Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів
Дата: 05 квітня 2026 р.
Справа: №336/8467/23
Суддя: Вайнраух Л. А.
Справа № 336/8467/23
Пр.1-кп/336/301/2026
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2026 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023087080000008 від 08.01.2023, яке надійшло до суду на підставі обвинувального акта, складеного відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мирне Пологівського району Запорізької області, громадянина України, який отримав середню спеціальну освіту, не одружений, військовослужбовця за контрактом на посаді командира 2 протитанкового взводу роти вогневої підтримки 1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , на утриманні малолітніх та інших осіб не має, інвалідності не має, адреса реєстрації за місцем проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ознаками скоєння кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -
за участі сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 , з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 та перебуваючи на посаді номера обслуги 2 гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки 1 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно, в порушення вимог Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №340 від 8 травня 1993 року, за невстановлених обставин, придбав завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія НОМЕР_3 , на його ім?я, усвідомлюючи при цьому, що є особою, яка не має права керування транспортним засобом.
Так, 07 січня 2023 року, приблизно о 21 годині 06 хвилини, ОСОБА_3 під час керування транспортним засобом «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_4 , зупинений працівниками поліції поблизу буд. 20 по вул. Іванова у м. Запоріжжя, де на вимогу працівників поліції надати документ, що посвідчує право керування транспортним засобом, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, пред?явив працівникам поліції завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія НОМЕР_3 на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане 07 жовтня 2022 року Територіальним сервісним центром МВС N8042, що виготовлений за допомогою струменевого способу друку з використанням знакодрукуючого пристрою (кольорового струменевого принтеру), який не відповідає аналогічним зразкам бланків посвідчення водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України, тим самим використав завідомо підроблений документ.
Обвинувачений під час судового провадження свою вину у вчиненнї даного правопорушення беззаперечно визнав, надав пояснення, які відповідають тим, що викладені в обвинувальному акті, підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема, дату, час, місце й спосіб скоєння правопорушення, у скоєному щиро розкаявся.
В судовому засіданні він показав суду, що є військовослужбовцем за контрактом, права керування транспортними засобами на час вчинення правопорушення та наразі не має. Так, дійсно, 07 січня 2023 року, точний час не пам`ятає, він керував транспортним засобом «BMW», д.н.з. НОМЕР_4 , був зупинений працівниками поліції. Місце зупинки, вказане у обвинувальному акті, визнає. Так, на вимогу працівників поліції надати документ, що посвідчує право керування транспортним засобом, розуміючи, що отримав посвідчення водія в порушення порядку, передбаченого чинним законодавством, пред?явив працівникам поліції завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія НОМЕР_3 на його ім?я. Дане посвідчення отримав у 2022 році через знайомих в автошколі.
Враховуючи думку учасників кримінального провадження, судом визнано за можливе провести розгляд провадження із застосуванням норми ч.3 ст.349 КПК України в судовому засіданні, а саме, за згодою всіх учасників судового провадження, судом не досліджувався повний обсяг доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, оскільки вони ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, що його позиція є добровільною та істинною, а також ОСОБА_3 роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. Крім того, обвинуваченим подано відповідну заяву, підтвердив під час судового засідання, що зміст ч.3 ст.349 КПК України йому зрозумілий.
Відповідно до встановленого порядку судового розгляду кримінального провадження судом досліджено визначений обсяг доказів, а саме, надані стороною обвинувачення письмові докази на підтвердження процесуальних витрат, а також матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, крім того, здійснено допит обвинуваченого.
Дослідивши визначений обсяг доказів та надавши їм належну оцінку, вислухавши покази обвинуваченого, суд вважає, що його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) при вище викладених обставинах повністю доведена, а дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа .
Під час призначення покарання обвинуваченому суд враховує такі обставини.
За змістом ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Так, згідно зі ст.12 КК України, діяння, передбачене ч.4 ст.358 КК України віднесено до кримінальних проступків.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, визнається щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання особі відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
Також суд враховує й відомості про особу обвинуваченого, який на час вчинення порушення раніше не судимий, під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є військовослужбовцем за контрактом, має позитивну службову характеристику.
За результатами розгляду справи, беручи до уваги тяжкість та фактичні обставини вчиненого правопорушення, вищенаведені чинники, форму вини та мотиви вчиненого, відсутність тяжких наслідків, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому за вчинення кримінального проступка, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, покарання у виді штрафу.
Оскільки обвинувачений має постійний дохід, призначення даного покарання у виді штрафу, на переконання суду, є найбільш доцільним. Визначення штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до санкції ч.4 ст.358 КК України буде необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень, тобто, відповідає меті, передбаченій ст.50 КК України, із дотриманням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини та щиро покаявся у скоєному, тому підстав для призначення інших видів покарання, які є більш суворими з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення (проступок) (пробаційний нагляд та обмеження волі), судом не встановлено.
Достатніх підстав для застосування при призначенні покарання положень ст.69 КК України під час розгляду справи не встановлено.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, внаслідок вчинення кримінального правопорушення шкода не завдана.
Заходи забезпечення кримінального провадження, які потребують вирішення на стадії ухвалення вироку, зокрема, запобіжні заходи, під час досудового розслідування застосовані не були.
Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні складають 1 510,24 гривень та підтверджені довідкою про витрати, а саме, за проведення судової експертизи (висновок експерта №СЕ-19/108-23/329-ДД).
На підставі ч.2 ст.124 КПК України, враховуючи ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у вказаній вище сумі.
Суд вважає за необхідне вирішити питання щодо речових доказів по справі з урахуванням положень ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 100, 118, 349, 369-371, 373-374, 376, 392, 394, 395 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.4 ст.358 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).
Речовий доказ – бланк посвідчення водія серії НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_3 , що зберігається у матеріалах кримінального провадження, - знищити.
Речовий доказ – картку пам`яті MicroSD чорного кольору, що зберігається у матеріалах кримінального провадження, - залишити в справі.
Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь держави процесуальні витрати на проведення судової експертизи у сумі 1 510,24 гривень (одна тисяча п`ятсот десять гривень 24 копійки).
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 цього Кодексу.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Роз`яснити право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку проголосити його резолютивну частину з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua