Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №601/3760/25 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/3760/25

Провадження № 2/601/239/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Мочальської В.М.,

за участі секретаря Домінської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

У грудні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Гурник В.О., звернулася до суду з позовом, який уточнила та просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 7000 гривень, але не менше 50% прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дати пред`явлення позову та до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позову зазначає, що з відповідачем вона перебуває у зареєстрованому шлюбі. Під час подружнього життя у них народилося троє дітей, які проживають з нею. На даний час відповідач не надає жодної матеріальної допомоги неповнолітнім дітям, не перераховує кошти на їх утримання, не бере участі у покритті витрат на харчування, одяг, освіту, лікування, дозвілля, тощо. Вона несе витрати на утримання дітей щомісячно в розмірі 42 000 грн.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 11.12.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, надавши заяву, у якій просять здійснити розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 4 ст. 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з ч. 1ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, повторно не з`явився у судове засідання, не подав відзив на позов, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 28.08.2010 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьками є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 .

Відповідно до довідок директора Кременецької ЗОШ 1-111 ступенів №1 ім. Галини Гордасевич №02-07/345, №02-07/346, №02-07/34 від 24.11.2025 ОСОБА_5 навчається у 2 класі, ОСОБА_3 – у 8-А класі, ОСОБА_4 – у 5-Б.

Відповідно до довідки директора Кременецької ЗОШ 1-111 ступенів №1 ім. Галини Гордасевич №02-07/348 від 25.11.2025 вартість харчування в школі становить 40 гривень згідно з рішенням сесій Кременецької міської ради від 24 квітня 2025 року №6952.

Відповідно до довідки директора Кременецької філії Тернопільського обласного центру зайнятості ОСОБА_2 за період з 01.01.2025 по 25.11.2025 як безробітний на обліку не перебував.

Відповідно до квитанцій «Укрпошти» ОСОБА_1 несе витрати на комунальні послуги в розмірі 6000 грн.

З довідки від 16.03.2026, наданої адміністрацією Державної прикордонної служби України вбачається, що ОСОБА_6 виїхав з території України через пп «Грушів» 26.01.2024.

Суд погоджується з доводами, наведеними позивачкою у позовній заяві, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Положеннями ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Частиною другою ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з вимог частин першої та другої ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

За змістом ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За положеннями частин другої та третьої ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.

Стаття 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно з частиною першої статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.

Отже, вказаний розмір є мінімально рекомендований, максимальна межа не встановлена, а розмір утримання залежить від доходів та матеріального становища батьків.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітніх: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Неповнолітні діти сторін на даний час проживають разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру Кременецької територіальної громади.

На підтвердження заявленого позову ОСОБА_1 подала розрахунок витрат, з якого вбачається, що позивачка несе витрати на утримання трьох дітей щомісячно в розмірі 42 000 грн.

Відповідачем дані доводи позивачки не спростовано.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів в сумі 7000 грн на дитину щомісяця, який є не лише таким, що значно перевищує встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а ще є достатнім для належного розвитку дітей, з огляду на рівні права батьків з їх виховання та утримання, а також рівні права дітей на гармонійний розвиток та співмірне утримання обома батьками.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки при зверненні до суду з цим позовом позивачку звільнено від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 280-283, 288-289, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 РНОКПП: НОМЕР_5 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_6 , аліменти на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі по 7 000 гривень (сім тисяч гривень) щомісячно на кожну дитину, починаючи з 09 грудня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 РНОКПП: НОМЕР_5 , в користь держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 07 квітня 2026 року.

Головуючий