Вирок від 07 квітня 2026 р. у справі №337/594/24 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 рокуСправа № 337/594/24 Номер провадження 1-кп/337/50/2026

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

представника потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Вищетарасівка, Томаківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, який має повну середню освіту, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та перебуваючи на посаді механіка - водія 1-го самохідного артилерійського взводу 3-ї самохідної артилерійської батареї 1-го самохідного артилерійського дивізіону, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , приблизно о 21:30 годині 31 грудня 2023 року, знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з потерпілою ОСОБА_6 , маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень, наніс приблизно 10 ударів руками та ногами по голові, тулубу та кінцівкам потерпілої ОСОБА_6 .

Внаслідок умисних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді садна лівої ділянки очної ямки, синців правої поперекової ділянки, лівого стегна, крововилив слизової оболонки слизової оболонки нижньої губи праворуч, які самі за собою, згідно висновку судового медичного експерта кваліфікуються як легке тілесне ушкодження.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Позиція сторони захисту.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив суду, що 31.12.2023 року приблизно о 21:30 годині він перебував із своєю колишньою дружиною ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_3 . У них відбулась сімейна сварка, в ході якої він наніс їй близько 10 ударів в різні частини тіла. Куди саме він не пам`ятає. Тілесних ушкоджень він не побачив у потерпілої, оскільки одразу пішов з квартири. На наступний день він зустрівся з потерпілою в поліції, вибачився перед нею.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

1.Окрім повного визнання своєї вини ОСОБА_4 , винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення підтверджують наступні зібрані по кримінальному провадженні та досліджені в судовому засіданні докази.

2. Протокол огляду місця події квартири АДРЕСА_3 .

3. Висновок експерта №3п від 01.01.2024 року судово-медичної експертизи, за якою:

- садно лівої ділянки очної ямки; синці правої поперекової ділянки, лівого стегна; крововилив слизової оболонки слизовій оболонці нижньої губи праворуч у гр. ОСОБА_6 самі за собою кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження ;

- тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмета (предметів);

- давність утворення ушкоджень не суперечить терміну, зазначеного в обставинах справи;

- діагноз «Забій м`яких тканин ділянки лівого плеча, лівої лопатки та грудної клітки зліва. Пошкодження зв`язкового апарату лівого плечового суглоба» об`єктивними відомостями наданими для проведення експертизи не підтверджено.

4. Протокол огляду від 02.01.2024 року мобільного телефону Iphone 11 Pro у корпусі білого кольору, який знаходиться у розбитому стані, та паспорту на ім`я ОСОБА_6 , який також пошкоджений.

5. Протокол слідчого експерименту від 25.01.2024 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_3 показала місце, де обвинувачений наніс їй близько 10 ударів.

6. Протокол слідчого експерименту від 30.01.2024 року, в ході якого свідок ОСОБА_7 в квартирі АДРЕСА_3 показала місце, де ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 удари руками та ногами.

7. Інші документи, надані стороною обвинувачення, такі як процесуальні рішення, які вирішують певні процедурні питання досудового розслідування, встановлюють чи визначають певні процесуальні статуси, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, судом не оцінюються як докази на підтвердження обставин пред`явленого обвинувачення.

8. Вивчивши і дослідивши кожний доказ окремо з точки зору належності та допустимості, і в сукупності, з точки зору всебічності, достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що вони підтверджують винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Тому, при встановлених обставинах, оцінивши зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.125 КК України, в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження ОСОБА_6 .

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують покарання, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, під наглядом у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Суд враховує соціальний статус обвинуваченого, який не одружений, дітей на утриманні не має, є військовослужбовцем, має позитивну характеристику з місця проходження військової служби.

Суд враховує позицію представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 , який просив суд призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією статті.

При призначенні покарання, суд враховує, що на час ухвалення вироку сплинув строк притягнення до кримінальної відповідальності, який згідно п.1 ч.1 ст.49 КК України складає два роки.

Проте, суд двічі – 20.02.2025 року та 28.07.2025 року оголошував ОСОБА_4 у розшук, що відповідно до ч.2 ст.49 КК України є підставою для зупинення перебігу давності у зв`язку із ухиленням обвинуваченого від суду.

Отже ОСОБА_4 не підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із спливом строків давності.

Із врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді штрафу, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Представник потерпілої ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 заявив цивільний позов до ОСОБА_4 . Посилається на те, що потерпілій спричинені тілесні ушкодження, на лікування яких вона витратила 7072,10 грн.

Крім того, їй була заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює у 30 000 гривень. Вона отримала фізичний біль, перебувала у стресовому стані, перенесла психічне та душевне потрясіння. Проходила тривале лікування. Не отримала жодної допомоги та вибачення від обвинуваченого.

Просить суд:

-стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 7072,10 грн., моральну шкоду в сумі 30 000 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 5450 грн.

Обвинувачений ОСОБА_4 визнав позовні вимоги частково. Пояснив, що не заперечує проти відшкодування витрат на лікування в сумі 7072,10 грн. Просив врахувати суд, що він сплатив потерпілій шляхом грошового переказу 4980 грн в рахунок відшкодування витрат на лікування. Заперечує проти стягнення з нього моральної шкоди, вважає, що потерпіла не зазнала душевних страждань. Також заперечує проти стягнення з нього витрат на правничу допомогу.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Заподіяння майнової шкоди потерпілій підтверджують надані суду медичні документи, які підтверджують лікування від отриманих тілесних ушкоджень та квитанції про сплату витрат на лікування в сумі 7072,10 грн.

Суд приймає в якості доказу часткового відшкодування заподіяної шкоди квитанцію про сплату суми в розмірі 4980 грн. на банківську картку ОСОБА_6 . Представник потерпілої підтвердив отримання нею цих коштів, та просив відняти цю суму від майнової шкоди, заявленої до відшкодування.

Тому суд стягує з обвинуваченого 2092,10 грн. майнової шкоди, витраченої на лікування.

Щодо моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода, крім іншого, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Суд вважає доведеним наявність безпосереднього зв`язку між діями ОСОБА_4 та завданою потерпілій ОСОБА_6 моральній шкоді, оскільки внаслідок протиправних дій обвинуваченого вона отримала тілесні ушкодження, через що зазнала фізичного болю та страждань і лікувалась від отриманих травм, змушена була змінити свій уклад життя.

Враховуючи принципи пропорційності, законності, виваженості, розумності та справедливості, а також моральні страждання, які зазнана потерпіла від кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого в сумі 10 000 грн.

Суд задовольнив позовні вимоги частково на суму 12092,10 грн., від заявлених 37072,10 грн., тобто 32,62% від позовних вимог.

У зв`язку із цим, суд покладає на обвинуваченого витрати на правничу допомогу, яку надав потерпілій адвокат ОСОБА_5 , пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1777,79 грн. (32,62% від 5450 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесяти) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , майнову шкоду в сумі 2092,10 гривень, моральну шкоду в сумі 10 000 гривень, витрати на правничу допомогу в сумі 1777,79 гривень, а всього стягнути 13 869 гривень 89 копійок.

Речові докази:

-мобільний телефон Iphone 11 Pro у корпусі білого кольору та паспорт на ім`я ОСОБА_6 , передані на відповідальне зберігання потерпілій, - залишити їй за належністю.

Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення через Хортицький районний суд м. Запоріжжя.

Суддя: ОСОБА_1