Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №299/973/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи позовного провадження

Дата: 06 квітня 2026 р.

Справа: №299/973/26

Суддя: Надопта А. А.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/973/26

Номер провадження 2/299/467/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07.04.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Надопта А.А., з участю секретаря судового засідання Стрижак О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Виноградів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Тамари Миколаївни, Виноградівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Бобик В.К., звернулась в суд з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Тамари Миколаївни, Виноградівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

Просить виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №90075, вчинений 22.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, визнати таким, таким, що не підлягає виконанню.

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним.

22.12.2021 року, Солонець Тамарою Миколаївною, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинений виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №90075 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №750983056 від 26.07.2018 укладеного між ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Позивачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТзОВ «Фінпром Маркет» у загальній сумі 4052 грн. 80 коп. 04.04.2025 року.

Державним виконавцем Виноградівського відділу ДВС у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Закала А.І. відкрито виконавче провадження №77708784 на підставі виконавчого напису, який зареєстровано в реєстрі за №90075, вчинений 22.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною. Згідно вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Фінпром Маркет" боргу розміром 4052,80 грн.

Позивачка вважає такий виконавчий напис незаконним і звернулася до суду.

В судове засідання позивачка та її представник, адвокат Бобик В.К. не з`явились, подали письмову заяву про підтримання вимог заявленого позову та просили суд такі задоволити.

В судове засідання представник ТОВ «Фінфром Маркет» не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності відповідача суду не надано, відзив не надано, а тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності.

В судове засідання треті особи: приватний виконавець Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., представник державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.

На підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду, позивачка ОСОБА_1 визначила спосіб для відновлення порушеного права, шляхом визнання виконавчого напису від 22.12.2021 року за реєстровим №90075, що вчинений приватний виконавцем Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., таким, що не підлягає виконанню.

Судом встановлено, що 22.12.2021 року, Солонець Тамарою Миколаївною, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинений виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №90075 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №750983056 від 26.07.2018 укладеного між ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Позивачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТзОВ «Фінпром Маркет» у загальній сумі 4052 грн. 80 коп. 04.04.2025 року.

Державним виконавцем Виноградівського відділу ДВС у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Закала А.І. відкрито виконавче провадження №77708784 на підставі виконавчого напису, який зареєстровано в реєстрі за №90075, вчинений 22.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною. Згідно вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФінпромМаркет" боргу розміром 4052,80 грн.

Договір №750983056 від 26 липня 2018 року укладено з гр. ЧЕЙТЕШ, а прізвище позивачки « ОСОБА_3 », відповідно і у виконавчому написі дані Позивача, а саме її прізвище зазначено невірно « ОСОБА_4 ». Ніяких повідомлень про те, що ТОВ «Фінпром Маркет» стало правонаступником прав та обов`язків якоїсь фінансової установи за отриманим позивачкою кредитом, вона не отримувала.

У зв`язку з не інформуванням Позивача про стан розрахунків за кредитним договором вона була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «Фінпром Маркет», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення. Крім того, відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №1864/6 від 22 грудня 2021 року «Про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Тамари Миколаївни» зупинено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Тамари Миколаївни з 22 грудня 2021 року у зв`язку з необґрунтованою відмовою приватного нотаріуса від надання Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ) документів для перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання правил нотаріального діловодства, що підтверджується копією наказу Міністерства Юстиції України

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 затверджений Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України яким повинен керуватись нотаріус.

Пунктом 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999р. №1172.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999р. №1172, станом на момент вчинення виконавчого напису складався з пункту «1» та містив наступну вимогу:

«Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами1. Нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.»

Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Таким чином, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.

З огляду на викладене, на день вчинення виконавчого напису, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, не передбачала можливість вчинення виконавчого напису на основі кредитного договору, який нотаріально не посвідчений.

Як зазначено у оскаржуваному виконавчому написі, цей напис вчинено 15.07.2021р. відповідно пункту 2 (недіючий пункт, який втратив чинність 22.02.2017р. за рішенням суду), а не п.1 Переліку документів, що є порушенням статті 87 Закону України «Про нотаріат» та глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, на підставі якого вчинявся оскаржуваний виконавчий напис, для одержання виконавчого напису про звернення стягнення на заставлене майно подаються:

1) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

2) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З отриманих матеріалів вбачається, що виконавчий напис від 15.07.2021р. був вчинений на підставі кредитного договору. На кредитному договорі підписи нотаріально не посвідчувались, у зв`язку з цим нотаріусу нотаріально посвідчена угода не подавалась.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета- заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, є порушенням вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат». Постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999, а тому такий виконавчий напис виконанню не підлягає.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання банком або фінансовою установою письмової вимоги боржнику про усунення порушень.

Постановою Пленуму ВСУ від 31 січня 1992 року № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчинені» у пункті 13 роз`яснено, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими спеціальним нормативним актами з цього приводу, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності, не минув цей строк.

Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора.

Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувана з підписом боржника про його отримання.

Оскільки позивачка не отримувала письмової вимоги, банком така не надсилалась і приватному нотаріусу, не було надано письмової вимоги про погашення заборгованості, а також доказів на підтвердження отримання позивачкою такої письмової вимоги з попередженням про вчинення виконавчого напису у випадку непогашення заборгованості. Нотаріусу відомості про отримання боржником вказаного повідомлення-вимоги надані не були.

Навіть при імовірному пред`явленні оригіналу кредитного договору, чи засвідченої стягувачем виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості, такі документи не входять до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Зазначені документи не можуть підтвердити безспірність заборгованості позивача перед відповідачем.

Так само розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов`язання позивача по кредиту, процентах річних та пені, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону.

Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому написі відповідачем якщо і здійснювався, то одноособово, без урахування думки та позиції Позивача. Такий розрахунок не може відповідати дійсній сумі заборгованості. Будь-який розрахунок, підготовлений працівниками фінустанови, може бути тільки відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог Відповідача до Позивача. У зв`язку із відсутністю документів, підтверджуючих безспірність його заборгованості перед стягувачем, нотаріусом було допущено грубе порушення норм права, що регулюють порядок та підстави для видачі виконавчого напису, що є безсумнівною підставою для визнання виконавчого напису №90075 від 22.12.2021 року таким, що не підлягає виконанню.

Жодним належним банківським документом не підтверджено заборгованості на суму 4052,80 грн. станом на день видачі виконавчого напису.

Тому сума заборгованості не є безспірною та не підлягає стягненню на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

За нормами ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.11.2020р. у справі №761/46977/18 зазначено наступне: «Відповідно до ч.З ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав. У ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору. Системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому ст.5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів. Отже, ст.5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить норми про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, визначив, що ця пільга надається з метою захисту споживачами їх порушених прав.

Крім того, згідно з позицією Верховного Суду, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі №826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону, повно та всебічно з`ясувавши вищевказані обставини, які стосуються предмету доказування, та оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами у справі доказів суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ТОВ «Фінпром Маркет» судовий збір в розмірі 3028 грн. в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.4, 5, 12, 13, ст.76, 77, 258-265, 280-282, 354 ЦПК України, Суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №90075, вчинений 22.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 на користь ТзОВ «Фінпром Маркет» у розмірі 4052 гривні 80 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», (ЄДРПОУ:43311346, 08200, м.Ірпінь вул.Стельмаха,9А офіс,204 Київської області), судовий збір в сумі 3028 грн. в дохід держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Надопта А. А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua