Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №694/1792/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/233/26 Справа № 694/1792/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Смовж О. Ю. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Звенигородського районного суду Черкаської областівід 15 січня 2026 року, якою -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 665 грн. 60 коп.

в с т а н о в и в :

Відповідно до постанови суду першої інстанції, 08.06.2025 о 19.35 год у м. Звенигородка, вул. Героїв Небесної Сотні (Піонерська), 79, водій керував т/з «Мітсубіші Аутлендер» н.з. НОМЕР_1 , у стані алкольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у медичному закладі у лікаря зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан алкольного сп`яніння підтверджується висновком КНП Звенигородської БЛІЛ №32 від 08.06.2025, результат 2,17 % проміле алкоголю, чим порушив п.2.9а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Звенигородського районного суду Черкаської областівід 15 січня 2026 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 665 грн. 60 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційні скарги в якій просить:

1. Поновти строк на апеляційне оскарження постанови Звенигородського районного суду Черкаської області від 15 січня 2026 року.

2. Скасувати постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 13 січня 2026 року.

3. Закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

4. В разі, якщо суд дійде до винуватості ОСОБА_2 в інкримінованому адміністративному правопорушенні, то просив змінити постанову, скасувавши позбавлення права керування транспортними засобами, з урахуванням наведених пом`якшуючих обставин (інвалідність, потреби в лікуванні) та принципу індивідуалізації відповідальності.

Вважає, що постанова є незаконною та необгрунтованою, є такою, що підлягає скасуванню, оскільки під час складання матеріалів справи та їх розгляду судом першої інстаннії були допушені численні істотні порушення норм матеріального і процесуального права, а подія та склал адміністративного правопорушення відсутні.

Постанова не була проголошена 15 січня 2026 року. Повний текст судової постанови було вручено лише 22 січня 2026 року, що є об`єктивною та поважною причиною пропуску строку.

У матеріалах справи відсутні об`єктивні ознаки сп`яніння, в протоколі вони не вказані, що робить направлення на огляд незаконним, огляд проведено неуповноваженим медичним закладом, відсутній належний акт медичного огляду, висновок № 32 не містить даних про технічний засіб та його повірку.

Вказує, що він та його дружина є особами з інвалідністю Ш групи, автомобіль необхідний для лікування. медичних обстежень та життєдіяльності. Позбавлення права керування в таких обставинах призводить до непропорційно важких наслідків, значно ускладнюючи їхнє повсякденне життя та доступ до необхідних медичних послуг.

Суд першої інстанції не надав цим критично важливим обставинам жодної оцінки. порушивши принцип індивідуалізації відповідальності.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_2 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови Звенигородського районного суду Черкаської областівід 15 січня 2026 року, оскільки строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вважаю, що зазначена постанова судді є законною та обґрунтованою.

Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, та прийняв обґрунтоване рішення щодо доведеності вини гр. ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, 08.06.2025 о 19.35 год у м. Звенигородка, вул. Героїв Небесної Сотні (Піонерська), 79, водій керував т/з «Мітсубіші Аутлендер» н.з. НОМЕР_1 , у стані алкольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у медичному закладі у лікаря зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан алкольного сп`яніння підтверджується висновком КНП Звенигородської БЛІЛ №32 від 08.06.2025, результат 2,17 % проміле алкоголю, чим порушив п.2.9а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується наступними доказами:

- даними протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР 1 2355650 від 25.11.2025 року, де зазначено, що 08.06.2025 о 19.35 год у м. Звенигородка, вул. Героїв Небесної Сотні (Піонерська), 79, водій керував т/з «Мітсубіші Аутлендер» н.з. НОМЕР_1 , у стані алкольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у медичному закладі у лікаря зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан алкольного сп`яніння підтверджується висновком КНП Звенигородської БЛІЛ №32 від 08.06.2025, результат 2,17 % проміле алкоголю, чим порушив п.2.9а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.1);

- даними рапорту ст.. дільничного офіцера поліції Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області Снісара С.О. від 09.06.2025, де зазначено, що 08.06.2025 року, о 19:51 надійшло повідомлення про те, що м. Звенигородка по вул. Шмідта, 11, зупинено «Мітсубіші Аутлендер» н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 з явними ознаками алкольного сп`яніння.(а.с.2);

- даними направлення до КНП Звенигородської БПІЛ від 08.06.2025 року, щодо ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота,, результат освідування 2,17% проміле.(а.с.3);

- даними висновку Звенигородської БЛІЛ № 32 від 08.06.2025, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння де зазначено, що гр. ОСОБА_1 пройшов медичне освідування на стан алкогольного сп`яніння, результат 2,17 % проміле.(а.с.4);

- даними письмових пояснень ОСОБА_1 , від 08.06.2025 які містяться в матеріалах справи, де він пояснює, що він керував транспортним засобом т/з «Мітсубіші Аутлендер» н.з. НОМЕР_1 та його зупинили працівники поліції, запропонували пройти тест на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», проте він відмовився, але погодився пройти освідування в медичному закладі. Результат показував 2,17% проміле. Також додав, що сьогодні алкогольні напої не вживав.(а.с.5);

- даними постанови серії ЕНА №4925671 від 08.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.125 КУпАП.(а.с.8);

- даними відеозапису з нагрудних бодікамер патрульних поліцейських, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.(а.с.9);

- даними рапорту працівників поліціїї: начальника САП Звенигородського РВП ГУ НП в РВПГУ НП в Черкаській області капітана поліції Н. Лимаренко та ст. інспектора СРПП Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ст. лейтенанта поліції В. Радванського.(а.с.69, 74);

- даними фото доказів,з яких вбачається, що за кермом т/з «Мітсубіші Аутлендер» д.н.з. НОМЕР_1 та у медичному закладі на освідуванні знаходиться ОСОБА_1 (а.с.71).

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС Україні № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Невизнання ОСОБА_1 , своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 , автомобілем в стані алкогольного сп`яніння та не звільняють його від відповідальності за скоєне.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо ОСОБА_1 , у зв`язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованим та спростовуються даними відеозапису.

Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 2355650 від 25.11.2025 року, даними рапорту ст.. дільничного офіцера поліції Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області Снісара С.О. від 09.06.2025, даними направлення до КНП Звенигородської БПІЛ від 08.06.2025 року, щодо ОСОБА_1 , даними висновку Звенигородської БЛІЛ № 32 від 08.06.2025, даними письмових пояснень ОСОБА_1 , від 08.06.2025 які містяться в матеріалах справи, даними постанови серії ЕНА №4925671 від 08.06.2025 року, даними відеозапису з нагрудних бодікамер патрульних поліцейських, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, даними рапорту працівників поліціїї: начальника САП Звенигородського РВП ГУ НП в РВПГУ НП в Черкаській області капітана поліції Н. Лимаренко та ст. інспектора СРПП Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ст. лейтенанта поліції В. Радванського, даними фото доказів,з яких вбачається, що за кермом т/з «Мітсубіші Аутлендер» д.н.з. НОМЕР_1 та у медичному закладі на освідуванні знаходиться ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно з положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 ознаками алкогольного сп`яніння є:

- запах алкоголю з порожнини рота;

- порушення координації рухів;

- порушення мови;

- виражене тремтіння пальців рук;

- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

- поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З відеозапису бодікамер поліцейських, камери, розташованої в салоні поліцейського автомобіля, встановлено, що 08.06.2025 о 19.35 год у м. Звенигородка по вул. Шмідта рухався автомобіль «Мітсубіші Аутлендер» н.з. НОМЕР_1 . Працівниками поліції за допомогою подання звукового сигналу зупинено т/з «Мітсубіші Аутлендер» н.з. НОМЕР_1 , поліцейські підійшли до автомобіля, водій відкрив двері, за кермом знаходився ОСОБА_1 , якому повідомлено причину зупинки - створення аварійної ситуації на ділянці дороги, якою рухався автомобіль, поліцейський зауважив, що з автомобіля доноситься характерний запах алкоголю, надалі, під час спілкування з ОСОБА_1 виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: характерний запах з порожнини рота, в`ялість при спілкуванні, нестійка хода, у зв`язку з чим ОСОБА_1 , запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер на місті, але водій відмовився, пославшись на відсутність довіри працівникам поліції, повідомив, що у нього болить серце та він бажає проходити огляд в медичному закладі. ОСОБА_1 сів до службового автомобіля поліцейських і був доставлений до Звенигородської БЛІЛ. Черговим лікарем ОСОБА_4 проведено огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер, результат 2,17 % проміле. ОСОБА_1 роз`яснено права та складено адміністративний протокол відносно нього у приміщенні Звенигородської БЛІЛ. Упродовж здійснення відеозапису ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб`єктивного ставлення і надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-УІІІ поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Доводи апелянта, про те, що в протоколі не вказані ознаки сп`яніння, є необґрунтованими, оскільки перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння підтверджується висновком №32 від 08.06.2025 року, де зазначено, що ОСОБА_1 пройшов освідування та результат показав 2,17 % проміле.

Таким чином, зафіксовані у протоколі відомості про вчинене правопорушення, за умови їх підтвердження іншими об`єктивним даними, можуть бути оцінені судом як доказ у справі щодо наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, та спрямовані на уникнення відповідальності.

Доводи апелянта про те, що суд не врахував важливу обставину, що він та його дружина є інвалідами ІІІ і позбавлення його права керування транспортними засобами створить критичні перешкоди у забезпеченні їх пересування, та наголошував не застосовувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, є необґрунтованими.

Так, згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Таким чином, даний Закон передбачає обов`язкове позбавлення права керування транспортними засобами, а посилання апелянта на застосування аналогії закону, а саме вимог ст. 69 КК України, є безпідставним.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими в судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку.

При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 15.01.2026 року, немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Звенигородського районного суду Черкаської областівід 15 січня 2026 року.

Постанову Звенигородського районного суду Черкаської областівід 15 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Поєдинок