Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №944/6231/25 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/6231/25

Провадження №3/944/246/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.04.2026 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Швед Н.П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 об 11год. 37хв. 26 жовтня 2025 року по вулиці Львівській, 65 у с-щі Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, керував транспортним засобом марки «Шкода Октавія» з д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатор "Алкотест Драгер 6820" тест 2150 за результатами якого у видихуваному повітрі ОСОБА_1 0,35 проміле, чим порушив п.2.9 «а» Правил Дорожнього Руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП заперечив та пояснив, що об 11год. 37хв. 26 жовтня 2025 року по вулиці Львівській, 65 у с-щі Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, він керував транспортним засобом марки «Шкода Октавія» з д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений на вимогу працівників поліції. На місці зупинки його транспортного засобу працівниками поліції йому було проведено огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу"Драгер". Після проведеного тестування, він не погодився з результатом тесту 0,35 проміле, та виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп"яніння в медичному закладі, про що повідомив поліцейського, однак, інспектор поліції проігнорував його прохання, і склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130КУпАП.

Із вказаним протоколом він не погоджується, оскільки, п.8 Інструкції про пороядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" передбачено, що направлення водія транспортного засобу до лікаря закладу охорони здоров`я здійснюється із оформленням письмового направлення, форма якого наведена у додатку 1 цієї Інструкції. Таке направлення хоч працівник поліції і склав, однак, всупереч його проханням пройти огляд в медичному закладі написав що він відмовився від проходження огляду в медичному закладі.

Статтею 266 КУпАП передбачено дві альтернативні форми огляду на стан сп`яніння: огляд поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів; огляд лікарем закладу охорони здоров`я. У разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським із волевиявленням водія проходити такий огляд у закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я.

Отже, водій транспортного засобу має право не погодитися із проведенням огляду поліцейським на місці зупинки транспортного засобу та наполягати на проведенні такого огляду у закладі охорони здоров`я, що не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.

Він із суб`єктивних обставин, а саме, (сумніви щодо належного гігієнічного стану технічного засобу "Драгер" та недовіру до цього пристрою) не погодився з результатами тесту, однак, працівником поліції йому не було запропоновано йому пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Вважає що протокол складений на підставі проведеного працівником поліції тесту, щодо перебування його в стані алкогольного сп`яніння не може бути належним доказом у справі, а достовірних даних, проте що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння не долучено до справи. Незаконних дій працівників поліції не оскаржував. Просить закрити провадження у справі у зв"язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Допитаний в судовому засіданні інспектор Яворівського ВП ОСОБА_2 пояснив, що об 11год. 37хв. 26 жовтня 2025 року по вулиці Львівській, 65 у с-щі Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, ним було зупинено автомобіль марки «Шкода Октавія» з д.н.з. НОМЕР_1 на іноземній реєстрації, під керуванням водія ОСОБА_1 .. В ході проведення перевірки та встановлення особи водія який перебував за кермом вказаного автомобіля, у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, різкий запах алкоголю із порожнини рота, та тремтіння пальців рук. У зв`язку з цим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп"яніння за допомогою алкотесту "Драгер" на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився. В результаті тестування було виявлено що водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння 0,35проміле. В подальшому, був складений протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130КУпАП відносно ОСОБА_1 .. Від надання письмових пояснень ОСОБА_1 відмовився що відображено в протоколі. Тимчасовий дозвіл на керування автомобілем, копію протоколу, копію витягу проведеного тестування отримав, про що засвідчив своїм підписом. В подальшому ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом. Посвідчення водія у ОСОБА_1 було, незважаючи нате, що його було позбавлено права керування транспортними засобами Яворівським районним судом Львівської області за ч.3 ст.130КУпАП. На даний час відомо що постанова Яворівського районного суду Львівської області 23.09.2025 про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на 3 роки Львівським апеляційним судом 17.11.2025 залишена в силі. Водій ОСОБА_1 неодноразово просив не вилучати у нього посвідчення водія, та не складати протокол, оскільки він є військовослужбовцем і йому потрібне посвідчення, на що йому повідомили що ведеться відеофіксація з бодікамер. Пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі ОСОБА_1 дійсно запропонував, однак, після роз`яснення що такий огляд буде проведений за допомогою такого ж технічного приладу, більше не звертався з таким клопотанням, і це було уже уже після того, як було складено направлення в якому вказано: "відмовився на момент оформлення адмінматеріалів", оскільки до цього йому було роз`ясно механізм проходження огляду на стан сп`яніння. Скеровувати ОСОБА_1 в медичний заклад не було потреби, оскільки, він не наполягав на цьому, не висловлював категоричної незгоди із самим результатом. Він наполягав лише на тому щоб повернути йому посвідчення водія. Інструкції щодо проведення огляду на стан сп`яніння він знає, і використовує такі в своїй роботі.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, слід прийти до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст.245 КУпАП зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами".

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП передбачена у зв`язку керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно абз.1 п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з інструкцією про порядок направлення для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я та Міністерства юстиції України № 114/38/15-36-18 від 24 лютого 1995 року).

Відповідно до абз.4 п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14, що для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. ОСОБА_1 не заперечується що саме він керував вищевказаним транспортним засобом.

Пунктом 2.9.а. ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакціїкерувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з положеннями ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Пунктом 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, встановлено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Наявність ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) стало підставою поліцейським відповідно до пункту 2 та пункту 6 розділу І цієї Інструкції запропонувати пройти на місці зупинки транспортного засобу огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора Alcotest Drager 6820 або доставити його у найближчий заклад охорони здоров`я для проходження вказаного огляду.

Згідно з пунктом 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку.

Що стосується покликання ОСОБА_1 на те, що в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.10.2025року, де зазначено що " ОСОБА_1 відмовився на момент оформлення адмінматеріалів від проходження огляду в закладі охорони здоров`я", то таке дійсно мало місце. В судовому засіданні інспектор Дец В. пояснив що до проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 було роз`яснено механізм проходження огляду на стан сп`яніння, який аналогічно проводиться в закладі охорони здоров`я, тобто за допомогою того ж технічного приладу, відтак суддя не може брати до уваги те що ОСОБА_1 , відмовився на момент оформлення адмінматеріалів від проходження огляду в закладі охорони здоров`я", оскільки, таке спростовується відеозаписом, де ОСОБА_1 пропонує доставити його в заклад охорони здоров`я, однак самої незгоди із результатом самого проведеного тестування ОСОБА_1 не висловлював, та не наполягав на тому щоб його доставили в заклад охорони здоров`я.

Однак, аналізуючи в своїй сукупності та взаємозв`язку положення п.п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, а також всі докази у справі слід прийти до висновку, що водій ОСОБА_1 допустив порушення п.п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.10.2025року, результатом технічного приладу газоаналізатора «Алкотест Драгер 6820» результат тесту, проміле, рапортом працівника поліції, постановою судді Яворівського районного суду Львівської області від 23.09.2025 на підставі якої ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами строком на три роки із накладенням штрафу в розмірі 34000грн., постановою Львівського апеляційного суду від 17.11.2025 якою постанова Яворівського районного суду Львівської області від 23.09.2025 залишено в силі, тобто особа уже була позбавлена права керування транспортними засобами, та не могла таким керувати незважаючи на те, що оскаржується така у вищій інстанції, відеозаписом який міститься на DVD-R диску, з якого слідує, що об 11год. 37хв. 26 жовтня 2025 року по вулиці Львівській, 65 у с-щі Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, працівниками поліції було зупинено автомобіль марки «Шкода Октавія» з д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . В ході проведення перевірки та встановлення особи водія ОСОБА_1 який перебував за кермом вказаного автомобіля, у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, різкий запах алкоголю із порожнини рота. Як вбачається із відео працівник поліції перед проведенням тестування запитує у ОСОБА_1 : "чи ви вживали алкогольні напої, на що ОСОБА_1 відповідає що пив пиво вечером". В подальшому, оскільки, у ОСОБА_1 були ознаки сп`яніння, такі як запах алкоголю з рота, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп"яніння за допомогою алкотесту "Драгер" на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився. В результаті проведеного тестування, було встановлено що водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, 0,35проміле. Отримавши результат щодо алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 працівник поліції розпочав складання протоколу. Далі з відеозапису слідує, як водій ОСОБА_1 підходить до автомобіля в якому перебуває працівник поліції, та просить останнього увійти в його ситуацію і не складати протокол, відносно нього. Поліцейський звертає увагу ОСОБА_1 що ведеться відеофіксація їхньої розмови. Почувши що ведеться відеофіксація за допомогою бодікамер, ОСОБА_1 сказав працівнику поліції що не довіряє технічному приладу "Драгер", яким було проведено йому огляд на стан сп`яніння, і хоче пройти огляд на стан сп`яніння в медичному заклад, це був єдиний раз. Більше звернень від нього про проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі не було. Далі на відео видно як ОСОБА_1 знову підходить до працівників поліції і каже "для чого права забираєте, складіть інший протокол, що не передбачає вилучення". З відеозапису не вбачається щоб ОСОБА_1 , заперечував що вживав в цей день алкогольні напої, та те що тест на стан сп`яніння проведений з порушенням, а технічний засіб є несертифікованим та таким що не пройшов повірку, у зв`язку з чим він бажає пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, він лише кілька раз підходить до автомобіля працівників поліції, просить увійти в його ситуацію, не складати протокол після проведеного тестування, і повернути йому посвідчення водія, оскільки він є військовослужбовцем ЗСУ. Копію протоколу, копію тесту, та тимчасове посвідчення на право керування транспортними засобами ОСОБА_1 було вручено що відображено на відеозаписі та підтверджується його підписами у протоколі. Від надання письмових пояснень в протоколі ОСОБА_1 відмовився відповідно до вимог ст.63Конституції України, що також засвідчено в протоколі. В подальшому ОСОБА_1 було роз`яснено що його відсторонено від права керування транспортними засобами, до ухвалення рішення судом.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП. Дії працівників поліції ОСОБА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності як встановлено в судовому засіданні не оскаржував

Відповідно до п.2.9(а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відтак в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 проведено на місці зупинки, сам результат тестування не оспорювався ОСОБА_1 , заперечень що він вживав алкогольні напої від нього не поступало. Так, ОСОБА_1 заявив один раз, після проведення тестування на стан сп`яніння що бажає пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, однак жодних покликань щодо незгоди із результатом самого тестування не було. ОСОБА_1 лише просив увійти у його ситуацію та не складати протокол за даною статтею, і повернути йому посвідчення водія, оскільки таке йому дуже потрібне, так як він являється військовослужбовцем, незважаючи нате, що на той час він уже був позбавлений права керування транспортними засобами на підставі постанови Яворівського районного суду Львівської області від 23.09.2025, та не мав права керування транспортними засобами. Поліцейським було роз`яснено ОСОБА_1 що в закладі охорони здоров`я йому таким самим технічним приладом буде проведено огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 не заявляв що йому потрібно здати кров чи інший біоматеріал, оскільки не перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Відеозапис повністю узгоджується з протоколом про адмінправопорушення, не суперечить йому, що в свою чергу не може слугувати підставою для визнання протоколу неналежним доказом.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

ОСОБА_1 мав усвідомлювати та передбачати наслідки своїх дій під час керування транспортним засобом, виконувати додаткові обов`язки та нести відповідальність.

В процесі розгляду справи ОСОБА_1 як вбачається з матеріалів справи, звертався із заявою в ТУДБР у Львівській області щодо внесення відомостей в ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення та проведення перевірки відносно дій інспектора поліції ОСОБА_2 .. Крім цього, він звертався до слідчого судді Личаківського районного суду Львівської області із скаргою, щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 , однак, 02.04.2026 ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 було повернуто.

Обираючи ОСОБА_1 міру адміністративного стягнення, враховую обставини справи, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, її ставлення до вчиненого, суспільний інтерес та ступінь його вини.

З врахуванням вищенаведеного приходжу до переконання, що до правопорушника ОСОБА_1 доцільним буде обрати стягнення в межах санкції статті, за якою він притягається до адміністративної відповідальності, а саме, застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Вважаю, що дане стягнення буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року із змінами та доповненнями станом на 01.01.2025 року встановлена ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто стягненню підлягає судовий збір в розмірі 605грн. 60коп.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,суддя,-

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одної тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шісот п`ять) грн. 60коп., який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили .

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою КМ України.

СУДДЯ: Швед Н.П.