Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №336/3011/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/3011/26

Провадження №: 2-о/336/194/2026

08.04.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя області у складі: головуючого судді Звєздової Н.С., за участю секретаря судового засідання Іванченко О.С., заявниці ОСОБА_1 , представника заявниці адвоката – Сімонець Є.О., заінтересованої особи – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі заяву подану в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, -

ВСТАНОВИЛА:

Представник заявниці – адвокат Сімонець Є.О., яка діє на підставі Ордеру № 1305498 та в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо тимчасового обмеження прав доньки ОСОБА_2 , яким просила вжити наступні заходи тимчасового обмеження її прав та покладення на неї обов`язків: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_2 перебувати за місцем роботи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_2 наближатися ближче, ніж на 200 метрів до ОСОБА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що заявниця ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 має сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого вона з 2025 року почала залишати самого без нагляду, змінила місце постійного проживання, виїхала разом з дитиною до м. Бровари, де винаймала кімнати у готелях, залишала дитину саму або під наглядом персоналу готелів. ОСОБА_2 постійно влаштовує конфлікти та сварки, її постійна агресивна поведінка та протизаконні дії стали підставою постійних звернень до працівників поліції, складання протоколів про адміністративні правопорушення, притягнення до адміністративної відповідальності на підставі постанов суддів Вишгородського районного суду Київської області від 13.01.2026, 19.01.2026 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 184, ч. 1 ст. 173- КУпАП.

У відповідності до Наказу Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради № 768 від 27.03.2026 малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштовано в родину бабусі ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 27.03.2026 по 27.09.2026.

Станом на сьогодні ОСОБА_2 продовжує вчиняти економічне та психологічне насильство у відношенні своєї матері - ОСОБА_1 за місцем її проживання та місцем роботи, що виражається у висловлюванні у бік матері нецензурною лайкою, звинуваченнях в тому, що ОСОБА_1 вкрала та переховує онука, погрозах фізичною розправою, шарпанням за руки, систематичним стуканням у двері та паркан за місцем проживання заявниці, переслідуванням заявниці. ОСОБА_2 поводить себе агресивно, неодноразово умисно пошкоджувала паркан та житловий будинок заявниці, малює на стінах нецензурні звинувачення, тощо. Також, ОСОБА_2 постійно дзвонить ОСОБА_1 та погрожує фізичною розправою та пошкодженням майна. Як наслідок заявниця постійно перебуває у напруженому нервовому стані. Такі дії ОСОБА_2 спричиняють їй домашнє насильство фізичного, економічного та психологічного характеру.

Відносно ОСОБА_2 було видано термінові заборонні приписи стосовно кривдника від 27.12.2025, від 29.03.2026. Даними терміновими заборонними приписами встановлено, що ОСОБА_2 вчинила домашнє насильство відносно матері ОСОБА_1 та її було обмежено в правах. Протиправна поведінка ОСОБА_2 зумовила звернення до суду з заявою про винесення обмежувального припису.

Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні просила суд задовольнити її заяву, клопотала про прослуховування аудіо запису щодо погроз її доньки ОСОБА_2 в її бік, та перегляду відеозапису, який був зроблений працівником поліції, стосовно спліквання її доньки ОСОБА_2 з бригадою психіатрів. Також додала, що у неї є сумніви щодо психічного здоров`я доньки, оскільки остання почала поводити себе агресивно після смерті свого чоловіка.

Представник заявниці – адвокат Сімонець Є.О. підтримала пояснення заявниці, клопотала задовольнити заяву повністю.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання з`явилась із запізненням на 20 хвилин. Чітких пояснень щодо обставин подій надати не змогла, оскільки перебувала у збудженому стані, надавала пояснення у підвищеному тоні, на неодноразові зауваження головуючого по справі не реагувала, її поведінка не відповідала обстановці. В результаті чого, суддею тричі було зроблено зауваження, на що ОСОБА_2 не відреагувала та продовжила поводити себе агресивно. Після чого, до зали судового засідання була викликана судова охорона та остання покинула зал.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи,наявні письмові докази, приходить до таких висновків.

Відповідно до правил ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Правовідносини, що склалися між учасниками справи регулюються спеціальним Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року за № 2229-VIII(далі Закон № 2229-VIII), а також міжнародно-правовими актами, під час вирішення такої категорії справ обов`язковому застосуванню підлягає судова практика Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 3 Закону № 2229-VIII, визначено перелік осіб на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких батьки.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).

За пунктом 7 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII обмежувальний припис стосовно кривдника це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Згідно з частиною третьою статті 26 Закону № 2229-VIII рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

У пункті 9 частини 1 статті 1 Закону №2 229-VIII визначено, що оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

Суд під час вирішення заяви про видачу обмежувального припису має надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів як заявника, так і осіб, відносно яких заявник просить видати обмежувальний припис, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження прав у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви.

Із доказів до заяви про видачу обмежувального припису долучено: копію термінового заборонувального припису від 27.12.2025 відносно ОСОБА_2 , яким зобов`язано ОСОБА_2 залишити місце проживання (перебування постраждалої особи ОСОБА_1 ; заборонено входити та перебувати в місці проживання постраждалої особи; заборонено у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на п`ять діб, копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 , копію постанови Вишгородського районного суду Київської області від 19.01.2026 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді попередження, копію постанови Вишгородського районного суду Київської області від 13.01.2026 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень, копію відповіді Вишгородського районного управління поліції, копію відповіді Відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 постійно конфліктує з різними людьми та відносно неї складено два протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП щодо вчинення домашнього насильства відносно матері ОСОБА_1 , копію наказу Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради № 768 від 27.03.2026 про тимчасове влаштування малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до родини бабусі, заявниці по справі, ОСОБА_1 .

В судовому засіданні були досліджені аудіо запис розмови ОСОБА_2 зі своєю матір`ю, заявницею по справі, ОСОБА_1 , з якого судом встановлено. що ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_1 висловлювалась нецензурними словами та погрожувала фізичною розправою.

З відеозапису подій, які зі слів адвоката та заявниці, були зроблені працівниками поліції, судом встановлено розмову у магазині ОСОБА_2 з бригадою психіатричної медичної допомоги, під час спілкування остання поводила себе агресивно, висловлювалась на адресу лікарів нецензурними словами, показувала непристойні жести, на зауваження не реагувала. Все це відбувалась в присутності малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди також мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Протидія насильству у сім`ї є одним із важливих напрямів суспільного розвитку. Вона розглядається не лише як соціальна проблема, а, насамперед, як проблема захисту прав людини і, перш за все, прав жінок. При здійсненні насильства у сім`ї відбувається порушенням прав і свобод конкретної людини, що вимагає втручання з боку держави і суспільства.

Невжиття своєчасних обмежувальних заходів щодо кривдника може призвести в подальшому до завдання шкоди здоров`ю потерпілої від насильства у сім`ї.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини у вказаній сфері, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження одного із батьків у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з батьків. Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві. Наведені висновки сформульовано у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 753/8626/19 (провадження № 61-15016св19).

Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заявниця довела, що ОСОБА_2 тривалий час вчиняє психологічне та фізичне насильство проти неї та її онука, а саме вчиняє різноманітні погрози, принижує, ображає у нецензурній формі, приїздить до неї додому з різноманітними чоловіками, намагається забрати дитину, поводить себе агресивно, все відбувається в присутності дитини, що змусило її звертатися до органів Національної поліції України з приводу фактів психологічного та фізичного насильства над нею, що підтверджується наданими відео та аудіозаписами.

Тобто заявниця надала суду доказів, на підставі яких можна зробити висновки про наявність ризиків домашнього насильства, або продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Таким чином, враховуючи, що суду надано достатні належні, допустимі, та переконливі доказів для оцінки ризиків вчинення насильства заінтересованою особою відносно заявниці, настання наслідків його вчинення, що надає правову підставу для видачі обмежувального припису, суд дійшов до висновку що заява про видачу обмежувального припису підлягає задоволенню.

Керуючись ст.4,12,13,19,95,258,259,263-265,350-1,350-8,354,355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису -задовольнити.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на три місяці.

Визначити наступні тимчасові обмеження прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким визначити заходи тимчасового обмеження її прав та покласти на неї наступні обов`язки, а саме:

- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувати за місцем роботи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ;

- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наближатися ближче, ніж на 200 метрів до ОСОБА_1 ;

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Суддя: Наталія Звєздова