Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №635/2401/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року

м. Харків

справа № 635/2401/24

провадження № 22-ц/818/1682/26

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді: Тичкової О.Ю.,

суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б.

за участю секретаря судового засідання Риндіч О.Б.

сторони справи:

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – голова Височанської селищної ради Мороз Олександр Васильович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області 17 листопада 2025 року в складі судді Березовської І.В., -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до голови Височанської селищної ради Мороза О.В. про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями посадової особи органу місцевого самоврядування, яким просить стягнути з голови Височанської селищної ради Мороза О.В. на його користь 3000000 гривень моральної шкоди.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2025 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

24.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз`яснення рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2024 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області 17 листопада 2025 року у задоволені заяви відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2025 року яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, про роз`яснення якого просить заявник, не набрало законної сили та не є судовим рішенням, яке підлягає виконанню у розумінні ч.2 ст. 271 ЦПК України а тому відсутні підстави для його роз`яснення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Зазначив що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його заяву про роз`яснення рішення суду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при розгляді справи суд здійснив оцінку двох доказів, які мали протилежний зміст що може стати підставою визнання того що ХОВА надало мені у відповіді №14.01-12/519 від 19.02.2024 року недостовірну інформацію.

Крім того зазначає що постановлена ухвала суду, про відмову у роз`ясненні судового рішення не містить мотивувальної частини стосовно наведених в заяві аргументів.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи у роз`ясненні суд першої інстанції виходив з мотивів того що рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2025 року ще не набрало законної сили та не є судовим рішенням, яке підлягає виконанню а тому відсутні підстави для задоволення вказаної заяви.

Колегія судді не може погодитись із вказаними доводами суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути пред`явлено до примусового виконання.

Також зі змісту зазначеної статті вбачається, що роз`яснення судового рішення, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі №904/2526/18 (провадження №12-272гс18) зазначено, що «роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Отже, роз`ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим. Це дає змогу усунути недоліки судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 24.07.2020 року у справі №128/2734/14 роз`яснив, що суд може роз`яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.

Таким чином, роз`ясненню підлягає резолютивна частина судового рішення у разі утруднення його виконання. Тобто, у разі нечіткості та незрозумілості, а також утруднення виконання судового рішення, яким задоволено позовні вимоги, останнє підлягає роз`ясненню.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2025 року зрозумілим та не допускає неоднозначностей в тлумаченні його резолютивної частини.

Звертаючись до суду із заявою про роз`яснення судового рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2025 року позивач фактично порушує питання про зміну мотивів суду з яких він виходив під час вирішення спору по суті та внесення в рішення суду нових даних, що в свою чергу відповідно до вимог ст. 271 ЦПК України не допускається.

Отже враховуючи викладене розглядаючи заяву позивача про роз`яснення рішення суду Харківського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2025 року, суд першої інстанції був виходити з того що зазначене рішення суду є зрозумілим та не допускає неоднозначностей в тлумаченні його резолютивної частини, а заява позивача не підлягає задоволенню оскільки він фактично просить змінити мотиви суду які викладені в судовому рішенні, тобто фактично оскаржує його поза встановленим законом порядком.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burgandothers v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до п.2,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду в зміні, у задоволенні заяви належить відмовити з підстав викладених у цій постанові.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 17 листопада 2025 року – змінити.

Викласти мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

В.Б. Яцина