Суд: Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконна порубка лісу
Дата: 02 квітня 2026 р.
Справа: №130/1079/26
Суддя: Порощук П. П.
1-кп/130/191/2026
130/1079/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.04.2026 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійною технічною освітою, не працюючого, не одруженого, військовозобов`язаного, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.246 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020130000097 від 08.03.2026,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В С Т А Н О В И В:
06.03.2026 близько 10:00 год., ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконну порубку лісу полезахисній лісовій смузі, що межує із земельною ділянкою, яка має кадастровий номер: 0521085800:03:004:0031, яка розташована за межами села Станіславчик (Станіславчицької територіальної громади), Жмеринського району, Вінницької області, вирішив здійснити незаконну порубку сироростучих дерев.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , попередньо попросивши про допомогу ОСОБА_5 , який не був обізнаний в правомірності дій ОСОБА_3 , діючи з корисливим мотивом, не маючи відповідних лісорубних квитків, якими б надавався дозвіл на проведення лісорубних робіт, в порушенні вимог п.п. 2, 3 «Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» під № 761 від 23.05.2007, перебуваючи на вищевказаному відрізку захисного лісового насадження за допомогою бензопили марки «Stihl» моделі «МS180», оранжевого кольору здійснив незаконну порубку 3 дерев шляхом відокремлення сироростучих стовбурів до ступеня припинення їх росту, а саме: три дерева породи «Дуб» із діаметрами в районі пнів 68 см - 1 шт., 58 см - 1 шт. та 52 см - 1 шт.
Після цього, 07.03.2026 приблизно о 06:30 год. ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5 , за допомогою трактору «МТЗ-40», без державного номерного знаку, синього кольору, із під`єднаним до нього одновісним напівпричепом відкритого типу без державного номерного знаку, завантаживши незаконно зрубану деревину та перевіз її польову ділянку, яка розташована поблизу вулиці Молодіжна (Пушкіна) села Станіславчик Жмеринського району Вінницької області, де її залишив та зберігав для власних потреб.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/120-26/3460-ФХЕД від 17.03.2026 загальний розмір екологічного збитку, внаслідок самовільної порубки зазначених дерев становить 93910,69 гривень, що більш ніж в 20 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, тобто в незаконній порубці дерев у захисних лісових насадженнях, перевезенні, зберіганні незаконно зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду.
Виходячи з аналізу норм ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, в тому числі: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України).
Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Виходячи з аналізу ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.6 ст.22 КПК України).
Суд створив необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи допитаним під час судового розгляду, в повному обсязі визнав свою провину в інкримінованому йому злочині, який передбачений ч.1 ст.246 КК України і викладений в обвинувальному акті від 31.03.2026 року, щиро розкаявся, просив його суворо не карати. Суду показала, що злочин вчинив за обставин, викладених вище, а саме 06.03.2026 року біля 10:00 год. вирішив зрізати кілька дерев для ремонту підлоги у сараї біля худоби, що межує із земельною ділянкою, яка розташована за межами села Станіславчик, Жмеринського району, Вінницької області, попередньо попросивши про допомогу ОСОБА_5 , який не знав правомірності дій ОСОБА_3 ..Тоді перебуваючи на вищевказаному відрізку захисного лісового насадження за допомогою бензопили марки «Stihl» моделі «МS180», вони здійснили незаконну порубку 3 дерев породи «Дуб» із діаметрами в районі пнів 68 см - 52 см.
Після цього, 07.03.2026 приблизно о 06:30 год. ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5 , за допомогою трактору «МТЗ-40», із під`єднаним до нього одновісним напівпричепом відкритого типу без державного номерного знаку, завантаживши зрубану деревину перевзли на польову ділянку, яка розташована поблизу вулиці Молодіжна села Станіславчик Жмеринського району Вінницької області, де і залишили та зберігав для власних потреб.
Виявляє жаль з приводу вчиненного ним злочину, просив вибачення у представника потерпілого запевнила суд, що готовий нести покарання за вчинений злочин і в подальшому не вчинятиме кримінальних правопорушень.
Прокурор Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_4 вважає за можливе не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і здійснювати судовий розгляд на підставі ч.3 ст.349 КПК України.
Представник потерпілого Державної екологічної інспекції у Вінницькій області ОСОБА_6 під час проведення підготовчого судового засідання подала письмову заяву, згідно якої просила підготовче судове засідання та судове засідання проводити у її відсутність, тому як участі приймати не бажає. Цивільний позов заявляти не бажає. З приводу міри покарання обвинуваченого покладалася на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою провину в інкримінованому йому злочині, який передбачений ч.1 ст.246 КК України і викладений в обвинувальному акті від 31.03.2026 року, та беручи до уваги думки прокурора ОСОБА_7 , представника потерпілого ОСОБА_6 , викладену в заяві поданій до суду, обвинуваченого ОСОБА_3 , за згодою учасників судового розгляду, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з`ясував, чи правильно обвинувачений ОСОБА_3 розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються. Сумнівів щодо добровільності та істинності його позиції у суду немає.
Суд також роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_3 , , що при таких обставинах він позбавляється права оскаржити ці обставини справи у апеляційному порядку.
Переконавшись у добровільності позиції учасників судового розгляду, а також в тому, що вони усвідомлюють неможливість оскаржити обставини, встановлені під час досудового розслідування, в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про судовий розгляд кримінального провадженні за правилами ч.3 ст.349 КПК України.
За таких обставин, виходячи з аналізу обвинувального акту, допитавши обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, що характеризують його особу, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті від 31.03.2026 року, доведена повністю.
Отже, суд вважає доведеним, що ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.246 КК України, тобто в незаконній порубці дерев у захисних лісових насадженнях, перевезенні, зберіганні незаконно зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду
Відповідно до ст.65 КК України та роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з послідуючими змінами), суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
В п.3 зазначеної постанови вказано, що, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, судам слід виходити з класифікації злочинів, особливостей конкретного злочину й обставин та способу його вчинення, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеню тяжкості наслідків, що настали, а при дослідженні даних про особу підсудного з`ясовувати його вік, поведінку до вчинення злочину, наявність судимостей і адміністративних стягнень, тощо.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є не тяжким злочином, особу обвинуваченого.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненому, давав правдиві покази чим активно сприяв розкриттю злочину та встановленню істини в справі, на обліку в психіатра та нарколога не значиться, добровільно відшкодував завдані збитки за місцем проживання характеризується позитивно, злочинв вчинив вперше раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Ці обставини суд відносить до обставин, які пом`якшують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлені.
З урахуванням обставин, що пом`якшують покарання та з урахуванням особи ОСОБА_3 , загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого діяння та наслідків діяння, а саме: що він щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, вчинив кримінальне правопорушення (злочин) вперше, з врахуванням думки представника потерпілого, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, та про можливе призначити йому покарання, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкцій інкримінованої статті, тобто покарання у виді штрафу.
Відповідно до ч.1 ст.53 КК України, штраф – це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.
Цивільний позов у данному кримінальному провадженні не заявлявся.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити: на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що по справі понесені процесуальні витрати за проведення експертизи у зв`язку із залученням стороною обвинувачення експерта спеціалізованої державної установи.
Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Крім того, відповідно до вимог ст.331 КПК України, враховуючи відсутність клопотань учасників судового розгляду про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу, підстав для його обрання – немає.
Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.246 КК України та призначити йому покарання у виді покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України, а саме: один цілий стовбур дерева породи схожої на «Дуб» довжиною приблизно 20 метрів, який розміщений на пні діаметром: 50x57 та одну частину стовбура дерева породи схожої на «Дуб», довжиною приблизно 12, а також стовбури породи схожої на «Дуб», які розчищено від гілля та порізані на кряжі наступних розмірів: Довжина 156 см, діаметр 50x60 см, Довжина 51 см, діаметр 45x33 см, Довжина 85 см, діаметр 10x10 см, Довжина 172 см, діаметр 25x22 см, Довжина 52 см, діаметр 25x28 см, Довжина123 см, діаметр 23x25 см, Довжина 70 см, діаметр 21x21 см, Довжина 78 см, діаметр 21x23 см, Довжина 133 см, діаметр 19x19 см, Довжина 105 см, діаметр 16x19 см, Довжина 110 см, діаметр 14x15см, Довжина 140 см, діаметр 17x16 см, Довжина 137 см, діаметр 15x15 см, Довжина 130 см, діаметр 20x18 см, Довжина 113 см, діаметр 20x16 см, Довжина 130 см, діаметр 16x15см, Довжина 111 см, діаметр 11x26 см, Довжина 143 см, діаметр 13x15 см, Довжина 48 см, діаметр 29x29см, Довжина 28 см, діаметр 50x30см, Довжина 222 см, діаметр 12x12 см, Довжина 70 см, діаметр 9x8 см, Довжина 61 см. діаметр 27x19 см, Довжина 107 см, діаметр 23x15 см, Довжина 110 см. діаметр 18x25 см, Довжина 60 см. діаметр 28x13 см, Довжина 50 см, діаметр 51x67 см, Довжина 30 см. діаметр 50x40см, Довжина 91 см, діаметр 13x15см; Стовбури породи схожої на «Дуб», які розчищено від гілля та порізані на кряжі наступних розмірів: Довжина 275 см, ширина 40 см, Довжина 373 см, ширина 50 см, Довжина 260 см, ширина 47 см, Довжина 270 см, ширина 65 см, Довжина 260 см, ширина 43 см., бензопилу помаранчевого кольору, марки «Stihl», моделі «MSI80», які зберігаються в Жмеринському РВП ГУНП у Вінницькій області, на підставі ст. 96-1, та 96-2 КК України конфіскувати в дохід держави; трактор синього кольору, марки Т-40, з напівпричіпом чорного кольору, без держаних номерних знаків, незареєстрованих, які перебували у користуванні ОСОБА_3 повернути останній, знявши з них арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13.03.2026 року.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в кримінальному провадженні за проведення судових експертиз, на загальну суму 10696 (десять тисяч шістсот дев`яносто шість) грн.. 60 коп.
Згідно зі ст.ст.376,392, 393, 395, 532 КПК України вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua