Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №205/293/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/293/26

Єдиний унікальний номер 205/293/26

Провадження № 2/205/966/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, –

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Новокодацького районного суду міста Дніпра з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 14 січня 2026 року позовну заяву прийнято до провадження суду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28 січня 2026 року в об`єднанні в одне провадження зустрічного позову з первісним ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28 січня 2026 року ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні відмовлено.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28 січня 2026 року у задоволенні заяви про призначення судової експертизи ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 10 березня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про зупинення провадження було відмовлено.

Позивач у своєму позові та відповіді на відзив посилалася на те, що з 01 липня 2023 року вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2025 року шлюб між сторонами було розірвано. Відповідач від участі у вихованні дочки ухиляється. Позивач потребує матеріальної допомоги з боку відповідача на утримання дочки, але відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини у добровільному порядку не надає. Факт перебування на утриманні у відповідача його непрацездатної матері, не має змістовного значення, оскільки документи про наявність у неї захворювань датовані до реєстрації шлюбу. Також твердження ОСОБА_2 по те, що його матір потребує фінансової допомоги з його боку, оскільки у неї відсутнє джерело доходу, спростовується тою обставиною, що вона має у власності дві квартири, одну з яких нею було придбано 07 лютого 2025 року. Отже, утримання непрацездатної матері не може бути істотною обставиною при визначенні розміру аліментів. Відповідач сплачував аліменти у розмірі 9 045 грн., проте у грудні 2025 року вирішив, що суми у розмірі 5 000 грн. буде достатньо, тому позивач з метою урегулювання питання по розмір сплати аліментів змушена звернутися до суду з даним позовом. Аліменти за рішенням суду присуджуються за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина, тому вважає належним способом захисту прав просити суд присудити стягнення аліментів саме у частці від доходу відповідача. Просила стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки у розмірі частки від його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 у своєму відзиві та запереченнях на відповідь на відзив проти обставин, викладених у позові та відповіді на відзив, заперечував. З 01 липня 2023 року вони перебували з позивачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітню дочку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який було розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2025 року. Після розірвання шлюбу за три місяці позивач зареєструвала інший шлюб та виїхала разом з дочкою проживати у м. Тернівку Дніпропетровської області, адресу їхнього проживання приховують. Позивач чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною. Попри окреме проживання він матеріально забезпечував дочку, щомісячно здійснюючи переказ коштів на рахунок позивача у період з березня 2025 року по грудень 2025 року. Тому твердження ОСОБА_1 про те, що дитина повністю перебуває на її утриманні, а батько ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не відповідає дійсності. Стабільного доходу він не має, тому вважає, що належним захистом прав малолітньої дочки буде стягнення аліментів не у частці від його доходу, а тверда грошова сума у розмірі 5 000 грн. щомісячно. Крім цього, на його утриманні перебуває непрацездатна мати, яка є особою з інвалідністю та пенсіонером, має ряд хвороб, що є істотною обставиною при визначенні розміру аліментів. Матеріальна допомога відповідача є основним постійним джерелом існування його матері. Обов`язок ОСОБА_2 утримувати матір прямо встановлений законом. Наявність у його матері нерухомого майна не свідчить про відсутність потреби у лікуванні та не спростовує факт необхідності витрат на медикаменти та не може бути використаний як аргумент для ігнорування відповідачем обов`язку утримувати одного з непрацездатних батьків. Зміна розміру добровільного платежу була зумовлена не лише погіршенням матеріального становища відповідача, а ще й об`єктивними обставинами, оскільки умови військового стану не дають можливості працевлаштуватися для отримання стабільного доходу. Він продовжує сплачувати кошти на утримання дочки, що свідчить про добросовісність його поведінки. Визначення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 грн. буде відповідати можливостям відповідача та забезпечить можливість виконувати обов`язок з утримання матері. Просив визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що з 01 липня 2023 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 5), від якого мають малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9), який рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2025 року було розірвано (а.с. 6-8).

05 червня 2025 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 і змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с. 11).

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.

На підставі ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

За правилами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача, що він не має можливості сплачувати аліменти на утримання малолітньої дитини у заявленому позивачем розмірі через виконання ним обов`язку з утримання його непрацездатної матері, оскільки розмір матеріальної допомоги на забезпечення матері визначається відповідачем на власний розсуд. Крім цього, мати відповідача є пенсіонеркою та отримує дохід у вигляді пенсії. При цьому, про достатній матеріальний рівень забезпечення матері відповідача свідчить придбання нею у власність на підставі договору купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна – житлової квартири у м. Дніпрі.

Стосовно заперечень відповідача щодо способу стягнення аліментів, суд зазначає, що частиною 3 ст. 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дочки саме у частці від доходу відповідача, суд не вбачає підстав для зміни способу стягнення аліментів на тверду грошову суму.

Дочка сторін ОСОБА_3 малолітня, свого постійного доходу не має, знаходиться на утриманні своєї матері, яка потребує матеріальної допомоги з боку відповідача на утримання дитини, який є працездатною особою і може надавати матеріальну допомогу на утримання дочки, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_4 у розмірі частини його заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення повноліття ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, суд вважає необхідним стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 09 січня 2026 року.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

П. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

З урахуванням зазначеного, суд вважає можливим допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

ОСОБА_1 при поданні позову до суду була звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп. – абз. 3 п.п. «1» п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. 180, абз. 1 ч. 3 ст. 181, ч. 2 ст. 182, 184, ч. 1 ст. 191 СК України, абз. 3 п.п. «1» п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ч. 6 ст. 141, п. 7 ч. 1 ст. 264, ст. 265, ч. 2 ст. 279, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь матері ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) у розмірі частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 09 січня 2026 року, і до досягнення ОСОБА_4 повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривні 20 коп.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: