Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №463/797/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/797/26

Провадження № 2/463/1006/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Львів

Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді - Яворського С.Й.,

з участю секретаря судового засідання - Станько Р.О.,

представник позивача -Діденко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Полуніна К.А. звернулася в суд з позовом до відповідача про зміну способу стягнення аліментів, згідно якого просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 20 000,0 (двадцять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Позов мотивує тим, що з 07.06.2011 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від подружнього життя у сторін народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак сімейне життя між ними не склалося та 03.03.2015 року згідно рішення Личаківського районного суду м.Львова шлюб розірвано. Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 17.07.2018 року визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з матір`ю. Крім того, рішенням цього ж суду від 04 жовтня 2017 року з відповідача в користь позивача стягувались аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27.04.2016 року та до досягнення дитиною повноліття. Постановою Апеляційного суду Львівської області від 07.06.2018 року рішення Личаківського районного суду м.Львова змінено в частині визначення розміру аліментів на 1/20 частку заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27.04.2016 року і до досягнення дитиною повноліття. Зазначає, що відповідач фактично сплачує аліменти у розмірі 1 755,95 гривень щомісячно, що не відповідають реаліям сьогодення, є недостатніми для утримання дитини та не відповідають мінімально визначеному законодавством розміру аліментів. Разом з тим, зазначила, що син навчається у 8 класі приватного ліцею «ІТ СТЕП СКУЛ Львів», вартість навчання на місяць в якому становить 21 960,0 гривень та витрати на харчування щотижня у розмірі 825 гривень, водночас він займається спортом, веде активний спосіб життя, додатково займається із репетиторами вивчення математики та іноземних мов, зокрема, іспанської та англійської, що потребує відповідного фінансування. Натомість відповідач особою працездатного віку, є фізичною особою- підприємцем який має постійний, стабільний дохід, здійснює регулярні поїздки за кордон, користується транспортними засобами преміум класу, що свідчить про його високий рівень життя за змогу сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 20 000,0 гривень щомісячно. Вважає розмір сплачуваних відповідачем аліментів недостатніми для належного утримання дитини, у зв`язку із чим змушена була звернутись з даним позовом до суду.

Позовна заява поступила до суду 29.01.2026 року.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 02.02.2026 року, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач з позовом не погодився та 19.02.2026 року подав відзив на позовну заяву, долучивши докази його направлення позивачу. Вважає, позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Вказує, що до матеріалів справи не долучено доказів, які б підтверджували відвідування сином спортивних занять та факту проведення додаткових занять із репетиторами по вивченню іноземних мов, водночас зазначає, що такі витрати є додатковими витратами на утримання дитини. З огляду на суму аліментів, яку позивач просить стягнути із відповідача та враховуючи обов`язок сторін в рівних частинах утримувати сина, позивачем не доведені витрати на утримання спільного сина у розмірі 40 000,0 гривен. Водночас відповідач зазначає, що у період з квітня 2016 року по травень 2025 року аліменти сплачуються ним сумлінно та беззастережно щомісячно в повному обсязі, заборгованість по сплаті таких відсутня, більше того, відповідач сплатив аліменти у розмірі 250 530,25 гривень, що значно перевищує розмір визначений рішенням суду. Додатково повідомляє, що він є інвалідом II групи та має на утриманні ще одного сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову.

Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористалася.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Діденко К.А. позов підтримала з мотивів викладених в ньому, просила вимоги такого задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився без поважних причин, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Заяву чи клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та додані до неї письмові документи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 03.01.2012 року (а.с.15).

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 17.07.2018 року у справі №463/5881/16-ц, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Шевченківська районна в місті Києві державна районна адміністрація, Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради про визначення місця проживання дитини; зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради про визначення місця проживання дитини, визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_1 .

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 04 жовтня 2017 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27.04.2016 року та до досягнення дитиною повноліття. Постановою Апеляційного суду Львівської області від 07.06.2018 року, рішення Личаківського районного суду м.Львова змінено в частині визначення розміру аліментів на 1/20 частку заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27.04.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 22.07.2025 по справі №463/2418/25, в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на дитину – відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 03.12.2025, апеляційну скаргу ОСОБА_5 , представника ОСОБА_1 , залишено без задоволення, а рішення Личаківського районного суду міста Львова від 22 липня 2025 року - без змін.

Із матеріалів позову також встановлено, що дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжує проживати з матір`ю – ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні.

Доводи позивача свідчать, що розмір аліментів на даний час є недостатнім для утримання дитини, що зумовлено витратами на навчання у приватній школі, додатковими заняттями спортом та заняттями із репетиторами необхідними йому для кращого вивчення іноземних мов.

Згідно ст. ст. 7, 155 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст. 51 Конституції України).

У силу вимог ч. 9 ст. 7 Сімейного кодексу України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Так, ст. 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Позивач звернулася до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів, які стягуються на підставі постанови Апеляційного суду Львівської області від 07 червня 2018 року у справі №463/2032/16-ц, а саме з аліментів у розмірі 1/20 частки доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 20 000,0 гривень. Як на підставу позову вказує на те, що на даний час розмір раніше стягнутих аліментів є недостатнім, не відповідає необхідним витратам на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в силу віку та його потреб.

Апеляційний суд Львівської області в своїй постанові від 07.06.2018, змінуючи Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 04 жовтня 2017, зазначив, що "Судом встановлено, що згідно податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця загальна сума доходу відповідача від зайняття підприємницькою діяльністю з 2015 рік становить 1 374 385,70 грн. (т.2 а.с.188). Відповідно до поданої довідки ПАТКБ Приватбанку від 16.05.2016 року обіг коштів ФОП ОСОБА_2 за період 01.01.2015 по 31.12.2015рр. становить 1 277 229.91 грн. (т.2 а.с.187). Виходячи з аналізу наявних у справі доказів щодо їх достовірності, допустимості кожного окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності та у відповідності до вимог ст. 183 СК України; колегія суддів та з врахуванням встановлених в ході розгляду обставин справи приходить до висновку проте, рішення суду слід змінити в частині визначення розміру аліментів та розмір аліментів, який підлягає стягненню слід зменшити з 1/3 до 1/20 частки заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 27 квітня 2016 року (з часу пред`явлення позову) і до досягнення дитиною повноліття. При цьому дитина сторін буде захищеною та буде отримувати належне утримання від батька, що гарантовано як нормами національного так і норами міжнародного законодавства, які наведено вище."

Крім цього, Львівський апеляційний суд в своїй постанові від 03.12.2025, залишаючи без змін Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 22 липня 2025, зазначив, що "В самій апеляційній скарзі стверджується, що суд не дав належної оцінки тому, «що відповідач задекларував мільйонні доходи, як фізична особа-підприємець, зокрема: 2022 рік – 3 813 702, 88 грн; 2023 рік – 5 001 500, 14 грн; 2024 рік – 5 684 074, 27 грн.». Як стверджується матеріалами справи, джерелом інформації про наведені вище суми доходів відповідача для апелянта стали витребувані судом першої інстанції з Державної податкової служби України відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу (а.с. 82-87). 1/20 частка (яка підлягає до стягнення з відповідача в якості аліментів у відповідності до постанови Апеляційного суду Львівської області від 07 червня 2018 року) від 5 684 074 грн. 27 коп. доходу відповідача за 2024 рік (згідно даних, які наведені самим апелянтом у апеляційній скарзі) становить 284 203 грн. 71 коп., або 23 683 грн. 64 коп. на місяць (284 203 грн. 71 коп. : 12 місяців), що у 7,4 рази перевищує законодавчо встановлений на 2025 рік прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років (3 196 грн.), а саме до цієї вікової категорії відноситься син сторін ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ). В той же час, 1/4 частка (вимога про встановлення якої і є предметом позову) від згаданих вище 5 684 074 грн. 27 коп. доходу відповідача за 2024 рік становить 1 421 018 грн. 57 коп., або 118 418 грн. 212 коп. на місяць, що аж ніяк не відповідає (з урахуванням призначення аліментів на утримання малолітньої дитини) засадам справедливості, добросовісності та розумності (стаття 3 ЦК України)."

Однак, державниим виконавцем застосовується інший метод нарахування аліментів, не зважаючи на задекларовані відповідачем високі доходи. Тобто, нарахування аліментів не здійснюється в часті від задекларованих доходів, такий вид розрахунку не застосовується.

Враховуючи те, що відповідач є ФОП та декларує дані доходи як ФОП, то державним виконавцем розрахунок алімінтів проводиться на підставі ч.2 ст. 195 СК України.

Відповідно до ч.2 ст. 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах, складеного державним виконавцем станом на 15.01.2026 року, за 2024 рік - сума аліментів, що підлягає до стягнення становить 1598 грн. щомісячно; за 2025 рік - сума аліментів, що підлягає до стягнення становить в середньому1760 грн. щомісячно. При цьому, відповідачем аліменти сплачуються хаотично, не щомісячними платежами, а на власний розсуд, за наступною схемою оплати: в жовтні 2022 року перераховано 20000 грн; в березні 2023 року - 5000 грн., в лютому 2025 року - 50000. Після лютого 2025 року більше платежів не здійснено.

Відповідно до ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня –3512 гривень.

У силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до принципу №4 Декларації прав дитини – дитині мають належати права: на здорове зростання і розвиток, на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

Аналогічні положення закріплені частиною першою ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний, моральний розвиток.

Згідно ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.ст. 181,192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно якою вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

У відповідності до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зміну розміру та способу стягнення аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і чи ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності сторін – одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

З врахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, те що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до забезпечення прав дитини на утримання від матерів відповідно до положень Закону.

Суд вважає, позивачем доведено факт того, що порядок стягнення аліментів, що визначений рішенням суду на даний час не забезпечує належне матеріальне утримання дитини, так як в силу свого віку та потреб ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , потребує більше витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту та інше. Визначений судом спосіб стягнення у частці від доходу відповідача не відповідає на даний час потребам дитини і не відповідає належному утриманню, яке батько може надавати, враховуючи доходи останнього, що гарантовано як нормами національного так і норами міжнародного законодавства.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання сина, суд враховує те, що відповідач є працездатною людиною, фізичною особою-підприємцем, являється керівником та засновником, кінцевим бенефіціарним власником ряду підприємств, та має стабільний високий дохід, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, змінити порядок стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 12 000,0 гривень щомісячно, що на переконання суду буде достатнім для забезпечення належних потреб дитини відповідного віку. При цьому, судом враховано обов`язок позивача утримувати сина, наявність у відповідача на утриманні іншої дитини.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти необхідно стягувати з позивача, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 665,60 гривень пропорційно розміру задоволених позовних.

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі постанови Апеляційного суду Львівської області від 07 червня 2018 року у справі №463/2032/16-ц, а саме з аліментів в розмірі 1/20 частки його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з «27» квітня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття, та:

стягувати аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в твердій грошовій сумі в розмірі 12 000,0 (дванадцять тисяч) гривень, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, з щорічною індексацією відповідно до закону.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1331,20 гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга позивачем протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Суддя С.Й. Яворський