Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №943/293/26 — Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №943/293/26

Провадження № 2-а/943/21/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2026 року

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Журибіда Б. М.

при секретарі Пирка В.М.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, -

встановив :

ОСОБА_2 звернувся до суду з означеним позовом. Мотивує тим, що постановою № 856 за справою про адміністративне правопорушення від 03.10.2025 року винесеної тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 , позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, за те, що будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) для уточнення даних на 03.07.2025 року на 14:00 год, не прибув у вказаний в повістці день та час у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таку вважає незаконною, винесеною відносно Позивача без належних правових підстав. Так, під час розгляду адміністративних матеріалів та відомостей в ЄДРПВР позивач перебував в розшуку по причині неприбуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені у повістці № 4118560 від 23.06.2025 року до ІІ-го відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточненні облікових даних. Поштове повідомлення повернулось на адресу ІІ-го відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою поштового оператора про відсутність адресата за адресою місця реєстрації та проживання. Справу було призначено до розгляду на 03.10.2025 року на 11:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , на розгляд справи позивач не прибув, поважних причин неприбуття не повідомив. Однак в 2017 році Шевченківською міжрайонною МСЕК м. Львів позивачу було встановлено III групу інвалідності. В подальшому така бюла продовжена, зокрема 30 вересня 2025 року рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, було встановлено III групу інвалідності за загальним захворюванням до 01.10.2027 року. На підставі цього позивачем 03.10.2025 року, було подано заяву до відповідача про надання відстрочки з долученням копій всіх необхідних підтверджуючих документів та отримав відстрочку до 09 жовтня 2026 року. Відтак, зважаючи на те, що 03.10.2025 року перебував у приміщенні ІІ-го відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 (момент складання та винесення оскаржуваної постанови), не знав та не був повідомлений про розгляд справи про вчинення мною адміністративного правопорушення. Крім того, ні копії протоколу ні копії вищевказаної постанови ніхто з посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 мені не надавав, поштовою кореспонденцією вказані документи позивачу не надходили. За таких обставин позивач вважає, що відповідач притягнув його до адміністративної відповідальності за відсутності передбачених законом умов, а відтак просить оскаржувану постанову відповідача скасувати, стягнути з відповідача в користь позивача суму сплаченого судового збору.

Позивач в судове засідання не з`явився, забезпечив явку представника адвоката Діжака М.Л., який позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просить такі задоволити повністю, дане засідання проводити без застосування засобів звукозапису, про що подав письмове клопотання.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Подав відзив на позов, просить відмовити у задоволенні позову, з мотивів, викладених у відзиві.

Враховуючи вимоги ч. 3 п. 1 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних доказів.

Враховуючи клопотання представника позивача, на підставі ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Диспозицією частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу п`ятнадцятого статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Судом встановлено наступні обставини.

Так, 03 жовтня 2025 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 (надалі - Відповідач) винесено постанову № 856, якою ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі17000,00 гривень.

В такій зазначено, що 25 вересня 2025 року, оператором групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_5 солдатом ОСОБА_4 відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП за те, що останній, будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) для уточнення даних на 03.07.2025 року на 14:00 год, не прибув у вказаний в повістці день та час у ІІ-й відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час розгляду адміністративних матеріалів та відомостей в ЄДРПВР позивач, порушивши військовий облік, перебував в розшуку по причині неприбуття за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені у повістці №4118560 від 23.06.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточненні облікових даних. Своїми діями порушив пункт 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Поштове повідомлення повернулось на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою поштового оператора про відсутність адресата за адресою місця реєстрації та проживання.

Справу було призначено до розгляду на 03.10.2025 року на 11:00 год в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак позивач на розгляд справи не прибув, поважних причин неприбуття не повідомив. На час розгляду справи заяв та клопотань не подав.

Позивач, як військовозобов`язаний, перебуває на обліку в ІІ-му відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 з 2014 року ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ).

В 2017 році Шевченківською міжрайонною МСЕК м. Львів ОСОБА_2 встановлено III групу інвалідності.

30 вересня 2025 року рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів ОСОБА_2 встановлено III групу інвалідності за загальним захворюванням до 01.10.2027 року.

Позивач 03.10.2025 року подав заяву в ІНФОРМАЦІЯ_7 про надання відстрочки у зв`язку з інвалідністю, отримав таку відстрочку до 09 жовтня 2026 року.

Крім того, 03.10.2025 року перебував у приміщенні ІІ-го відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , не знав та не був повідомлений про розгляд справи про вчинення оскаржуваного адміністративного правопорушення.

Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов`язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543/зі змінами та доповненнями згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11.04.2024).

За визначенням абзацу 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.

Відтак, з цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

У відповідності до частини 1 статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно з частиною 3 статті 22 Закону №3543-XII, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, в особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до п. 27 даного Порядку під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Пунктом 28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

У повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Відповідно до підпункту 1 п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

Так, до відзиву на позов відповідачем долучено конверт з трекінгом поштового відправлення «Укрпошта 0610263386038».

З наданих представником позивача письмових доказів, зокрема скріну про інформацію перевірки статусу відстеження відправлення, конверт з повісткою, як поштове відправлення з повісткою № 4118560 від 23.06.2025 року на ім`я ОСОБА_2 , за вказаним вище трекінгом – «дані про відправлення за номером 0610263386038 на даний час відсутні, оскільки не зареєстровані в системі».

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом встановлено, що відповідачем винесено повістку № 4118560 від 23.06.2025 року на ім`я ОСОБА_2 , сформовано поштове відправлення, однак згідно інформації перевірки статусу відправлень Укрпошти дані про відправлення за номером 0610263386038 відсутні, тобто даний конверт з повісткою не відправлений адресату.

Так, диспозиція ч.3 ст.210 КУпАП встановлює склад правопорушення, а саме: порушення військовозобов`язаними правил військового обліку, вчинене в особливий період.

Об`єктивна сторона виражається у порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

З наявних же у матеріалах справи доказів випливає, що при винесенні оскаржуваної постанови не було дотримано вищевказаних приписів чинного законодавства, зокрема щодо встановлення всіх обставин справи.

З огляду на вищенаведене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, оцінивши належність та допустимість доказів, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому наявні правові підстави для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 03.10.2025 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Передбачено повернення судових витрат, здійснених особою у разі задоволення позову повністю або частково. Суд повинен враховувати понесені стороною судові витрати під час розгляду позову.

При поданні позову, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1331,20 гривень, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією 2.526170025.1 від 10.02.2026 року, однак сума судового збору за розгляд даної категорії справи згідно Закону України «Про судовий збір» складає 665,60 гривень. Такий слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, що відповідатиме положенню частини першої статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 245-246, 251, 268, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 72-77, 241-246, 250, 286, 295 КАС України, суд -

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 856 від 03 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення, у відповідності до ч. 4 ст. 286 КУпАП, може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 06 квітня 2026 року.

Суддя Б. М. Журибіда