ст. 110, 111, 112, 115 СК України, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 223, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований виконавчим комітетом Голгочанської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області 25 серпня 2009року, (актовий запис №12) - розірвати.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 115 СК України надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідачу направити копію заочного рішення суду.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за його письмовою заявою, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачкою апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 , виданий 08.12.2020 органом 6129, адреса: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_6 .

Представник позивача: Сулига Станіслав Олегович ,РНОКПП НОМЕР_7 , адреса АДРЕСА_2 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 , тел. НОМЕР_8 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено і підписано 08 квітня 2026 року.

Головуюча: Валентина КРАВЧУК