Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №296/295/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/295/26 Головуючий у 1-й інст. Франчук С. В.

Номер провадження №33/4805/717/26

Категорія ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП Доповідач Кузнецов Д. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м.Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Кузнецов Д.В., за участі ОСОБА_1 , захисника Кирилюка В.Л., прокурора Степури М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Кирилюка Віталія Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 18 лютого 2026 року, якою останнього визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 18 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № № 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34 від 08.01.2026, ОСОБА_1 , будучи у період з 07.09.2022 по теперішній час директором комунального закладу «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської обласної ради, та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (надалі - Закону), суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, порушив вимоги ст. 28 Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Так, рішенням 11 сесії Житомирської обласної ради від 14.07.2022 року за № 430 «Про переукладання контракту з ОСОБА_1 » ОСОБА_1 з 07.09.2022 призначено на посаду директора комунального закладу «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської обласної ради з укладанням контракту строком на п`ять років, з 07.09.2022 по 06.09.2027 року.

Згідно зі Статутом комунального закладу «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської обласної ради, затвердженого рішенням Житомирської обласної ради № 1150 від 26.07.2018, бібліотека є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку, штампи фірмові бланки з власним найменуванням (Розділ 3 Статуту).

Відповідно до ст. 81 Цивільного кодексу України КЗ «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської обласної ради є юридичною особою публічного права.

Приписами статті 3 Закону визначено коло осіб, на яких поширює свою дію Закон, зокрема підпунктом «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону, передбачено його розповсюдження на посадових осіб юридичних осіб публічного права.

Отже, ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, у тому числі за ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

У відповідності до п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону особи, зазначені у пунктах 1. 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно контракту директора КЗ «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської обласної ради керівник діє на засадах єдиноначальності (пункт 4 Контракту), здійснює поточне оперативне), керівництво установою, організовує її статутну, господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань, передбачених законодавством, рішеннями Житомирської обласної ради, Статутом установи та цим контрактом (п. 6 Контракту), а також має право діяти від імені установи, представляти її на всіх підприємствах, в установах та організаціях, користуватися правом розпоряджатися коштами, заохочувати та накладати на працівників стягнення відповідно до законодавства, у межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов`язкові для всіх підрозділів та працівників установи (пункт 9 Контракту).

Відповідно до Статуту КЗ «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської обласної ради директор оперативне управління (керівництво) бібліотекою здійснює його директор (пункт 6. 3. Статуту), директор бібліотеки самостійно вирішує питання діяльності бібліотеки, за винятком тих, що віднесені до компетенції Органу управління майном (пункт 6. 5. Статуту), окрім того, директор бібліотеки діє на засадах єдиноначальності, встановлює надбавки, доплати, премії працівникам бібліотеки в межах затвердженого фонду оплати праці, видає накази та інші акти, обов`язкові для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами бібліотеки, контролює їх виконання, застосовує заходи заохочення та накладає дисциплінарні стягнення на працівників бібліотеки пункт 6.11. Статуту).

Пунктом 3.5.1. Колективного договору КЗ «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської обласної ради встановлено, що преміювання може проводитись щомісячно, щоквартально, та за рік за умови виконання працівниками основних планових завдань та показників, зокрема у випадку вагомого особистого внеску у виконання планових показників у розмірі до 100% посадового окладу.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 за № 1298 керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків надано право затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці.

Перевіркою встановлено, що у КЗ «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської обласної ради працює донька ОСОБА_1 , а саме бібліотекар І категорії – ОСОБА_2 та дружина головний бібліотекар – ОСОБА_3 , що підтверджується письмовим поясненням ОСОБА_1 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Встановлено, що директор КЗ «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської обласної ради ОСОБА_1 видав та підписав накази «Про преміювання».

Під час видачі та підписання наказів № 28-к від 29.03.2024; № 85-к від 30.09.2024; № 109-к від 11.12.2024; № 8-к від 01.01.2025 ОСОБА_1 відзначив працівників бібліотеки грошовою премією за вагомий особистий внесок в забезпечення роботи бібліотеки, зокрема бібліотекар І категорії ОСОБА_2 та головного бібліотекара – ОСОБА_4 .

При підписанні вказаних наказів, ОСОБА_1 мав приватний інтерес, а саме поліпшення матеріального стану своєї доньки ОСОБА_2 та дружини ОСОБА_3 .

Таким чином, у ОСОБА_1 , перед виданням та підписанням вказаних наказів, виник реальний конфлікт інтересів, а саме суперечність між його приватним інтересом, обумовлений родинними зв`язками, що полягав у встановленні преміювання у вигляді грошових коштів своїй доньці ОСОБА_2 та дружині ОСОБА_3 та його посадовими повноваженнями, як директора комунального закладу «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської обласної ради, що вплинуло на його об`єктивність неупередженість при підписанні наказу про встановлення преміювання своєї доньки, який підлягає врегулюванню у встановленому Законом порядку.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Кирилюк В.Л. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та звільнити його підзахисного від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Захист не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування вимог ст.22 КУпАП. Посилається на неврахування місцевим судом особи ОСОБА_1 , який вже 16 років працює директором КЗ «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської обласної ради, завдяки якому в бібліотеці впроваджено нові інформаційні технології, а також залишення судом поза увагою життєвих та творчих досягнень останнього. Зазначає, що ОСОБА_1 є автором 18 книг, які перекладені на безліч мов, та за мотивами яких поставлені п`єси, нагороджений багатьма відзнаками. Також посилаючись на численну практику апеляційних судів, вважає, що його дії не завдали шкоди державі та не надали переваги його близьким родичам, а тому конфлікт не є реальним, що також є підставою для звільнення від відповідальності та оголошення усного зауваження.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Кирилюка В.Л., думку прокурора Степури М.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає положенням статей 283, 284 КУпАП.

Як зазначено у диспозиції ч.1 ст.172-7 КУпАП відповідальність за даною нормою закону настає у разі неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів тягне за собою відповідальність, передбачену ч.2 ст.172-7 цього Кодексу.

Згідно примітки до статті 172-7 КУпАП:

1. Суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої ст.3 Закону України «Про запобігання корупції».

2. У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, крім вищевказаних протоколів про адміністративне правопорушення, підтверджується:

- запитом УСР в Житомирській області до Комунального закладу «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської обласної ради від 24.10.2025 про надання інформації, зокрема, щодо статуту колективного договору з додатками комунального закладу дійсних станом на 2023, 2024, 2025 роки, наказів (розпорядження) про призначення керівника, наказів про звільнення з посади, посадових інструкцій, ознайомлення з вимогами ЗУ «Про запобігання корупції», списків працівників, преміювання;

- відповіддю комунального закладу «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської обласної ради від 29.10.2025 до УСР в Житомирській області з додатками;

- наказом по комунальному закладу «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської обласної ради № 28-к «Про встановлення надбавки за особливі умови праці» від 29.03.2024, яким ОСОБА_1 встановив надбавку близьким особам – ОСОБА_3 (дружині) та ОСОБА_2 (доньці) 10% до посадового окладу;

- наказом по комунальному закладу «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської обласної ради № 8-к «Про встановлення надбавки за особливі умови праці» від 01.01.2025, яким ОСОБА_1 встановив надбавку близьким особам – ОСОБА_3 (дружині) та ОСОБА_2 (доньці) 12% до посадового окладу;

- наказом по комунальному закладу «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської обласної ради № 85-к «Про встановлення надбавки за особливі умови праці» від 30.09.2024, яким ОСОБА_1 встановив надбавку близьким особам – ОСОБА_3 (дружині) та ОСОБА_2 (доньці) 30 % до посадового окладу; наказом по комунальному закладу «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської обласної ради № 109-к «Про преміювання» від 11.12.2024, яким ОСОБА_1 встановив надбавку близьким особам – ОСОБА_3 (дружині) в сумі 1800, 00 грн та ОСОБА_2 (доньці) в сумі 1400, 00 грн;

- рішенням Житомирської обласної ради від 14.07.2022 за № 430 згідно якого укладено контракт з ОСОБА_1 - директором комунального закладу «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської обласної ради з 07 вересня 2022 року, з укладенням контракту строком на п`ять років, з 07 вересня 2022 року по 06 вересня 2027 року;

- контрактом з директором комунального закладу «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської міської ради від 14.07.2022; наказом комунального закладу «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської міської ради № 32-к «Про прийняття на роботу ОСОБА_3 » від 15.05.2012;

- статутом комунального закладу «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської міської ради, затверджений рішенням Житомирської обласної ради від 26.07.2018 № 1150, відповідно до якого комунальний заклад «Обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича» Житомирської міської ради є юридичною особою, веде самостійний баланс, має розрахунковий та інші рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку, штампи фірмові бланки з власним найменуванням; колективним договором, схваленим загальними зборами трудового колективу ліцею на 2022-2025 роки згідно якого, преміювання та матеріальне заохочення працівників ліцею запроваджується відповідно до Положення про преміювання;

- повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00054937855 відносно гр. ОСОБА_5 ;

- повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00054937887 відносно гр. ОСОБА_1 ; запитом УСР в Житомирській області до Житомирської обласної військової (державної) адміністрації від 24.11.2025 про надання інформації, зокрема, про звернення директора ОСОБА_1 щодо встановлення надбавок близьким особам, а саме дружині та доньці;

- відповіддю на лист від 24.11.2025 № 132351-2025 Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації, про відсутність видачі та погодження наказів про преміювання та встановлення надбавок близьким особам директора у 2024-2025 роках;

- запитом УСР в Житомирській області першому заступнику голови Житомирської обласної ради від 17.12.2025 про надання інформації, зокрема, про звернення директора ОСОБА_1 щодо встановлення надбавок близьким особам, а саме дружині та доньці;

- відповіддю на лист від 17.12.2025 № 141346-2025 Житомирської обласної ради, про відсутність видачі та погодження наказів про преміювання та встановлення надбавок близьким особам директора у 2024-2025 роках;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;

- рапортами на ім`я начальника УСР в Житомирській області ДСР НПУ ОСОБА_6 та заступника начальника ОСОБА_7 .

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності і взаємозв`язку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені і зібрані у визначеному процесуальним законом порядку.

Зі змісту доводів апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 повністю визнає вину та не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині доведення його вини та визнання винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Відтак, постанова суду першої інстанції в цій частині не переглядається.

Апеляційна скарга стосується оскарження постанови суду про наявність підстав для звільнення особи від адміністративної відповідальності за малозначністю, тому апеляційний суд в межах поданої скарги перевіряє законність постанови суду першої інстанції щодо можливого існування приводів для закриття провадження щодо ОСОБА_1 на підставі ст.22 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування ст. 22 КУпАП і звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого є законним та обґрунтованим.

Апеляційний суд, враховуючи фактичні обставини справи, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав вважати малозначним вчинення ОСОБА_1 значної кількості епізодів, адміністративна відповідальність за які передбачена ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Такі висновки суду першої інстанції, на переконання апеляційного суду, відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Апеляційний суд неодноразово наголошував, що одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції в державі є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, які пов`язані з корупцією, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету органу виконавчої влади та зашкодити суспільним інтересам.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов`язане з корупцією, це – діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено заходи запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Так, суб`єкти відповідальності за корупційні правопорушення зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Однак, згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (Справа «Салов проти України»).

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням.

Звільнення особи від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення є не обов`язком, а дискреційними повноваженнями юрисдикційного органу, посадової особи, що здійснюється ними відповідно до вимог ст. 24 КУпАП на стадії розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення. У зв`язку з цим зазначений орган або посадова особа зобов`язані ретельно розглянути і проаналізувати всі сторони вчиненого порушення, оцінити обстановку його вчинення, наслідки, що настали, переконатися, що цим правопорушенням не заподіяно значної шкоди суспільству, державі або окремим громадянам. Також слід ураховувати особистість правопорушника, обставини, що обтяжують чи пом`якшують його вину, наявність інших умов, що дозволяють досягти виховної і превентивної мети усного зауваження.

При оцінці малозначності конкретного діяння, вчиненого ОСОБА_1 , апеляційний суд враховує існуючу судову практику та запит суспільства щодо ефективності протидії корупції, необхідність сприяння запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами, так і приписи законодавства щодо звільнення від адміністративної відповідальності з підстав малозначності вчиненого та щодо неухильності дотримання прав та інтересів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

При вирішенні питання щодо малозначності правопорушення, суд враховує, що при призначенні стягнення необхідно враховувати його виховну дію, оскільки воно спрямовано не тільки на забезпечення виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових злочинів, а також повинно бути спрямовано на попередження вчинення правопорушень іншими особами.

Застосовуючи справедливе стягнення за вчинене правопорушення, суд таким чином констатує, що відповідні діяння є суспільно небезпечними та за їх вчинення настають певні негативні наслідки.

Перевіряючи доводи апелянта, на які сторона захисту посилається як на підставу звільнення його від адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі щодо нього за ч.1 та ч. 2 т. 172-7 КУпАП, апеляційний суд звертає увагу на фактичні обставини та характер адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд враховує особу ОСОБА_1 , який позитивно характеризується за місцем роботи, його результати роботи у науковій сфері, те, що він раніше не піддавався адміністративному стягненню за вчинення аналогічного правопорушення, є автором багатьох книг та творів, має багато життєвих та творчих досягнень.

Наведені критерії, на переконання апеляційного суду, свідчать про індивідуалізацію адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та наявність певних обставин, які знижують суспільну небезпеку вчинених ним правопорушень, що правильно враховано судом першої інстанції як можливість призначення особі мінімального виду стягнення, однак такі конкретні обставини не можуть бути визнані достатньою правовою основою для визнання вчинених останнім адміністративних правопорушень (значної кількості епізодів) малозначними.

Крім того, відсутність у ОСОБА_1 корисливого умислу жодним чином не впливає на кваліфікацію його дій (бездіяльності), оскільки суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП виражається як у формі умислу, так і у формі необережності.

Крім цього, посилання захисника на те, що вчинені ОСОБА_1 адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, не завдали шкоди інтересам суспільства, не є критерієм, за яким можливо оцінити малозначність діяння, оскільки, відповідно до принципу індивідуалізації, дії, вчинені ОСОБА_1 , в подальшому можуть слугувати негативним прикладом для інших суб`єктів адміністративних правопорушень за корупційні діяння.

Апеляційний суд вважає доводи апелянта з приводу малозначності вчиненого ОСОБА_1 помилковими і такими, що не відповідають фактичним обставинам провадження та спростовуються сукупністю доказів, які містяться в матеріалах провадження.

Неодноразово вчинені ОСОБА_1 протиправні дії, пов`язані з корупцією, як суб`єктом, на якого поширюється дія приписів Закону України «Про запобігання корупції», на переконання апеляційного суду, становить ту суспільну шкідливість, яка не є малозначною та є традиційно характерною для адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Визнання малозначними адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, зокрема численної кількості епізодів протиправних дій, вчинених ОСОБА_1 , на переконання апеляційного суду, суперечитиме принципам запобігання корупції.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 18 лютого 2026 року стосовно ОСОБА_1 законною та обґрунтованою, підстав для її скасування та закриття провадження в справі в зв`язку з малозначністю вчинених адміністративних правопорушень, вчинених ОСОБА_1 , апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Кирилюка Віталія Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 18 лютого 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: