Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №601/153/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/153/26

Провадження № 2/601/353/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 року Кременецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Коротича І.А.,

за участю секретаря судового засідання Бончик А.П.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши під час заочного розгляду в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

З позовної заяви вбачається, що 27 вересня 2024 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 позику в розмірі 6 000 доларів США до 27.10.2024, про що останній написав розписку. Позивач особисто звернувся до відповідача з претензією про виконання боргових зобов`язань, проте відповідач у зазначений термін та до цього часу боргу не повернув, тому позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.

В позовній заяві позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 борг за договором позики від 27.09.2024 в сумі 6 000 доларів США, 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 219,36 доларів США та судовий збір по справі.

В судове засідання позивач не з`явився. Представник позивача адвокат Липівська О.А. позовні вимоги підтримала просить задоволити. Також заявила, що нею будуть подані докази про витрати на надання правової допомоги протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи.

Оскільки, відповідач ОСОБА_3 не з`явився в судове засідання без поважних причин, хоча належним чином повідомлявся про день слухання справи в суді, у відповідності до статті 281 ЦПК України, суд ухвалив винести заочне рішення по справі.

Ухвалою судді від 30 січня 2026 року відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді від 02 лютого 2026 року винесено ухвалу про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 24 лютого 2026 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення зі слідуючих міркувань.

З розписки від 27 вересня 2024 року вбачається, що ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_2 6 000 доларів до 27.10.2024 про що ОСОБА_3 написав розписку.

З претензії від 01.12.2025 слідує, що ОСОБА_2 просить ОСОБА_3 повернути йому позику в сумі 6 000 доларів США, згідно розписки від 27 вересня 2024 року до 19.12.2025, а в іншому випадку він буде вимушений звернутись до суду.

Згідно частини 2 статті 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція дійсності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини 2 статті 545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові.

Наявність оригіналу розписки у позивача (позикодавця) згідно з положеннями статті 545 ЦК України вказує на те, що зобов`язання з повернення позики позичальником не виконано (постанова Верховного Суду від 15.04.2019 р. у справі № 308/4387/15-ц).

Згідно частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.2. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.3. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. 4. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Судом встановлено, що між сторонами відбувся договір позики. За договором позики від 27 вересня 2024 року відповідач ОСОБА_3 отримав у борг в сумі 6000 доларів США, вказаний борг у встановлений позивачем термін не повернув, а тому суд вважає, що перебіг позовної давності звернення до суду в позивача виник з 28.10. 2024 та на даний час не пропущений.

Будь-яких доказів на виконання боргового зобов`язання відповідачем не представлено.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач ОСОБА_3 порушує взяте на себе зобов`язання щодо повернення позики, суд приходить до висновку, що права позивача порушенні та з відповідача слід стягнути суму боргу в сумі 6000 доларів США, що еквівалентно станом на 08 квітня 2026 року за офіційним курсом НБУ (1 долар США складає 43,4946 гривень) 260967,60 гривень, який виник на підставі договору позики від 27 вересня 2024 року.

Водночас суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_3 штрафних санкцій, а саме: суми заборгованості по 3% річних відповідно до ст. 625 ЦКУ – 219,36 доларів США. нарахованих за договором позики огляду на наступне.

У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позивачем не враховано вищевказаних Перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок штрафних санкцій, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги судом задоволено частково, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір за подання позову в сумі 2586.44 гривень та 665 грн. 60 копійок за заяву про забезпечення позову.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 204, 545, 625, 1047-1050 ЦК України, статтями 12, 76-80, 141, 265, 268, 274, 352,280 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 ),- 6000 доларів США, що еквівалентно станом на 08 квітня 2026 року - 260967 (двісті шістдесят тисяч дев`ятсот шістдесят сім) гривень 60 (шістдесят) копійок, який виник на підставі договору позики від 27 вересня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 ), понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3252 гривень 04 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , житель АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 .

Головуючий: